14.3. Облік операцій з оперативного лізингу

- Відображення операцій лізингодавцем.

Облік основних засобів, переданих в оперативний лізинг, ведеться лізингодавцем на окремому субрахунку «Оперативний лізинг» балансового рахунку 4400 «Операційні основні засоби».

При цьому здійснюється проведення:

Д-т 4400 Операційні основні засоби, субрахунок «Оперативний лізинг»

К-т 4400 Операційні основні засоби, субрахунок «Власні основні засоби»

К-т 4500 Неопераційні основні засоби, субрахунок «Власні ос- новні засоби».

Лізингодавець протягом строку лізингу нараховує амортизацію основних засобів, переданих в оперативний лізинг, що відображає бухгалтерським проведенням:

Д-т 7423 Амортизація, субрахунок «Оперативний лізинг»

К-т 4409 Знос операційних основних засобів, субрахунок «Оперативний лізинг».

Лізингодавцем здійснюється також нарахування лізингових платежів, які обліковуються за рахунком 3578 «Інші нараховані доходи», тобто виконується проведення:

Д-т 3578 Інші нараховані доходи

К-т 6395 Доходи від оперативного лізингу.

На суму отриманих нарахованих лізингових платежів лізингодавець виконує бухгалтерське проведення:

Д-т Кореспондентський рахунок, поточний рахунок, рахунок готівкових коштів

К-т 3578 Інші нараховані доходи.

Основні засоби, повернені лізингоодержувачем, лізингодавець відображає проведенням:

Д-т 4400 Операційні основні засоби, субрахунок «Власні основні засоби»

Д-т 4500 Неопераційні основні засоби, субрахунок «Власні ос- новні засоби»

К-т 4400 Операційні основні засоби, субрахунок «Оперативний лізинг».

- Відображення операцій лізингоодержувачем.

Прийняті в оперативний лізинг основні засоби на підставі акта приймання-передавання обліковуються лізингоодержувачем за позабалансовим рахунком 9840 «Орендовані основні засоби» за балансовою вартістю лізингодавця, що зазначається у договорі оперативного лізингу. При цьому виконується проведення:

Д-т 9840 Орендовані основні засоби

К-т 9910 Контррахунки для рахунків розділів 96—98.

До акта приймання-передавання орендованих основних засобів додається копія інвентарної картки цих основних засобів. Отримані картки зберігаються бухгалтерією лізингоодержувача окремо. Прийняті в оперативний лізинг основні засоби лізингоодержувач обліковує за інвентарними номерами лізингодавця.

Прийняті в оперативний лізинг не цілі об’єкти основних засобів, а їх частини (наприклад, частина приміщення), оприбутковуються на рахунок 9840 «Орендовані основні засоби» у сумі, пропорційній до частини орендованої площі. При зміні лізингових платежів (якщо це передбачено угодою) сума за рахунком 9840 не змінюється.

Зобов’язання щодо сплати лізингових платежів обліковуються за позабалансовим рахунком 9819 «Інші цінності і документи», субрахунок «Зобов’язання за основними засобами, що використовуються на правах оперативного лізингу» в сумі, вказаній в договорі.

Лізингоодержувач нараховує лізингові платежі, які обліковуються на рахунку 3678 «Інші нараховані витрати» наступним бухгалтерським проведенням:

Д-т 7395 Витрати на оперативний лізинг

К-т 3678 Інші нараховані витрати.

А сума сплачених лізингових платежів:

Д-т 3678 Інші нараховані витрати

К-т Кореспондентський рахунок, поточний рахунок, рахунок готівкових коштів;

одночасно:

Д-т 9910 Контррахунки для рахунків розділів 96—98

К-т 9819 Інші цінності і документи.

