11.3. Облік довгострокових вкладень банку в акції та вкладень в асоційовані та дочірні компанії

При віднесенні придбаних акцій до портфеля ЦП банку на інвестиції враховують такі фактори:

- намір інвестора — на інвестиції;

- термін зберігання — більше року.

Окрім цього, довгострокові вкладення банку в акції слід розглядати залежно від взаємовідносин та ступеня контролю інвестора над оперативною та фінансовою діяльністю компанії (банку чи іншого господарюючого суб’єкта), в яку було здійснено інвестиції. Можливі варіанти щодо такого контролю досить детально викладено в Інструкції Національного банку України “Про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків”.

Довгострокові інвестиції у статутний фонд компаній та банків, у яких банк-інвестор не має ні контрольного, ні значущого впливу, обліковуються за балансовими рахунками групи 320 “Акції та інші вкладення з нефіксованим прибутком у портфелі банку на інвестиції”, а саме:

3202 Акції та інші вкладення з нефіксованим прибутком, випущені банками, в портфелі банку на інвестиції;

3203 Акції та інші вкладення з нефіксованим прибутком, випущені фінансовими (небанківськими) установами, у портфелі банку на інвестиції;

3205 Інші акції та вкладення з нефіксованим прибутком у портфелі банку на інвестиції.

Облік нарахування доходів проводиться за рахунком:

3208 Нараховані доходи за акціями та іншими вкладеннями з нефіксованим прибутком у портфелі банку на інвестиції.

Довгострокові інвестиції обліковуються за вартістю їх придбання, що включає ринкову ціну придбаних акцій, комісійні та інші витрати, пов’язані з придбанням.

Як і за обліком ЦП у портфелі банку на продаж досить значущою є інформація аналітичного обліку у розрізі емітентів, яка відображується за окремими особовими рахунками.

Метод вартості є також обов’язковою нормою облікової політики банків щодо обліку довгострокових інвестицій. Механізм його застосування дещо відмінний від механізму оцінки портфеля ЦП банку на продаж.

- Коригування балансової вартості та формування спеціального резерву здійснюється один раз наприкінці року.

- Правило нижчої вартості застосовується до загальної вартості портфеля акцій, а не до кожної її складової.

Розглянемо приклад. Портфель акцій на інвестиції банку “Антей” відбиває така таблиця:

Як бачимо, ринкова вартість загального портфеля ЦП на інвестиції знизилася на 3000 грн., а отже, банку необхідно створити резерв під загальну суму знецінення, що в обліку супроводжується записом:

Д-т 7704 Відрахування в резерв під знецінення цінних паперів на інвестиції 3000 грн.

К-т 3290 Резерв під знецінення цінних паперів у портфелі банку на інвестиції 3000 грн.

Придбаваючи акції, банк сподівається отримати дохід у вигляді дивідендів.

Цей процес відбувається в три етапи:

1. Банк-держатель акцій отримує повідомлення від банку-емітента про оголошення дивідендів.

2. З моменту оголошення в банку виконується операція з нарахуванням доходів:

Д-т 3208 Нараховані доходи за акціями та іншими вкладеннями з нефіксованим прибутком у портфелі банку на інвестиції

К-т 6300 Дивідендний дохід за акціями та іншими вкладеннями.

3. У разі отримання дивідендів виконується таке проведення:

Д-т 1200 Кореспондентський рахунок у Національному банку України

або (2600) Поточний рахунок клієнта

К-т 3208.

У разі підвищення ринкової вартості ЦП у портфелі банку на інвестиції порівняно з попередньою датою (кінець минулого фінансового року) виникає надлишок створеного резерву під знецінення. Коригування суми резерву проводиться записом:

Д-т 3290 Резерв під знецінення цінних паперів у портфелі банку на інвестиції

К-т 7704 Відрахування в резерв під знецінення цінних паперів на інвестиції.

Довгострокові вкладення банку в асоційовані та дочірні компанії обліковуються за рахунками класу 4 “Довгострокові вкладення, основні засоби та нематеріальні активи”, незважаючи на те, що дані операції є операціями банку з цінними паперами. Зазначене рішення продиктоване практикою визначення ліквідності. Ураховано також особливі принципи розподілу прибутку. Так, пайовий метод визнано пріоритетним щодо асоційованих компаній, а метод консолідації — дочірніх.

