12.2. Характеристика рахунків для запису валютної позиції
Зв’язок між операціями в іноземній та національній валютах здійснюється за допомогою рахунків:
3800 Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів;
3801 Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів.
Рахунок 3800 вважається технічним рахунком для обліку валютної позиції банку при відображенні операцій, що здійснюються у двох різних валютах. За дебетом обліковується вартість іноземної валюти (або банківських металів), що збільшують коротку чи зменшують довгу валютну позицію. Відповідно за кредитом — вартість іноземної валюти, що збільшує довгу або зменшує коротку валютну позицію. Зрозуміло, що рахунок 3800 ведеться тільки в іноземній валюті, аналітичні рахунки відкриваються в розрізі валют, і відкрита валютна позиція визначається за кожним видом валюти за датою валютування.
Рахунок 3801 є контррахунком щодо рахунку 3800 і слугує для обліку гривневого еквівалента позиції щодо іноземної валюти та банківських металів. Записи за цим рахунком також проводяться за датою валютування. За дебетом відображається еквівалент суми іноземної валюти, що збільшує довгу або зменшує коротку валютну позицію, а за кредитом — еквівалент, який збільшує коротку або зменшує довгу валютну позицію.
Отже, рахунки валютної позиції та її еквівалента відображають позицію банку у відповідній валюті (будь-якій, що застосовувалася як валюта у розрахунках) та вартість останньої, перераховану у гривні.
Обидва рахунки є активно-пасивними і, як уже зазначалося, технічними. Вони забезпечують взаємозв’язок між валютами тільки програмно, тобто є допоміжними. Залишки за цими рахунками до балансу не вносяться, а кінцевий результат обмінних операцій завжди супроводжується записом за дебетом рахунку в одній валюті та кредитом — в іншій.
Зауважимо, що рахунок 3800 відкривається за кодами валют в іноземній валюті та у гривнях, а рахунок 3801 — лише у гривнях, аналітичний облік ведеться за видами валют.
Переважна більшість валютних операцій є строковими, тобто дата угоди в часовому вимірі може віддалятися від дати валютування на невизначений термін. Саме тому потрібно обліковувати такі операції на позабалансових рахунках у день укладення угоди. Коли настає дата валютування, результати за проведеною строковою операцією відображатимуться за відповідними балансовими рахунками.
Загальновідомі кілька способів перерахунку валютної позиції в національну валюту України — гривню. Обрання способу перерахунку залежить від типу обмінної операції і здійснюється за такими курсами (на вимогу Національного банку України):
- за ринковим — у разі купівлі-продажу іноземної валюти за гривню;
- за офіційним — під час обліку доходів та витрат, отрима- них і сплачених в іноземній валюті, внесків до статутного фон- ду в іноземній валюті, на дату підписання установчого дого- вору, купівлі-продажу основних засобів та товарно-матеріаль- них цінностей за іноземну валюту на дату оформлення митної декларації.
Коли йдеться про купівлю однієї іноземної валюти за іншу іноземну валюту, вартість придбаної валюти визначається на рівні вартості проданої валюти за офіційним курсом.
За викладеним матеріалом можна зробити висновок, що для відображення операцій купівлі-продажу безготівкової валюти застосовуються два методи визначення гривневого еквівалента валютної позиції.
Метод перший. За операціями з купівлі-продажу валюти за гривні.
1. У разі зарахування купленої валюти:
Д-т 1500 Кореспондентські рахунки, які відкриті в інших банках
К-т 3800 Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів.
2. Під час списання проданої валюти:
Д-т 3800 Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів
К-т 1500 Кореспондентські рахунки, які відкриті в інших банках.
Одночасно за рахунками здійснюються проведення щодо руху гривні.
1. На сплачену суму гривні за ринковим курсом:
Д-т 3801 Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів
К-т 1200 Кореспондентський рахунок в Національному банку України.
2. На отриману суму національної валюти (гривні) за ринковим курсом:
Д-т 1200 Кореспондентський рахунок в Національному банку України
К-т 3801 Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів.