Якщо лізингоодержувач здійснює добудову, дообладнання, реконструкцію чи капітальний ремонт об’єкта лізингу, то такі витрати враховуються ним, як капітальні вкладення, за рахунками 4432 «Незавершені капітальні вкладення за операційними основними засобами, прийнятими в оперативний лізинг», 4532 «Незавершені капітальні вкладення за неопераційними основними засобами, прийнятими в оперативний лізинг» і після закінчення робіт, протягом періоду лізингу, враховуються на рахунках 4438 «Завершені капітальні вкладення за операційними основними засобами, прийнятими в оперативний лізинг», 4538 «Завершені капітальні вкладення за неопераційними основними засобами, прийнятими в оперативний лізинг». На завершені капітальні вкладення основних засобів лізингоодержувач нараховує амортизацію, що в обліку відображається проведенням:

Д-т 7423 Амортизація, субрахунок «Капітальні вкладення за основними засобами, прийнятими в оперативний лізинг»

К-т 4438 Завершені капітальні вкладення за операційними основними засобами, прийнятими в оперативний лізинг

К-т 4538 Завершені капітальні вкладення за неопераційними основними засобами, прийнятими в оперативний лізинг.

На підставі акта приймання-передавання, що засвідчує повернення основних засобів лізингодавцю, лізингоодержувач списує основні засоби з позабалансового рахунку 9840 «Орендовані основні засоби», вилучає з картотеки відповідну картку і зберігає разом з актом.

Розглянемо приклад.

Лізингоодержувач уклав договір з оперативного лізингу будинку на 3 роки.

Вартість будівлі 65433 грн.

Строк корисного використання будівлі 20 років.

Визначена ліквідаційна вартість 5000 грн.

Щорічна лізингова плата 24000 грн.

Лізингодавець застосовує рівномірний метод нарахування амортизації.

Умовами договору передбачено, що лізингоодержувач здійснює капітальні вкладення в орендований будинок. Лізингодавець витрати не враховує.

Щомісячна плата становить:

24000 : 12 = 2000 грн.

Річна сума амортизаційних відрахувань становить:

(65433 –5000) : 20 = 3021,65 грн.

Щомісячна сума амортизаційних відрахувань:

3021,65 : 12 = 251,80 грн.

У лізингодавця будуть зроблені такі бухгалтерські проведення:

^* Операційні основні засоби, субрахунок «Оперативний лізинг».

^** Операційні основні засоби, субрахунок «Власні основні засоби».

У лізингоодержувача проведення будуть такими.

Через один рік лізингоодержувач здійснив добудову — гараж, вартістю 9000 грн. За умовами договору всі витрати, пов’язані із капітальними вкладеннями, несе лізингоодержувач. У зв’язку з цим лізингова плата (залишок на позабалансовому рахунку 9819) лізингодавцем не переглядається.

Витрати, понесені лізингоодержувачем через таку добудову, визнаються поточними у відповідних облікових періодах протягом визначеного терміну корисної служби гаража чи решти строку лізингу (залежно від того, який з цих періодів коротший) і відносяться на витрати шляхом нарахування амортизації.

Лізингоодержувач визначив строк корисного використання капітальних вкладень (гаража) — 10 років. Визначена ліквідаційна вартість гаража — 500 грн. Оскільки строк корисного використання більший ніж решта строку лізингу, то витрати будуть розподілені на 2 роки.

В обліку виконуються такі проведення:

У лізингодавця будуть такі проведення:

^* Операційні основні засоби, субрахунок «Власні основні засоби».

Зазначимо, що лізинговий бізнес в Україні нині на стадії зародження. Прийняття спеціального Закону «Про лізинг» до певної міри активізувало лізингові процеси. Так, сьогодні вже діють понад 30 структур, які проводять лізингові операції.

Розвиток лізингу в Україні передусім залежить від надійності гарантій, що зменшують фінансові ризики, яких можуть зазнати учасники лізингових операцій. На користь лізингу свідчать його значні переваги порівняно з іншими формами бізнесу, пов’язаними з простим набуттям майна.

Що ж до банку як лізингодавця важливо, аби йому вчасно погашалася основна сума боргу за лізингом та проценти за надання об’єктів у лізинг. Отже, добре відпрацьована система обліку є важливим елементом загального процесу здійснення лізингової операції.

ПІСЛЯМОВА

Ознайомившись зі змістом цього посібника, читач, можливо, поставить таке запитання: хіба українські банки не мають інших проблем, окрім тих, що стосуються бухгалтерського обліку, його організації, методології та методики?

