7.5. Розрахунки платіжними вимогами без акцепту платників та безспірне списання (стягнення) коштів

Списання коштів, що знаходяться на рахунках суб’єктів підприємницької діяльності без згоди їх власників не допускається, за виключенням рішення судів, арбітражного суду і за виконавчими надписами нотаріусів.

Безспірне списання (стягнення) коштів здійснюється на бланку платіжної вимоги, яка подається стягувачем у банк, в якому він обслуговується у трьох примірниках із супровідним реєстром у двох примірниках.

Якщо платник і одержувач коштів обслуговуються в різних банках, то перший і другий примірники платіжної вимоги спецзв’язком надсилаються банком одержувача в банк платника, третій видається на руки одержувачу коштів.

Якщо ж платник та одержувач коштів обслуговуються однією установою банку, то перший примірник вимоги залишається в документах дня банку, другий — видається платнику, третій — одержувачу коштів. У цьому разі реєстр подається до банку у двох примірниках, перший залишається в документах дня банку, а другий, як розписка, видається підприємству — одержувачу коштів.

Суми недоїмки до бюджету за податками, податковим кредитом, штрафи, нараховані державними податковими адміністраціями України, стягуються у безспірному порядку інкасовими дорученнями (розпорядженням). Порядок його заповнення та подання в банк передбачає дотримання вимог, описаних щодо оформлення інших розрахункових документів.

В залежності від конкретного випадку безспірного списання з основного рахунку коштів в рядку «Призначення платежу» вказується вид фінансових санкцій (неустойка, штраф та порушення, за які вони нараховані), а також посилання на пункт 16 статті 14 Закону України «Про державний матеріальний резерв».

У разі недостатності коштів на основному рахунку підпри- ємства для виконання таких доручень здійснюється їх часткова оплата, яка оформлюється меморіальним ордером за підписом відповідального виконавця, завіреним відбитком штампа банку. Перший примірник меморіального ордера поміщається в доку- менти дня банку, другий — видається платнику як підтверджен- ня про часткову оплату, а доручення з відміткою банку про часткову оплату поміщається в картотеку до позабалансового рахун- ку № 9803.

При надходженні розрахункових документів на безпірне списання (стягнення) коштів з основного рахунку платника банк, у разі недостатності (відсутності) коштів на ньому, не пізніше наступного дня надає безпосередньо власнику цього рахунку під розпис повідомлення про надходження зазначених документів або надсилає це повідомлення засобами зв’язку з документальним підтвердженням його відправлення. Після отримання повідомлення платник зобов’язаний протягом трьох робочих днів надати доручення на перерахування залишків коштів з інших поточних рахунків на основний рахунок для забезпечення погашення зазначеної заборгованості або погасити її безпосередньо з додаткового рахунку.

Розрахункові документи на безспірне списання (стягнення) коштів з додаткових рахунків приймаються банками до виконання тільки за наявністю на цих рахунках коштів.

У разі недостатності коштів на додаткових рахунках платників для повного виконання розрахункових документів на безспірне списання (стягнення) коштів здійснюється їх часткова оплата, про що робиться відмітка на першому та другому примірниках цих розрахункових документів. Перший примірник поміщається в документи дня банку, другий — видається платнику як підтвердження про часткову оплату. У разі, якщо платник і стягувач обслуговуються в одній установі банку, то третій примірник цього розрахункового документа з відміткою про його часткову оплату видається стягувачу.

Якщо безспірне списання (стягнення) коштів з додаткових рахунків платників здійснюється на підставі виконавчого документа або згідно із статтею 8 Арбітражного процесуального кодексу України на підставі визнаної претензії, то у разі часткової оплати розрахункового документа на безспірне списання (стягнення) коштів перший примірник цього розрахункового документа з відміткою про часткову оплату і копія виконавчого документа (визнаної претензії), завірена штампом банку, поміщаються в документи дня банку. Другий примірник розрахункового документа з відміткою про часткову оплату видається платнику як підтвердження про часткову оплату, а оригінал виконавчого документа (визнаної претензії) із зазначеною на його зворотному боці сумою часткової оплати (цифрами та літерами) з підписом відповідального виконавця, завіреним штампом банку, повертається стягувачу.

У разі накладання арешту на кошти рахунку суб’єкта підприємницької діяльності (за позовом прокуратури, слідчих органів, служби безпеки, за порушеними кримінальними справами) банк припиняє списання коштів за розпорядженням власника рахунку за будь-якими платежами, за винятком платежів до бюджету та обов’язкових платежів.

Для забезпечення виконання ухвали суду (постанови прокурора, слідчого), на час накладення арешту, банк відкриває юридичній або фізичній особі спеціальний рахунок на балансовому рахунку № 2909 «Інша кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами банку».

Кошти, які нагромаджуються на спеціальному рахунку, забороняється використовувати до отримання рішення суду про їх стягнення або ухвали суду про зняття арешту.

Після нагромадження на спеціальному рахунку необхідної суми, банк резервує її на цьому рахунку до одержання відповідних рішень щодо їх стягнення, і відновлює проведення операцій за встановленим порядком.

За даним розділом у системі рахунків бухгалтерського обліку відображаються всі процедури процесу розрахунків:

1. Чекодавець придбаває у своєму банку чекову книжку, сплачуючи послуги за даною операцією готівкою або з коштів поточного рахунку:

Д-т 1001, 2520, 2540, 2541, 2542, 2545, 2600, 2620

К-т «Інші комісійні доходи за операціями з клієнтами»

2. Банк депонує кошти з поточного рахунку на аналітичний рахунок «Розрахунки чеками»

Д-т 2520, 2540, 2541, 2542, 2600, 2620

К-т 2526, 2550, 2552, 2554, 2602, 2622.