Метод другий. За операціями банку з придбання однієї іноземної валюти за іншу:
1. Зарахування придбаної валюти:
Д-т 1500.1
К-т 3800.1.
2. Списання проданої валюти:
Д-т 3800.2
К-т 1500.2.
3. Гривневий еквівалент проданої іноземної валюти за офіційним курсом:
Д-т 3801.1
К-т 3801.2.
Цифри 1 і 2 в кінці номерів (після крапки) балансових рахунків означають код валюти — придбаної та проданої.
З метою підрахунку курсових прибутків і збитків усі залишки в іноземній валюті мають оцінюватися на кінець дня за офіційним курсом НБУ з додержанням обов’язкового правила: гривневі еквіваленти залишків за рахунками 3800 (за кодами валют) мають дорівнювати залишкам за відповідними аналітичними рахунками до рахунку 3801.
Рахунок 3801 коригується щодо суми, записаної за рахунком 3800 у двох випадках:
- у разі зміни офіційних курсів валют;
- у разі підрахунку фінансових результатів від торговельних операцій, проведених впродовж дня.
У другому випадку йдеться про реалізований результат від проведеної операції з іноземною валютою, тобто про доходи або витрати, отримані або сплачені за проведеною фінансовою операцією.
Результати за проведеними операціями з іноземною валютою обліковуються за рахунком 6204 «Результат від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами». За рахунком обліковуються результати переоцінювання всіх валютних рахунків балансу, відкритої валютної позиції банку та підсумкові результати торговельних операцій, що виконані за день.
Отже, за рахунком 6204 відкриваються окремі аналітичні рахунки на розсуд банку:
- для записування результатів переоцінювання валютних рахунків балансу;
- для визначення реалізованого фінансового результату; з цією метою в кінці дня після закінчення всіх обмінних операцій банку на цей рахунок заноситься різниця між сумою залишку у відповідній валюті, що обліковується за офіційним курсом за рахунком 3800 та за курсами угод за рахунком 3801 (за цим самим кодом валюти);
- для визначення нереалізованого фінансового результату, пов’язаного з переобліком відкритої валютної позиції банку (ідеться про віднесення курсової різниці при зміні курсів валют).
Фінансовий результат від торговельних операцій з іноземною валютою обліковується за активно-пасивним рахунком 6204 наростаючим підсумком з початку року.
Отже, з’ясовано, як саме банк дістає змогу зіставляти операції, здійснені в різних іноземних валютах з еквівалентом у гривнях. Для обчислення, скажімо, відкритої валютної позиції не потрібно підсумовувати всі активні та пасивні рахунки в іноземній валюті. Цю функцію виконують рахунки:
3800 Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів;
3801 Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів.
Ці рахунки є технічними і не включаються до загальної суми активів та зобов’язань, а отже, валюта балансу безпідставно не збільшується.
Щоб закріпити матеріал, розглянемо таку ситуацію. У балансі банку сума кредитів наданих — 100000 грн., а сума депозитів залучених — 200000 грн. За аналітичним обліком видно, що як кредити, так і депозити оформлено в іноземній валюті. За умовного курсу долара до гривні 1 : 4 сума кредитів у доларах США — 25000, а сума депозитів — 50000.
Фактично банк має відкриту валютну позицію. Цю ситуацію можна унаочнити так (рис. 12.2).
Рис. 12.2. Відкрита валютна позиція в балансі банку
Тобто відкрита валютна позиція становить 100000 грн., або 25000 дол. США. Оскільки
Аін.в - Пін.в,
маємо відкриту коротку валютну позицію.
Проте щодо окремої операції, скажімо, видання кредиту чи залучення депозиту, валютна позиція не зачіпається.
Зрозуміло, що прийняття, наприклад, валютного депозиту в касу банку спричиняє виникнення в банку одночасно як активу, так і зобов’язання на однакову суму.