Економічний зміст пайового методу визначає пропорційну частку прибутку компанії, в яку інвестовано кошти як дохід інвестора. За цим методом банк-інвестор зараховує оголошений емітентом дохід від інвестиції в еквівалентній частці власності на збільшення цієї інвестиції. Отже, нарощується первинна сума інвестиції, що обліковується за такими балансовими рахунками:

- групи 410 “Вкладення в асоційовані компанії”:

4102 Вкладення в асоційовані банки;

4103 Вкладення в асоційовані (небанківські) фінансові установи;

4109 Вкладення в інші асоційовані компанії;

- групи 420 “Вкладення в дочірні компанії”:

4202 Вкладення в дочірні банки;

4203 Вкладення в дочірні фінансові (небанківські) установи;

4209 Вкладення в інші дочірні компанії.

З огляду на зміст пайового методу розподілу прибутку принцип нарахування доходів за інвестиціями в асоційовані компанії діє дещо спрощено. Ідеться лише про ситуацію, за якою дивіденди компанією-емітентом оголошуються в одному році, а сплачуються в наступному. Оскільки дивіденди визнаються інвестором тоді, коли вони оголошені емітентом, то сума дивідендів у році оголошення записується за рахунком:

3578 Інші нараховані доходи.

Як підсумок викладеного розглянемо приклади бухгалтерських записів за операціями з інвестицій в асоційовані банки.

- 1 лютого 1998 року банк “Весна” придбав 11000 простих акцій у комерційного банку “Деякий” за ціною 15 грн. за акцію. На цю дату КБ “Деякий” уже випустив в обіг 35000 акцій (номінал акції 10 грн.):

Д-т 4102 Вкладення в асоційовані банки 165000 грн.

К-т 1200 Кореспондентський рахунок у Національному банку України 165000 грн.

- 31 грудня 1998 року банк “Деякий” згідно з фінансовою звітністю звітував про чистий прибуток 200000 грн.

Банк “Весна” має значний вплив, тобто частку у статутно- му фонді банку “Деякий” — 31,4 % (асоційованою компанія визнається за умови, що інвестор володіє 20 % або більшою часткою капіталу компанії). Отже, банк “Деякий” є асоційованим щодо банку “Весна” і його частка в чистому прибутку банку “Деякий” дорівнює 62800 грн. (200000 - 0,314).

Належну суму чистого прибутку банк “Весна” обліковує як збільшення фінансових інвестицій у банк “Деякий”:

Д-т 4102 Вкладення в асоційовані банки 62800 грн.

К-т 6300 Дивідендний дохід за акціями та іншими вкладеннями 62800 грн.

- 31 грудня 1998 року банк “Деякий” оголосив дивіденди в сумі 80000 грн., тобто банк “Весна” на підставі своєї частки 31,4 % претендує на отримання дивідендів в сумі 25120 грн.:

Д-т 3578 Інші нараховані доходи 25120 грн.

К-т 4102 Вкладення в асоційовані банки 25120 грн.

- 20 лютого 1999 року банк “Деякий” виплатив дивіденди. За обліком банку “Весна” проводиться запис:

Д-т 1200 Кореспондентський рахунок у Національному банку України 25120 грн.

К-т 3578 Інші нараховані доходи 25120 грн.

Якщо за підсумками фінансового року асоційована компанія звітуватиме про збитки, то банк-інвестор повинен провести в обліку зменшення суми інвестиції (пропорційно до його частки у статутному фонді).

Повернувшись до прикладу, змінимо умову, а саме:

- 31 грудня банк “Деякий” звітував про збитки в сумі 200000 грн., яких він зазнав.

В обліку банку “Весна” буде здійснено запис:

Д-т 7399 Інші банківські операційні витрати 62800 грн.

К-т 4102 Вкладення в асоційовані банки 62800 грн.

Облік довгострокових вкладень банку в дочірні компанії прямо пов’язаний із принципом консолідації. Ідеться про те, що банк, як головна компанія, володіючи контрольним пакетом акцій іншого банку, складає зведену консолідовану фінансову звітність. Проте зведена звітність складається в разі виконання двох умов.

1. Банк-інвестор має можливість контролювати діяльність дочірньої компанії;

2. Здійснені інвестиції прямо доповнюють діяльність банку-інвестора.

При не виконанні даних умов вартість придбаних акцій у балансі банку (головної компанії) обліковується як вкладення в асоційовані компанії (410 група балансових рахунків).