12.2. Характеристика рахунків для запису валютної позиції

Зв’язок між операціями в іноземній та національній валютах здійснюється за допомогою рахунків:

3800 Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів;

3801 Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів.

Рахунок 3800 вважається технічним рахунком для обліку валютної позиції банку при відображенні операцій, що здійснюються у двох різних валютах. За дебетом обліковується вартість іноземної валюти (або банківських металів), що збільшують коротку чи зменшують довгу валютну позицію. Відповідно за кредитом — вартість іноземної валюти, що збільшує довгу або зменшує коротку валютну позицію. Зрозуміло, що рахунок 3800 ведеться тільки в іноземній валюті, аналітичні рахунки відкриваються в розрізі валют, і відкрита валютна позиція визначається за кожним видом валюти за датою валютування.

Рахунок 3801 є контррахунком щодо рахунку 3800 і слугує для обліку гривневого еквівалента позиції щодо іноземної валюти та банківських металів. Записи за цим рахунком також проводяться за датою валютування. За дебетом відображається еквівалент суми іноземної валюти, що збільшує довгу або зменшує коротку валютну позицію, а за кредитом — еквівалент, який збільшує коротку або зменшує довгу валютну позицію.

Отже, рахунки валютної позиції та її еквівалента відображають позицію банку у відповідній валюті (будь-якій, що застосовувалася як валюта у розрахунках) та вартість останньої, перераховану у гривні.

Обидва рахунки є активно-пасивними і, як уже зазначалося, технічними. Вони забезпечують взаємозв’язок між валютами тільки програмно, тобто є допоміжними. Залишки за цими рахунками до балансу не вносяться, а кінцевий результат обмінних операцій завжди супроводжується записом за дебетом рахунку в одній валюті та кредитом — в іншій.

Зауважимо, що рахунок 3800 відкривається за кодами валют в іноземній валюті та у гривнях, а рахунок 3801 — лише у гривнях, аналітичний облік ведеться за видами валют.

Переважна більшість валютних операцій є строковими, тобто дата угоди в часовому вимірі може віддалятися від дати валютування на невизначений термін. Саме тому потрібно обліковувати такі операції на позабалансових рахунках у день укладення угоди. Коли настає дата валютування, результати за проведеною строковою операцією відображатимуться за відповідними балансовими рахунками.

Загальновідомі кілька способів перерахунку валютної позиції в національну валюту України — гривню. Обрання способу перерахунку залежить від типу обмінної операції і здійснюється за такими курсами (на вимогу Національного банку України):

- за ринковим — у разі купівлі-продажу іноземної валюти за гривню;

- за офіційним — під час обліку доходів та витрат, отрима- них і сплачених в іноземній валюті, внесків до статутного фон- ду в іноземній валюті, на дату підписання установчого дого- вору, купівлі-продажу основних засобів та товарно-матеріаль- них цінностей за іноземну валюту на дату оформлення митної декларації.

Коли йдеться про купівлю однієї іноземної валюти за іншу іноземну валюту, вартість придбаної валюти визначається на рівні вартості проданої валюти за офіційним курсом.

За викладеним матеріалом можна зробити висновок, що для відображення операцій купівлі-продажу безготівкової валюти застосовуються два методи визначення гривневого еквівалента валютної позиції.

Метод перший. За операціями з купівлі-продажу валюти за гривні.

1. У разі зарахування купленої валюти:

Д-т 1500 Кореспондентські рахунки, які відкриті в інших банках

К-т 3800 Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів.

2. Під час списання проданої валюти:

Д-т 3800 Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів

К-т 1500 Кореспондентські рахунки, які відкриті в інших банках.

Одночасно за рахунками здійснюються проведення щодо руху гривні.

1. На сплачену суму гривні за ринковим курсом:

Д-т 3801 Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів

К-т 1200 Кореспондентський рахунок в Національному банку України.

2. На отриману суму національної валюти (гривні) за ринковим курсом:

Д-т 1200 Кореспондентський рахунок в Національному банку України

К-т 3801 Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів.

Метод другий. За операціями банку з придбання однієї іноземної валюти за іншу:

1. Зарахування придбаної валюти:

Д-т 1500.1

К-т 3800.1.

2. Списання проданої валюти:

Д-т 3800.2

К-т 1500.2.

3. Гривневий еквівалент проданої іноземної валюти за офіційним курсом:

Д-т 3801.1

К-т 3801.2.

Цифри 1 і 2 в кінці номерів (після крапки) балансових рахунків означають код валюти — придбаної та проданої.

З метою підрахунку курсових прибутків і збитків усі залишки в іноземній валюті мають оцінюватися на кінець дня за офіційним курсом НБУ з додержанням обов’язкового правила: гривневі еквіваленти залишків за рахунками 3800 (за кодами валют) мають дорівнювати залишкам за відповідними аналітичними рахунками до рахунку 3801.

Рахунок 3801 коригується щодо суми, записаної за рахунком 3800 у двох випадках:

- у разі зміни офіційних курсів валют;

- у разі підрахунку фінансових результатів від торговельних операцій, проведених впродовж дня.

У другому випадку йдеться про реалізований результат від проведеної операції з іноземною валютою, тобто про доходи або витрати, отримані або сплачені за проведеною фінансовою операцією.