Якщо банк нараховує проценти за валютним депозитом, то ця операція спричиняє створення лише зобов’язання, а отже, зміну валютної позиції необхідно показати так:
|
| Номер рахунку | Сума Д-т | Сума К-т |
Д-т | Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів | 3800 | 500$ |
|
К-т | Нараховані витрати за коштами до запитання фізичних осіб | 2638 |
| 500$ |
Одночасно (курс долара США до гривні — 1 : 4) проводиться запис у гривнях:
|
| Номер рахунку | Сума Д-т | Сума К-т |
Д-т | Процентні витрати за строковими коштами, які отримані від фізичних осіб | 7041 | 2000 |
|
К-т | Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти | 3801 |
| 2000 |
У разі зміни валютного курсу, наприклад 1:5, цей факт має зафіксуватися так:
|
| Номер рахунку | Сума Д-т | Сума К-т |
Д-т | Результат від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами | 6204 | 500 |
|
К-т | Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів | 3801 |
| 500 |
Як бачимо, у разі короткої відкритої валютної позиції банк «програє», коли курс іноземної валюти зростає. Закономірно постає запитання: як і де саме банк акумулює іноземну валюту, необхідну для здійснення валютних операцій і за дорученням клієнтів, і за власною ініціативою.
Для переказування грошей в будь-якій валюті, відмінній від місцевої, банк має відкрити рахунок в одному або кількох банках країни, в якій валюта розрахунку є місцевою валютою.
Коли банк відкриває рахунок в іншому банку, то з позиції бан- ку, що звернувся із заявою про відкриття, це буде рахунок ностро, а з точки зору банку, що відкрив такий рахунок, він буде рахун- ком лоро.
Для ефективної діяльності у сфері обслуговування зовнішньо- економічної діяльності банки активно шукають банків-кореспондентів. Між собою вони можуть обмінюватися кореспондентськими рахунками. Це означає, що кожний із них є банком-кореспондентом для іншого банку щодо валюти, задіяної в розрахунках.
За рахунками лоро банки-кореспонденти надсилають власникам рахунків виписки про стан рахунку із зазначенням проведених операцій за рахунком.
Можливо, що український банк не має кореспондентських зв’язків з банками країни, валюта якої застосовується у розрахунках. За такої ситуації цей банк може відкрити рахунок в іншому українському банку у необхідній валюті, але за умови, що банк-посередник має зв’язки з необхідним банком-кореспондентом за кордоном.
Щоразу, коли банк відкриває рахунок у конкретній валюті в конкретному банку, ідеться про індивідуальний рахунок ностро. Сальдо за кожним рахунком ностро називається «позицією ностро».Цілком очевидно, що банк може мати більш ніж одну ностро-позицію, тобто відкрити кілька валютних рахунків в одній і тій самій валюті.
Як правило, позиція ностро може мати:
- позитивне сальдо (кредитове сальдо у виписці банківського рахунку);
- паритетне сальдо (нульове сальдо у виписці банківського рахунку).
Допускається також «червоне сальдо» — овердрафт.
Операції в іноземній валюті за рахунками ностро відображаються в обліку за рахунками 150 групи діючого Плану рахунків «Кошти до запитання в інших банках», а за рахунками лоро — за рахунками 160 групи «Кошти до запитання інших банків».
- 1) Балансові (реальні) рахунки.
- 2) Тимчасові рахунки.
