46. Операційний ризик: агентська проблема, закон Сабранеса-Оксли

Більшість сучасних операційних ризиків мають джерелом, так звану ( agency problem) – це є проблема конфлікту інтересів акціонерів та менеджерів.

- це персональна громадянська відповідальність топ-менеджменту за прийняті рішення, (в російській цивільно-правовій системі, на відміну від міжнародної, за дії співробітників, як правило, відповідає підприємство). Таким чином, майнові інтереси директорів підприємств виявляються схильні до ризиків з боку акціонерів та інших стейкхолдерів.

Наприклад, згідно з північноамериканським законодавством акціонер може подати позов не тільки на компанію, але і безпосередньо на її топ-менеджера, якщо вважає, що дії цього керівника призвели до недоотримання очікуваного доходу від придбаних акцій. Причому подібні претензії можуть виникнути після досить великого проміжку часу після первинного розміщення.

Зауважимо, що маються на увазі саме законні дії менеджменту, не пов'язані з шахрайством або навмисним нанесенням прямої шкоди третім особам. Претензії найчастіше пред'являються до таких дій, які, на думку акціонерів, призвели до падіння цін на акції або приховування суттєвої інформації при підготовці проспекту емісії, до подання невірних або що вводять в оману документів, що викликало переоцінку вартості акцій.

Sarbanes Oxley – закон 2002 року. Цей закон регулює і робить більш жорстким правила, за якими мають функціонувати акціонерні товариства.

30 липня 2002 президент Буш підписав Закон Сарбейнса-Окслі (англ. Sarbanes-Oxley Act). Документ значно посилює вимоги до фінансової звітності і до процесу її підготовки. Це стало результатом численних корпоративних скандалів, пов'язаних з недобросовісними менеджерами великих корпорацій.

Відповідно до Закону для акціонерних товариств відкритого типу

• Створюється новий режим контролю та регулювання фінансової діяльності;

• Відбуваються суттєві зміни в галузі управління та вимог до розкриття інформації

Закон складається з 11 розділів. Розглядаються питання незалежності аудиторів, корпоративної відповідальності, повної фінансової прозорості, конфлікту інтересів, корпоративної фінансової звітності та ін.

Згідно з положеннями Закону в кожній публічній компанії має бути створений Комітет з аудиту.

Закон застосовується для всіх емітентів («issuers»), в даному випадку - для всіх компаній, цінні папери яких зареєстровані Комісією з цінних паперів і бірж США (SEC), незалежно від місця реєстрації та діяльності компанії (тобто від того, торгуються чи цінні папери на нью-йоркській фондовій біржі, NASDAQ або на будь-якій іншій американській біржі; чи зареєстровані в якості боргових зобов'язань в США (з лістингом або без нього); чи належать компанії, що проходить реєстрацію для випуску цінних паперів у США).