І справді, проблем у банківській справі не бракує, причому з упровадженням цивілізованих ринкових відносин змінюються не лише акценти, а й концептуальні та методологічні засади щодо їх оцінювання. Тим часом одні проблеми успішно розв’язуються, а ніші неодмінно постають і потребують невідкладного вирішення.

Проте завжди адекватне відображення господарських операцій у системі бухгалтерського обліку та звітності, правильне визначення їх фінансових результатів, повна і достовірна інформація щодо шляхів формування прибутків і видатків — неодмінні умови успішного керівництва й управління банком, запорука ефективної його діяльності в конкурентному середовищі.

Зауважимо, що у пропонованому посібнику розглянуто питання обліку лише найпоширеніших банківських операцій. Виклад матеріалу підпорядковано головній меті автора — надати читачеві, який оволодіває мистецтвом обліку, грунтовну методичну допомогу. Саме тому численні теоретичні положення розкриваються з посиланнями на чинні нормативні акти Національного банку України. Проте це аж ніяк не звільняє читачів необхідності самостійно вивчати всі нормативні акти, що стосуються банківської справи та бухгалтерського обліку.

Більш того, важливо не втратити орієнтації, не загубитися в «морі» змін та коригувань, які безперервно вносяться й надалі вноситимуться до них згідно із закономірним поглибленням процесів реформування обліку в банківській системі України. Такої небезпеки можна уникнути, скориставшись надійним, незмінним дороговказом: тому, хто оволодів «таємницею» подвійного запису як складової методу бухгалтерського обліку, жодні зміни в обліковій політиці не страшні. Безперечно, саме такі зміни змушують усіх причетних до обліку фахівців самовдосконалюватися, постійно підвищувати свою професійну майстерність. Адже діяльність бухгалтера є справді творчою. Потрібно лише докласти чималих зусиль, аби за величезним потоком «одноманітних» цифр побачити струнку, гармонійну логіку банківської справи, відчути її довершеність і силу.

Слід зауважити, що під час підготовки цього посібника поставали численні труднощі, насамперед щодо оптимального поєднання його змісту та обсягу. Адже ознайомившись із текстом, доходили висновку про надмірність обсягу матеріалу, що, можливо, перешкоджатиме його засвоєнню, називали методики обліку, які доцільно опустити з огляду на те, що вже тепер готуються зміни за ними, зазначали перевантаження тексту бухгалтерськими проведеннями.

Кожну критичну думку було проаналізовано і так чи інакше використано.

Остаточний присуд за вами, шановні читачі. Саме вам вирішувати, чи допомагає вам цей посібник оволодівати мистецтвом обліку в комерційних банках України.

ДОДАТКИ

Додаток 1

Перелік файлів та форм звітності банків, що надаються Національному банку України

Продовження дод. 1

Продовження дод. 1

Продовження дод. 1

Продовження дод. 1

Продовження дод. 1

Продовження дод. 1

Продовження дод. 1

Закінчення дод. 1

* Формуються в НБУ.

** Будуть введені особливим розпорядженням НБУ (файли 12, 13, 31 надаються Національному банку України, решта файлів — Центральній розрахунковій палаті).

Додаток 2

Виписка із класифікатора держав світу

Додаток 3

Довідник інституційних секторів економіки України

Продовження дод. 3

Закінчення дод. 3

Додаток 4

Виписка із загального класифікатора галузей народного господарства

Додаток 5

ОБ’ЯВА №

^(дата) на внесення готівки

Від кого

Для зарахування

Банк-одержувач на рахунок

^{сума цифрами}

Одержувач

Сума літерами

грн.

Призначення платежу

Підпис вносителя

Бухгалтер

Гроші прийняв касир

КВИТАНЦІЯ №

^(дата)

Від кого

Для зарахування

Банк-одержувач на рахунок

^{сума цифрами}

Одержувач

Сума літерами

грн.