- 1.2. Методологічні основи фінансового обліку в банках
- 1.3. Особливості обліку господарських операцій банку за принципом нарахування
- 1.4. Становлення та розвиток міжнародних стандартів бухгалтерського обліку
- 1.5. Зміст програми реформування бухгалтерського обліку в банківських установах України
- 2.2. Структура класів Плану рахунків
- 3.2. Ведення параметрів контрагентів банку
- 3.3. Параметри документів
- 3.4. Параметри договорів та аналітичних рахунків
- 4.2. Організація міжбанківських розрахунків
- 4.3. Механізм кореспондентських відносин між банками
- 4.4. Виконання ухвал судів щодо арешту грошових коштів комерційних банків
- 5.2. Відкриття поточних рахунків фізичним особам
- 5.3. Режим функціонування рахунків типу «н», типу «п»
- 5.4. Особливості відкриття рахунків військовим частинам, установам, підприємствам та організаціям
- 5.5. Відкриття уповноваженими банками України рахунків в іноземній валюті
- 5.6. Режим вкладних (депозитних) і поточних рахунків в іноземній валюті
- 5.7. Переоформлення та закриття рахунку
- 6.1. Організація роботи касового апарату банку
- 6.2. Порядок здійснення касових операцій прибутковими касами
- 6.3. Порядок здійснення операцій вечірніми касами
- 6.4. Організація і порядок роботи каси перерахування
- 6.5. Порядок виконання операцій видатковими касами
- 6.6. Порядок заключення операційної каси
- 6.7. Підкріплення операційних кас комерційних банків
- 6.8. Правила виконання касових операцій
- 7.1. Принципи організації безготівкових розрахунків та вимоги щодо оформлення розрахункових документів
- 7.2. Розрахунки із застосуванням платіжних доручень
- 7.3. Порядок здійснення розрахунків чеками
- 7.4. Розрахунки акредитивами
- 7.5. Розрахунки платіжними вимогами без акцепту платників та безспірне списання (стягнення) коштів
- 8.1. Облік доходів (витрат) банку
- 8.2. Особливості податкового обліку валових доходів та валових витрат комерційного банку
- 8.3. Облік операцій з нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість
- 8.4. Облік капіталу комерційного банку
- 9.1. Загальні принципи бухгалтерського обліку кредитних операцій
- 9.2. Облік операцій за овердрафтом
- 9.3. Облік операцій репо
- 9.4. Облік факторингових операцій
- 9.5. Облік субординованих кредитів та операцій з дисконту векселів
- 9.6. Порядок бухгалтерського обліку позабалансових кредитних операцій
- 9.7. Облік операцій з кредитування на підставі документарного акредитиву
- 9.8. Облік застави
- 9.9. Облік сумнівних кредитів та резервів під кредитні ризики
- 10.1. Бухгалтерський облік номіналу депозиту на нарахування процентів за депозитом
- 10.2. Облік операцій зі сплати та погашення депозиту
- 11.1. Облік вкладень банку в акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком, що входять до портфеля цінних паперів банку на продаж
- 11.2. Облік вкладень банку у боргові цінні папери з метою продажу
- 11.3. Облік довгострокових вкладень банку в акції та вкладень в асоційовані та дочірні компанії
- 11.4. Облік вкладень банку в боргові цінні папери на інвестиції
- 11.5. Облік власних боргових зобов’язань комерційного банку
- 11.6. Облік операцій з борговими цінними паперами, що рефінансуються Національним банком України
- 11.7. Облік приватизаційних цінних паперів
- 11.8. Розмежування у фінансовому та податковому обліку операцій комерційних банків з державними цінними паперами
- 1. Операції комерційних банків з емітованими цінними паперами та відображення їх у фінансовому та податковому обліку
- 2.Операції комерційних банків з цінними паперами, емітованими іншими юридичними особами та їх відображення у фінансовому та податковому обліку
- 3. Інші операції комерційних банків із цінними паперами та їх відображення у фінансовому й податковому обліку
- 12.1. Операції та їх класифікація
- 12.2. Характеристика рахунків для запису валютної позиції
- 12.3. Облік операцій в іноземній валюті, що виконуються за дорученням клієнтів банку
- 12.4. Облік міжбанківських обмінних операцій в іноземній валюті
- 12.5. Облік операцій з пластиковими картками та дорожніми чеками
- 12.6. Облік інших операцій в іноземній валюті
- 2. Облік операцій за внесками в іноземній валюті до статутного фонду.