3. По мірі видачі бланків чекових книжок відображає зміст операції за позабалансовими рахунками

Д-т 9910 Контррахунок

К-т 9821 Бланки суворої звітності.

4. Зараховує суму, зазначену в чеку, в разі його надходження від чекодержателя, за умови, що чекодавець і чекодержатель обслуговуються однією установою комерційного банку.

Д-т Аналітичний рахунок «Розрахунки чеками» до відповідного балансового рахунку

К-т 2600 Поточний рахунок

К-т 2620 Поточні рахунки фізичних осіб.

5. Прийняття чека на інкасо

Д-т 9830 Документи і цінності, прийняті на інкасо

К-т 9910 Контррахунок.

6. Відсилання банком чекодержателя чека до банку чекодавця на інкасо

Д-т 9831 Документи і цінності, відіслані на інкасо

К-т 9910

та Д-т 9910

К-т 9830 Документи і цінності, прийняті на інкасо.

6. Одержавши чек на інкасо, банк-емітент перераховує гроші банку чекодержателя

Д-т Аналітичний рахунок «Розрахунки чеками»

К-т 1200.

7. Одержання інкасового чека банком чекодержателя

Д-т 9910

К-т 9831 Документи і цінності, відіслані на інкасо

дає підставу банку чекодержателя зарахувати суму, зазначену в чеку на рахунок одержувача

Д-т 1200

К-т 2520, 2540, 2541, 2542, 2600, 2620.

8. Списано за платіжним дорученням клієнта кошти:

— отримувач і платник обслуговуються в одній установі банку

а) Д-т Рахунок платника

К-т Рахунок отримувача

— обслуговуються різними установами банків

б) Д-т Рахунок платника

К-т 1200.

9. Відкриття акредитива банком-емітентом:

а) Д-т Поточний рахунок заявника акредитива

К-т Аналітичний рахунок «Розрахунки акредитивами»

б) Д-т 9802 Акредитиви до сплати

К-т 9910.

10. Надане доручення банком-емітентом іншому банку виконувати акредитив:

Д-т Поточний рахунок заявника

К-т 1200

одночасно на суму акредитива здійснюється бухгалтерське проведення

Д-т 9802 Акредитиви до сплати

К-т 9910.

11. Зарахування коштів бенефіціару за акредитивом, що депонований у банку-емітенті, який одночасно є виконуючим банком:

Д-т Аналітичний рахунок «Розрахунки акредитивами»

К-т Поточний рахунок бенефіціара

або

К-т 1200 (за умови, що поточний рахунок бенефіціара відкритий в іншому банку)

одночасно:

Д-т 9910

К-т 9802.

12. Отримане доручення на суму акредитива у виконуючому банку:

Д-т 1200

К-т Аналітичний рахунок «Розрахунки акредитивами».

13. При відкритті непокритого акредитива у банку-емітенті виконується операція:

Д-т 9020 Гарантії, надані клієнтам

К-т 9900.

14. У виконуючому банку сума непокритого акредитива обліковується на позабалансовому рахунку 9802 «Акредитиви до сплати»:

Д-т 9802 Акредитиви до сплати

К-т 9910.

15. Виплата бенефіціару за акредитивом, депонованим у виконуючому банку:

Д-т Аналітичний рахунок «Розрахунки акредитивами»

К-т Поточний рахунок бенефіціара.

16. Одночасно третій примірник реєстру документів разом із документами, передбаченими умовами акредитива, надсилається до банку-емітента для списання коштів з рахунку 9802 «Акредитиви до сплати»:

Д-т 9910

К-т 9802 Акредитиви до сплати

17. У банку-емітенті при неможливості отримання коштів за непокритим акредитивом з рахунку заявника:

Д-т 2040 Короткострокові кредити суб’єктам господарської діяльності за внутрішніми торговельними операціями

К-т 1200

одночасно на суму виплачених бенефіціару коштів:

Д-т 9900

К-т 9020 Гарантії, що надані клієнтам.

18. Відшкодування банком-емітентом витрат, пов’язаних з виконанням акредитива виконуючому банку:

Д-т 7100 Комісійні витрати на розрахунково-касове обслуговування

К-т 1200.

19. У виконуючому банку зарахування коштів бенефіціару за непокритим акредитивом:

Д-т 1200

К-т Рахунок бенефіціара

одночасно

Д-т 9910

К-т 9802 Акредитиви до сплати.

20. Отримана плата від банку-емітента за виконання акредитива:

Д-т 1200

К-т 6110 Комісійні доходи від розрахунково-касового обслуговування клієнтів.

За даним розділом не розглядається порядок здійснення розрахунків векселями та порядок розрахунків при здійсненні заліку взаємної заборгованості. За проектом нової редакції Інструкції Національного банку № 7 «Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України», яка планується до затвердження у поточному році, за зазначеними формами розрахунків передбачаються досить конкретні зміни. Думається, що їх краще подати окремим виданням.

РОЗДІЛ 8. ОБЛІК ДОХОДІВ, ВИТРАТ ТА КАПІТАЛУ БАНКУ

У розд. 1 розглянуто концептуальні положення обліку доходів (витрат) банку за методом нарахування, а також розкрито основоположну роль зазначеного методу для побудови Плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків.

У підрозд. 2.1 дано характеристику капіталу банку за рахунками класу 5 Плану рахунків.

Розглянемо тепер методику обліку доходів, витрат та капіталу банку, спинившись на сформульованих далі питаннях.

1. Облік доходів (витрат) банку.

2. Особливості податкового обліку валових доходів та валових витрат.

3. Облік операцій із нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість.

4. Облік капіталу комерційного банку.