Призначення платежу

МП Бухгалтер Гроші прийняв касир

ОРДЕР №

^(дата)

Від кого

Банк-одержувач Кредит Суми часткові Код

Додаток 6

^{Одержувач платежу ПД-4}

Установа банку

Рахунок одержувача

Поточний рахунок

^{прізвище, ім’я, по батькові, адреса}

Вид платежу			Дата	Сума
Пеня
Усього

Касир Платник

Установа банку

Рахунок одержувача

Поточний рахунок

^{прізвище, ім’я, по батькові, адреса}

Вид платежу			Дата	Сума
Пеня
Усього

Квитанція Платник

Касир М.П.

Додаток 7

ПРИБУТКОВИЙ

КАСОВИЙ ОРДЕР №

^{(дата заповнення)}

Від кого

Банк-одержувач Кредит Суми часткові Код

Підпис Контролер Бухгалтер Касир

платника

Додаток 8

ПЛАТІЖНЕ ДОРУЧЕННЯ №______

Одержано банком

____________19___ р.

Платник

Код ДЕБЕТ

Банк

платника в м. код рах. №

Одержувач КРЕДИТ

Код рах. №

Банк

одержувача в м. код рах. №

Сума літерами

Проведено

Підстава для оплати банком

____________19___ р.

Підпис платника Підписи

банку

Додаток 9

ПЛАТІЖНА ВИМОГА-ДОРУЧЕННЯ №______

Одержано банком

____________19___ р.

Платник

Код ДЕБЕТ Сума

Банк

платника в м. код рах. №

Одержувач КРЕДИТ

Код рах. №

Банк

одержувача в м. код рах. №

Підстава для оплати

Підпис

одержувача рах. №

Сума літерами КРЕДИТ

рах. №

рах. №

Проведено

банком

____________19___ р.

Підпис платника Підписи

банку

Додаток 10А

Розрахункова чекова книжка на 25 чеків

(місце для штампу банку)

ЗБЕРІГАТИ ПІД КЛЮЧЕМ У НАДІЙНОМУ МІСЦІ

Додаток 10Б

Ця книжка дійсна по « » 19___ р.

^{(число літерами) (цифрами) (місяць літерами)}

Містить чеки з № по №

Видана

^{(найменування власника книжки)}

за особовим рахунком №

для розрахунків з

на загальну суму ліміту

^{(сума цифрами) (сума літерами)}

Печатка банку

Дата «_______» ____________________ 19___ р. Банк

^{(місяць літерами)} __________________________

установа

Місто_____________________

__________________________

(підпис банку)

Додаток 10В

Додаток 10Г

Додаток 11

Додаток 12

РЕЄСТР ЧЕКІВ

_______________ 19__ р.

Суму чеків спишіть ДЕБЕТ Сума реєстру

з рахунків чекодавців

Банк

платника в м. код різні

Одержувач КРЕДИТ

Код

Банк

одержувача в м. код різні

Оборотна сторона додатку 12

підпис чекодержателя

Додаток 13

ЗАЯВА НА АКРЕДИТИВ

від «____» ____________ 19 __ р.

Одержано банком

«____» ____________ 19__ р.

М. П.

Підписи заявника

акредитиву

Додаток 14

Акціонерний комерційний банк «Умовний»

Відомість нарахування процентів за 20 жовтня 1998 р.

м. Київ 20 жовтня 1998 р.

1. За надані міжбанківські кредити:

Додаток 15

від 21 жовтня 1998 р.

Одержано банком

21 жовтня 1998 р.

Платник АБ «Енергобанк»

19357762

Код за

ЄДРПОУ

Банк

платника код банку ДЕБЕТ Сума

АК Банк «Умовний» рах. №

Одержувач Процентні доходи за

кредитами овернайт в банках

25292831

Код за Кредит

ЄРДПОУ

Банк-одержувач код банку рах. №

АК Банк «Умовний» рах. №

Сума (літерами) Дві тисячі шістсот тридцять

гривень 14 коп.

за 20.10.98 згідно з договором від 19.10.98

Проведено банком

21 жовтня 1998 р.

