4.2. Організація міжбанківських розрахунків

Національний банк України починає обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку тільки після підписання спільного акта про функціональну готовність комерційного банку до роботи через кореспондентський рахунок.

Усі міжбанківські розрахунки здійснюються через систему електронних платежів (СЕП), на підставі електронних розрахункових документів шляхом списання та зарахування коштів через консолідований кореспондентський рахунок.

Національний банк має право отримувати від комерційного банку всю звітність та вимагати необхідну інформацію як від банку в цілому, так і від його окремих установ; установлювати регламент обслуговування кореспондентського рахунку; вимагати відповідності технології обробки платежів у програмній системі банку потребам СЕП, сумісності програмно-технічних та організаційних засобів комерційного банку з цією системою; здійснювати безспірне списання (стягнення) коштів із консолідованого кореспондентського рахунку комерційного банку у випадках, передбачених чинним законодавством України.

Водночас Національний банк України зобов’язаний виконувати всі умови угоди, забезпечуючи своєчасне і якісне здійснення міжбанківських розрахунків; касове обслуговування за дорученням КБ, включаючи підкріплення операційних кас готівкою; збереження доручених йому грошових коштів комерційного банку. Крім цього, НБУ зобов’язаний щоденно надавати виписку з рахунку та контролювати проходження електронних розрахункових документів і надавати інформацію про це на вимогу комерційного банку, підтримувати належний стан програмного забезпечення та нормативно-довідкової бази СЕП і своєчасно передавати комерційному банку інформацію про їх зміни тощо.

Повне коло обов’язків за угодою визначається і для комерційного банку. Так, комерційний банк має: забезпечувати чітке здійснення міжбанківських розрахунків через кореспондентський рахунок з дотриманням правил, установлених Національним банком; виконувати вимоги Національного банку щодо сумісності та надійності програмно-технічних і організаційних засобів, форм і порядку надання інформації; своєчасно подавати звітність та всю необхідну інформацію.

Функціонування СЕП забезпечується взаємодією між учасниками міжбанківських розрахунків, регіональними розрахунковими палатами (РРП) та Центральною розрахунковою палатою (ЦРП).

Механізм розрахунків відображено на рис. 4.1.

Рис. 4.1. Міжбанківські розрахунки в Україні

Учасниками системи міжбанківських розрахунків можуть бути:

а) на рівні РРП: регіональні управління Національного банку та комерційні банки;

б) на рівні ЦРП: РРП, управління Національного банку по м. Києву і Київській області; операційне управління і головне управління НБУ; комерційні банки та їх філії.

Після відкриття комерційному банку кореспондентського рахунку, регіональне управління Національного банку надсилає НБУ повну інформацію про комерційний банк. Всі реквізити комерційного банку заносяться до бази даних «Довідник комерційних банків України».

Програмно-технологічна структура СЕП включає: програмно-технологічні комплекси СЕП; електронну пошту Національного банку; засоби захисту інформації.

Програмно-технічні комплекси відповідають трьом рівням програмно-технологічної структури СЕП.

На рівні банків — учасників СЕП комплекс АРМ-НБУ забезпечує обмін електронними розрахунковими документами, іншою інформацією між САБ (система автоматизації банку) та РРП і її захист.

Рівень РРП обслуговується програмно-технічним комплексом АРМ-2, який виконує обмін електронними розрахунковими документами між РРП і банками — учасниками СЕП, забезпечує ведення технічних рахунків банку і передачу результатів розрахунків на кінець робочого дня до САБ регіонального управління НБУ, а також обмін з ЦРП контрольною інформацією.

Рівень ЦРП обслуговується АРМ-1, який забезпечує перевірку правильності та узгодженості функціонування РРП. Звітна інформація надається регіональному управлінню НБУ.

Кожен програмно-технічний комплекс (АРМ-НБУ, АРМ-2, АРМ-1) забезпечує захист системи від несанкціонованого втручання.

У СЕП здійснюється приймання, передача електронних розрахункових документів, підтвердження про їх отримання (квитування), ведення технічних рахунків учасників СЕП та надання інформації про стан міжбанківських розрахунків.