Результати за проведеними операціями з іноземною валютою обліковуються за рахунком 6204 «Результат від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами». За рахунком обліковуються результати переоцінювання всіх валютних рахунків балансу, відкритої валютної позиції банку та підсумкові результати торговельних операцій, що виконані за день.

Отже, за рахунком 6204 відкриваються окремі аналітичні рахунки на розсуд банку:

- для записування результатів переоцінювання валютних рахунків балансу;

- для визначення реалізованого фінансового результату; з цією метою в кінці дня після закінчення всіх обмінних операцій банку на цей рахунок заноситься різниця між сумою залишку у відповідній валюті, що обліковується за офіційним курсом за рахунком 3800 та за курсами угод за рахунком 3801 (за цим самим кодом валюти);

- для визначення нереалізованого фінансового результату, пов’язаного з переобліком відкритої валютної позиції банку (ідеться про віднесення курсової різниці при зміні курсів валют).

Фінансовий результат від торговельних операцій з іноземною валютою обліковується за активно-пасивним рахунком 6204 наростаючим підсумком з початку року.

Отже, з’ясовано, як саме банк дістає змогу зіставляти операції, здійснені в різних іноземних валютах з еквівалентом у гривнях. Для обчислення, скажімо, відкритої валютної позиції не потрібно підсумовувати всі активні та пасивні рахунки в іноземній валюті. Цю функцію виконують рахунки:

3800 Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів;

3801 Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів.

Ці рахунки є технічними і не включаються до загальної суми активів та зобов’язань, а отже, валюта балансу безпідставно не збільшується.

Щоб закріпити матеріал, розглянемо таку ситуацію. У балансі банку сума кредитів наданих — 100000 грн., а сума депозитів залучених — 200000 грн. За аналітичним обліком видно, що як кредити, так і депозити оформлено в іноземній валюті. За умовного курсу долара до гривні 1 : 4 сума кредитів у доларах США — 25000, а сума депозитів — 50000.

Фактично банк має відкриту валютну позицію. Цю ситуацію можна унаочнити так (рис. 12.2).

Рис. 12.2. Відкрита валютна позиція в балансі банку

Тобто відкрита валютна позиція становить 100000 грн., або 25000 дол. США. Оскільки

А_ін.в - П_ін.в,

маємо відкриту коротку валютну позицію.

Проте щодо окремої операції, скажімо, видання кредиту чи залучення депозиту, валютна позиція не зачіпається.

Зрозуміло, що прийняття, наприклад, валютного депозиту в касу банку спричиняє виникнення в банку одночасно як активу, так і зобов’язання на однакову суму.

Якщо банк нараховує проценти за валютним депозитом, то ця операція спричиняє створення лише зобов’язання, а отже, зміну валютної позиції необхідно показати так:

Одночасно (курс долара США до гривні — 1 : 4) проводиться запис у гривнях:

У разі зміни валютного курсу, наприклад 1:5, цей факт має зафіксуватися так:

Як бачимо, у разі короткої відкритої валютної позиції банк «програє», коли курс іноземної валюти зростає. Закономірно постає запитання: як і де саме банк акумулює іноземну валюту, необхідну для здійснення валютних операцій і за дорученням клієнтів, і за власною ініціативою.

Для переказування грошей в будь-якій валюті, відмінній від місцевої, банк має відкрити рахунок в одному або кількох банках країни, в якій валюта розрахунку є місцевою валютою.

Коли банк відкриває рахунок в іншому банку, то з позиції бан- ку, що звернувся із заявою про відкриття, це буде рахунок ностро, а з точки зору банку, що відкрив такий рахунок, він буде рахун- ком лоро.

Для ефективної діяльності у сфері обслуговування зовнішньо- економічної діяльності банки активно шукають банків-кореспондентів. Між собою вони можуть обмінюватися кореспондентськими рахунками. Це означає, що кожний із них є банком-кореспондентом для іншого банку щодо валюти, задіяної в розрахунках.

За рахунками лоро банки-кореспонденти надсилають власникам рахунків виписки про стан рахунку із зазначенням проведених операцій за рахунком.

Можливо, що український банк не має кореспондентських зв’язків з банками країни, валюта якої застосовується у розрахунках. За такої ситуації цей банк може відкрити рахунок в іншому українському банку у необхідній валюті, але за умови, що банк-посередник має зв’язки з необхідним банком-кореспондентом за кордоном.

Щоразу, коли банк відкриває рахунок у конкретній валюті в конкретному банку, ідеться про індивідуальний рахунок ностро. Сальдо за кожним рахунком ностро називається «позицією ностро».Цілком очевидно, що банк може мати більш ніж одну ностро-позицію, тобто відкрити кілька валютних рахунків в одній і тій самій валюті.

Як правило, позиція ностро може мати:

- позитивне сальдо (кредитове сальдо у виписці банківського рахунку);

- паритетне сальдо (нульове сальдо у виписці банківського рахунку).

Допускається також «червоне сальдо» — овердрафт.

Операції в іноземній валюті за рахунками ностро відображаються в обліку за рахунками 150 групи діючого Плану рахунків «Кошти до запитання в інших банках», а за рахунками лоро — за рахунками 160 групи «Кошти до запитання інших банків».