банку

Додаток 16

Перелік країн, віднесених до категорії «А»

1. Австралія

2. Австрія

3. Бельгія

4. Великобританія

5. Греція

6. Данія

7. Ірландія

8. Іспанія

9. Італія

10. Канада

11. Люксембург

12. Нідерланди

13. Німеччина

14. Нова Зеландія

15. Норвегія

16. Португалія

17. США

18. Туреччина

19. Фінляндія

20. Франція

21. Швейцарія

22. Швеція

23. Японія

Додаток 17

Кореспонденція рахунків за операціями банків з векселями

Продовження дод. 17

Продовження дод. 17

Продовження дод. 17

Закінчення дод. 17

Додаток 18

Інвентарна картка

Код КОФ __________

обліку основних засобів та нематеріальних активів

^{повне найменування та призначення об’єкта}

^{найменування заводу-виготовлювача}

^{модель, тип, марка}

Добудування, доустаткування, модернізація

Додаток 19

ІНВЕНТАРНА КНИГА

Додаток 20

Додаток № 3

ІНВЕНТАРНИЙ СПИСОК ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ

(за місцем їх знаходження, експлуатації)

відділ, цех, дільниця, лінія

найменування класифікаційної групи

Додаток 21

ПЛАН РАХУНКІВ

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

План рахунків фінансових банківських установ — систематизований перелік рахунків бухгалтерського обліку, що використовується для реєстрації господарських операцій. Він застосовується для відображення бухгалтерської інформації та є складовою національної системи бухгалтерського обліку.

План рахунків розроблений відповідно до загальноприйнятих у міжнародній практиці принципів та міжнародних стандартів бухгалтерського обліку і є обов’язковим для використання фінансовими банківськими установами України.

За рахунками відображаються операції, визначені чинним законодавством та нормативними актами Національного банку України.

МЕТА І ЗАВДАННЯ ПЛАНУ РАХУНКІВ

План рахунків розроблений для забезпечення потреб складання фінансової звітності. Невід’ємною частиною Плану рахунків є система аналітичного обліку.

План рахунків надасть змогу здійснювати детальний і повний облік усіх банківських операцій, а також своєчасно надавати детальну, достовірну і змістовну інформацію керівництву банку, існуючим чи потенційним акціонерам і діловим партнерам, Національному банку України, податковим, статистичним відомствам та іншим користувачам.

ПРИНЦИПИ ПОБУДОВИ ПЛАНУ РАХУНКІВ

План рахунків грунтується на міжнародних принципах бухгалтерського обліку та звітності, зокрема на таких:

Безперервність діяльності (установи, що працює)

Вважається, що установа постійно функціонує і продовжуватиме свою діяльність у майбутньому. Тобто вона не має ні наміру, ні потреби у ліквідуванні чи скороченні масштабів своєї діяльності.

Якщо ж установа передбачає, що в наступному звітному періоді буде ліквідована одна чи кілька філій, або продані активи, необхідно врахувати ці активи за їх реальною вартістю продажу. Якщо реальна вартість продажу менша ніж залишкова вартість (первісна вартість за мінусом зносу), установі необхідно врахувати потенційний збиток і відобразити його у звіті про прибутки та збитки.

Стабільність правил бухгалтерського обліку

Установа повинна у своїй роботі постійно керуватись одними і тими ж правилами бухгалтерського обліку, окрім випадків істотних змін у діяльності або в правовій базі. У такому разі має бути забезпечена порівнюваність із звітами за минулі періоди.

Обачливість

Активи і зобов’язання мають бути оцінені та відображені в обліку розумно, з достатньою мірою обережності, щоб не переносити існуючі фінансові ризики, що потенційно загрожують фінансовому становищу установи, на наступні звітні періоди.

Цей принцип передбачає ведення спеціальних рахунків сумнівних активів, резервів під знецінювання активів та можливих втрат за сумнівними активами, резервів під ризики та платежі.

Нарахування доходів та видатків (поділ звітних періодів)

Статті доходів та видатків враховуються та оцінюються в період здійснення економічних операцій, незалежно від того, коли були отримані або сплачені кошти.

Метод нарахування передбачає, що сплата платежів, або отримання коштів буде здійснюватися у майбутньому. Згідно із принципом нарахування всі доходи і витрати установи, що належать до звітного періоду, мають відображатись у цьому ж періоді.