Обробка електронних розрахункових документів відбувається в порядку черговості надходження до системи. Єдиним джерелом надходження електронних розрахункових документів в СЕП є САБ.

На початку робочого дня РРП отримують від відповідних регіональних управлінь Національного банку інформацію про стан рахунків і надають цю інформацію власникам рахунків (комерційним банкам).

Відправлені та отримані електронні розрахункові документи відображуються на технічних рахунках банків у РРП. Інформація про стан цих рахунків надається учасникам розрахунків протягом дня з періодичністю, що визначається діючою технологією СЕП.

Початкові платежі від банків приймаються лише у межах поточної суми на технічному рахунку.

Наприкінці дня результати розрахунків за поточний робочий день відображуються на коррахунках комерційного банку в регіональних управліннях НБУ.

Банк-одержувач електронні розрахункові документи для кожного клієнта формує у вигляді паперового документа «Реєстр електронних розрахункових документів».

Реєстр замінює паперові документи, що підтверджують зарахування коштів на рахунок клієнта і видається як додаток до виписки, тому він завіряється підписом уповноваженої особи та штампом банку.

Центральна та регіональні розрахункові палати функціонують на базі існуючої системи бухгалтерського обліку та звітності НБУ.

При здійсненні міжбанківських розрахунків застосовуються рахунки, які передбачені у Плані рахунків бухгалтерського обліку Національного банку України:

1410 «Овердрафт за рахунками комерційних банків» у розрізі аналітичних рахунків:

«Овердрафт за кореспондентським рахунком комерційного банку»;

«Овердрафт за транзитним рахунком для сум, які не були під- тверджені банком-одержувачем»;

2631 «Транзитний рахунок для сум, які не були підтверджені одержувачем коштів — установою Національного банку України»;

2632 «Транзитний рахунок регіону для непідтверджених сум»;

2633 «Внутрішній транзитний рахунок АРМ-2 СЕП»;

2800 «Рахунки регіональних управлінь Національного банку України для внутрішньобанківських розрахунків»;

3200 «Кореспондентські рахунки банків-резидентів»;

3206 «Транзитний рахунок для сум, які не були підтверджені банком — одержувачем коштів»;

4631 «Транзитний рахунок для сум, які не були підтверджені одержувачем коштів — установою Національного банку України»;

4632 «Транзитний рахунок регіону для непідтверджених сум»;

4633 «Внутрішній транзитний рахунок АРМ-2 СЕП»;

4800 «Рахунки регіональних управлінь Національного банку України для внутрішньобанківських розрахунків»;

8040 «Технічні рахунки установ Національного банку України в Розрахунковій палаті (активно-пасивний)»;

8041 «Технічний рахунок АРМ-2 (активно-пасивний)».

Треба чітко уяснити, що міжбанківські розрахунки проводяться через кореспондентські рахунки комерційних банків, які відкриті у відповідному регіональному управлінні НБУ.

Розглянемо схему можливих бухгалтерських проведень при розрахунках у межах регіону. Так, до комерційного банку поступило платіжне доручення клієнта щодо перерахування коштів за матеріальні цінності на поточний рахунок постачальника, який відкритий в іншому комерційному банку. Зазначимо, що платник і отримувач знаходяться в одному регіоні.

У комерційному банку-платнику виконується бухгалтерське проведення:

Дебет — рахунок клієнта (2600).

Кредит — кореспондентський рахунок банку (1200).

У регіональному управлінні Національного банку проводиться операція списання коштів з кореспондентського рахунку банку- платника.

Перш, ніж перерахована сума, що списана з кореспондентського рахунку банку-платника буде зарахована на поточний рахунок одержувача в банку-одержувачі, в регіональних розрахункових палатах (регіону платника і регіону одержувача) пройде складна обробка документів за внутрішньою схемою бухгалтерського обліку міжбанківських розрахунків СЕП, побудованої з використанням внутрішніх технологічних рахунків.

Записи на рахунках бухгалтерського обліку в системі міжбанківських розрахунків проводяться відповідно до пакета розрахункових документів у СЕП (сукупності розрахункових документів як дебетових, так і кредитових).

Файл А — пакет початкових розрахункових документів, у якому містяться електронні розрахункові документи від банку — відправника пакета.

Файл Т — квитанція на файл А.