- 13.1. Класифікація основних засобів та їх вартісна оцінка
- 13.2. Бухгалтерський облік власних основних засобів
- 13.3. Облік власних нематеріальних активів
- 13.4. Облік амортизації основних засобів та нематеріальних активів
- 13.5. Порядок проведення інвентаризації основних засобів і нематеріальних активів та відображення її результатів у бухгалтерському обліку
- 14.1. Характеристика лізингових операцій
- 14.2. Облік операцій з фінансового лізингу за балансом лізингодавця та лізингоодержувача
- 14.3. Облік операцій з оперативного лізингу
- 132 Довгострокові кредити, які отримані від Національного банку України
- 141 Боргові цінні папери, що рефінансуються Національним банком України, у портфелі банку на продаж
- 142 Боргові цінні папери, що рефінансуються Національним банком України, у портфелі банку на інвестиції
- 149 Резерви під знецінення боргових цінних паперів, що рефінансуються Національним банком України
- 150 Кошти до запитання в інших банках
- 151 Строкові депозити, які розміщені в інших банках
- 152 Кредити, які надані іншим банкам
- 203 Рахунки суб’єктів господарської діяльності за факторинговими операціями
- 204 Кредити суб’єктам господарської діяльності за внутрішніми торговельними операціями
- 205 Кредити суб’єктам господарської діяльності за експортно-імпортними операціями
- 206 Інші кредити в поточну діяльність, які надані суб’єктам господарської діяльності
- 207 Кредити в інвестиційну діяльність, які надані суб’єктам господарської діяльності
- 209 Сумнівна заборгованість за кредитами, які надані суб’єктам господарської діяльності
- 210 Кредити, які надані центральним органам державного управління
- 211 Кредити, які надані місцевим органам державного управління
- 219 Сумнівна заборгованість за кредитами, які надані органам загального державного управління
- 220 Кредити на поточні потреби, які надані фізичним особам
- 221 Кредити в інвестиційну діяльність, які надані фізичним особам
- 253 Інші кошти клієнтів, які утримуються з Державного бюджету України
- 254 Кошти місцевих бюджетів та бюджетні кошти клієнтів, що утримуються з місцевих бюджетів
- 255 Інші кошти клієнтів, які утримуються з місцевих бюджетів
- 256 Кошти позабюджетних фондів
- 257 Кошти до виплати
- 260 Кошти до запитання суб’єктів господарської діяльності
- 292 Транзитні рахунки за операціями з клієнтами банку
- 3 Операції з цінними паперами та інші активи і зобов’язання
- 310 Акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком у портфелі банку на продаж
- 311 Боргові цінні папери в портфелі банку на продаж
- 319 Резерв під знецінення цінних паперів у портфелі банку на продаж
- 320 Акції та інші вкладення з нефіксованим прибутком у портфелі банку на інвестиції
- 321 Боргові цінні папери в портфелі банку на інвестиції
- 391 Розрахунки з небанківськими структурними підрозділами, що знаходяться на кошторисному фінансуванні банків
- 602 Процентні доходи за кредитами суб’єктам господарської діяльності
- 603 Процентні доходи за кредитами органам загального державного управління
- 604 Процентні доходи за кредитами фізичним особам
- 605 Процентні доходи за цінними паперами
- 608 Процентні доходи за операціями з філіями та іншими установами банку
- 609 Інші процентні доходи
- 610 Комісійні доходи за операціями з банками
- 611 Комісійні доходи за операціями з клієнтами
- 680 Непередбачені доходи
- 7 Витрати
- 700 Процентні витрати за коштами, отриманими від Національного банку України
- 701 Процентні витрати за коштами, отриманими від інших банків
- 771 Списання безнадійних активів
- 921 Валюта та банківські метали, які продані, але не відіслані
- 972 Документи з приватизації — майнові сертифікати
- 973 Документи з приватизації — земельні бони
- 974 Інші розрахунки
- 975 Документи з приватизації — компенсаційні сертифікати
- 976 Грошова компенсація заощаджень громадян України в установах Ощадбанку
- 977 Різні цінності і документи з приватизації в дорозі
- 980 Документи за розрахунковими операціями