Принцип методу нарахування має застосовуватися в межах принципу обережності, метою якого є недопущення переоцінки активів чи доходів, з однієї сторони, і недопущення недооцінки видатків чи пасивів, з іншої.

Дата операції

Операції відображаються в бухгалтерському обліку в день їх здійснення, тобто в день виникнення прав (активів) або зобов’язань (пасивів), незалежно від дати руху коштів за ними.

Окреме відображення активів та пасивів

Цей принцип передбачає, що всі рахунки активів та пасивів оцінюються окремо і відображаються в розгорнутому вигляді. Усі рахунки є активними або пасивними, за винятком транзитних або технічних рахунків.

Прийнятність вхідного балансу

Залишки за балансовими рахунками на початок поточного звітного періоду мають відповідати залишкам на кінець попереднього звітного періоду.

Перевага змісту над формою

Операції відображаються відповідно до їх економічної суті, а не юридичної форми. Наприклад, такі операції, як фінансовий лізинг, облік векселів відображені в Плані рахунків відповідно до їх економічної суті, тобто як кредитні операції.

Оцінка

Активи і пасиви обліковуються пріоритетно за вартістю їх придбання чи виникнення. Активи та зобов’язання в іноземній валюті мають переоцінюватися на звітну дату.

Відкритість

Фінансові звіти мають бути достатньо якісними і детальними, щоб уникнути двозначності, правдиво відображати операції установи з необхідними поясненнями в записках про правила оцінки активів і пасивів. Операції повинні відповідати змісту окремих статей звітів. Звітність має бути чітко викладена і зрозуміла для користувача.

Консолідація

Установа має складати зведену фінансову звітність у цілому по банку з врахуванням своїх дочірніх і спільних підприємств і організацій банку, за винятком залишків за взаємними розрахунками та вкладеннями.

Суттєвість

У фінансових звітах має відображатись уся істотна інформація, корисна для прийняття рішень керівниками установи чи інвесторами. Інформація є суттєвою, якщо її відсутність або перекручення може вплинути на економічні рішення користувачів звітності.

ОСОБЛИВОСТІ ПЛАНУ РАХУНКІВ

Особливостями Плану рахунків є:

- мультивалютність;

- наявність управлінського обліку;

- подвійний запис операцій за позабалансовими рахунками;

- нові вимоги до аналітичних рахунків.

План рахунків забезпечує мультивалютний облік операцій. Операції в іноземній валюті здійснюються за тими ж рахунками, що і операції в гривні.

Зв’язок між операціями в іноземній і національній валютах забезпечують технічні рахунки:

- рахунок валютних позицій;

- рахунок гривневого еквівалента валютних позицій. Аналогічно здійснюється облік банківських металів.

У разі зміни валютного курсу активи і зобов’язання в іноземній валюті, а також позабалансові рахунки в іноземній валюті переоцінюються.

Управлінський облік — це процес деталізації, накопичення, підготовки та передання фінансової інформації, що використовується керівництвом для планування, оцінки, контролю та забезпечення використання своїх ресурсів.

Установа банку встановлює внутрішні правила управлінського обліку, що пе- редбачають форми, принципи та цілі.

Управлінський облік здійснюється за рахунками восьмого класу.

Позабалансові операції відображаються в обліку за системою подвійного запису, що забезпечується спеціальними контррахунками.

Синтетичний облік здійснюється на рівні балансових рахунків II, III, IV порядків.

Аналітичний облік забезпечується за допомогою аналітичних рахунків. Відкриття будь-яких аналітичних рахунків передбачає наявність обов’язкових параметрів згідно з вимогами Національного банку України. Додаткова інформація, необхідна для управління банком, може бути забезпечена за допомогою додаткових атрибутів клієнтів та договорів, визначених банком самостійно. Установи банків можуть самостійно збільшувати кількість необхідних їм атрибутів.

СТРУКТУРА ПЛАНУ РАХУНКІВ

Балансові рахунки в Плані рахунків класифікуються за видами контрагентів, характером операцій і ступенем зниження ліквідності.