Файл В — пакет відповідних розрахункових документів, у якому містяться розрахункові документи, спрямовані банку — одержувачу пакета.

Файл S — квитанція на файл В.

Файл С — пакет міжрегіональних розрахункових документів, у який включені всі електронні розрахункові документи від банків, що обслуговуються в іншому регіоні.

Файл R — квитанція на файл С.

Всі квитанції містять результати перевірки і свідчать про те, чи відповідний пакет прийнятий до обробки, чи ні.

Перелік можливих бухгалтерських проведень наводиться в табл. 4.1. Якщо сальдо за пакетом розрахункових документів кредитове, то сума пакета береться зі знаком «+», якщо сальдо дебетове — то зі знаком «–».

Таблиця 4.1

Проведення за внутрішніми технологічними рахунками

Закінчення табл. 4.1

Розглянемо конкретні бухгалтерські проведення, що здійснюються регіональним управлінням Національного банку за міжбанківськими розрахунками.

А. Переказ за межі регіону

У разі отримання пакета початкових платежів А від банківської установи-відправника виконується проведення 10 або 1

Д-т 8040/1410.1

К-т 8041. - A

При відправленні пакета міжрегіональних платежів С виконується проведення 6:

Д-т 8041

К-т 4632. - С

Після надходження підтвердження (файл R) про отримання відповідного пакета С виконується проведення 7:

Д-т 2632

К-т 2800. - С

Б. Переказ з іншого регіону

У разі отримання пакета платежів С та підтвердження його відповідною квитанцією R виконується проведення 9:

Д-т 4800

К-т 8041. - С

При відправленні пакета відповідних платежів В на банк-одержувач виконується проведення 2 або 11:

Д-т 8041

К-т 3206 (4631). - В

При надходженні підтвердження (файл S) від одержувача про отримання відповідного пакета В — 3 (12):

Д-т 1410.2

К-т 3200

або - В

Д-т 2631

К-т 8040.

В. Переказ у межах регіону

Відправник та одержувач обслуговуються одним АРМ-2.

У разі отримання пакета початкових платежів А від відправника — виконується проведення 1 або 10:

Д-т 1410.1 -1-

К-т 8041

Д-т 8040

К-т 8041. - А

При формуванні пакета відповідних платежів В на одержувача — 2 або 11:

Д-т 8041

К-т 3206 -2-

або - В

Д-т 8041

К-т 4631.

Після надходження підтвердження (файла S) від одержувача про отримання відповідного пакета В — 3 або 12:

Д-т 1410.2 -2-

К-т 3200 -2-

або - В

Д-т 2631

К-т 8040.

Г. Відправник та одержувач обслуговуються різними АРМ-2.

У разі отримання пакета початкових платежів А від відправника здійснюється проведення 1 або 10:

Д-т 1410.1 -1-

К-т 8041

або - А

Д-т 8040

К-т 8041.

При відправленні пакета міжрегіональних платежів С — 4:

Д-т 8041

К-т 4633. - С

Після надходження підтвердження (файла R) про отримання відповідного пакета С — 5:

Д-т 2633

К-т 8041. - С

При відправленні пакета відповідних платежів В — 2 або 11:

Д-т 8041

К-т 3206 -2-

або - В

Д-т 8041

К-т 4631.

Після надходження підтвердження (файла S) від одержувача про отримання відповідного пакета В — 3 (12):

Д-т 1410.2 -2-

К-т 3200 -2-

або - В

Д-т 2631

К-т 8040.

Д. Переказ між регіональними управліннями Національного банку України.

Якщо регіональне управління 2 отримало пакет міжрегіональних платежів С від регіонального управління 1, а також підтвердження цього відповідним файлом R, у балансі регіонального управління Національного банку України виконується проведення:

Д-т 4800 (1)

К-т 8041 (2). - С

Викладене свідчить про складну технологічну обробку документів у системі СЕП. Тому так важливо при взаємодії КБ і регіональних управлінь Національного банку дотримуватись всіх вимог щодо обслуговування кореспондентського рахунку, які зазначені в угоді, підписаній між ними. Не менш важливо є дотримання комерційними банками положень нормативних документів НБУ при виконанні всіх операцій.