9.8. Облік застави

Цінні папери та інші активи, які є предметом застави, мають обліковуватися за ринковою вартістю з врахуванням дисконту, який відображає зміну ринкової вартості активу, а також можливі резерви на втрати від примусового продажу цих цінностей. Як правило, дисконт дорівнює від 20 % до 50 % від ринкової вартості активу.

Ринкова вартість застави переглядається на час оцінки розміру необхідного резерву під основну кредитну операцію. При визначенні ринкової вартості застави беруться до уваги фактичний та перспективний стан кон’юнктури ринку, довідкові дані про рівень цін, зокрема:

- отримані в письмовій формі дані про ціни на аналогічну про- дукцію від підприємства-виробника;

- довідки про рівень цін торговельних організацій та поста- чальників;

- відомості про ціни, що надруковані в засобах масової інформації та спеціальній літературі;

- експертні оцінки про ринкову вартість об’єктів основних засобів консультаційних та інших спеціалізованих організацій.

Власні активи, що надані банком під заставу і які лишаються його власністю, лишаються обліковуватися за балансом, але за окремими рахунками. Одночасно зобов’язання банку за переданими в заставу активами обліковуються за позабалансом:

Д-т 9510 Надана застава на суму Х

К-т 9900 Контррахунок групи 990 на суму Х

Якщо банк передає у заставу грошові кошти, вони обліковуються за рахунками гарантійних депозитів, які у класі 1 Плану рахунків виділені на синтетичному рівні — рахунок 1511 «Гарантійні депозити в інших банках».

Активи, отримані в заставу, обліковуються позабалансом, крім грошових депозитів.

Якщо банк отримує в заставу грошові кошти, вони обліковуються за рахунками гарантійних депозитів, які у класі 1 Плану рахунків виділені на синтетичному рівні — рахунок 1611 «Гарантійні депозити інших банків».

Банк здійснює оцінку ринкової вартості отриманого забезпечення з урахуванням дисконту, але його балансова вартість (у тому числі отриманих) не повинна бути вища за вартість основної операції (включаючи проценти), яку це забезпечення страхує.