Балансові рахунки (синтетичний облік) забезпечують інформацію про операції, які виконуються установою, та їх відображення у фінансовій звітності.

Детальна інформація про кожного контрагента та кожну операцію забезпечується за допомогою аналітичного обліку, що дає змогу уникнути використання зайвої кількості окремих балансових рахунків.

Класифікація загальних та специфічних параметрів до рахунків клієнтів, а також вимоги до нумерації рахунків аналітичного обліку викладені в Методичних вказівках про ведення параметрів аналітичного обліку в банках України.

План рахунків складається з дев’яти класів:

БАЛАНСОВІ РАХУНКИ

Клас 1. Казначейські та міжбанківські операції.

Клас 2. Операції з клієнтами.

Клас 3. Операції з цінними паперами та інші активи і зобов’язання.

Клас 4. Довгострокові вкладення, основні засоби та нематеріальні активи.

Клас 5. Капітал банку.

РАХУНКИ ДОХОДІВ ТА ВИТРАТ БАНКУ

Клас 6. Доходи.

Клас 7. Витрати.

РАХУНКИ УПРАВЛІНСЬКОГО ОБЛІКУ

Клас 8. Управлінський облік.

ПОЗАБАЛАНСОВІ РАХУНКИ

Клас 9. Позабалансові рахунки.

Кожний клас розподілений на:

рахунки II порядку (двозначні — розділ);

рахунки III порядку (тризначні — група);

рахунки IV порядку (чотиризначні — балансовий рахунок).

Перший клас Плану рахунків визначає взаємовідносини між Національним та комерційними банками, а також між комерційними банками, а саме: операції з готівкою, банківськими металами, кредитами, депозитами та цінними паперами, що рефінансуються Національним банком України.

У другому класі Плану рахунків відображаються операції з клієнтами, зокрема операції за розрахунками, наданими кредитами та залученими депозитами.

За третім класом Плану рахунків передбачені операції з цінними паперами (окрім цінних паперів, що рефінансуються Національним банком України, та вкладень в асоційовані та дочірні компанії) та операції за іншими розрахунками, зокрема за господарськими операціями банку, операціями з формування банківських резервів, субординованого боргу, клірингових та транзитних рахунків, розрахунки між установами одного банку, позиції банку за іноземною валютою та банківськими металами тощо.

У четвертому класі відображені вкладення банку в асоційовані та дочірні компанії та операції за основними засобами і нематеріальними активами.

П’ятий клас визначає капітал банку. Він включає привнесений капітал, нерозподілений прибуток та фонди і резерви, створені за рахунок прибутку.

Капітал — це різниця між активами і зобов’язаннями.

Прибуток необхідно розглядати як економічний показник діяльності установи, а не як кошти. Економічний прибуток — це різниця між доходами і витратами.

Доходи та витрати банку відображені відповідно у шостому та сьомому класах.

У восьмому класі відкриваються рахунки, деталізація яких визначається банком самостійно. Дані восьмого класу не враховуються у фінансових звітах банку.

У дев’ятому класі обліковуються позабалансові операції.

1 Казначейські та міжбанківські операції

10 Готівкові кошти

100 Банкноти та монети

1001 А1 Банкноти та монети в касі банку

1002 А Банкноти та монети в касі безбалансових установ банку

1003 А Банкноти та монети в обмінних пунктах

1004 А Банкноти та монети в банкоматах

1005 А Банкноти та монети, інкасовані до перерахування

1007 А Банкноти та монети в дорозі

101 Дорожні чеки

1011 А Дорожні чеки в касі банку

1012 А Дорожні чеки в касі безбалансових установ банку

1013 А Дорожні чеки в обмінних пунктах

1017 А Дорожні чеки в дорозі

11 Банківські метали

110 Банківські метали

1101 А Банківські метали в банку

1107 А Банківські метали у дорозі

12 Кошти у Національному банку України

120 Кошти до запитання в Національному банку України

1200 А Кореспондентський рахунок у Національному банку України

1202 А Обов’язкові резерви страхування вкладів фізичних осіб

1207 А Накопичувальний рахунок у Національному банку України

1208 А Нараховані доходи за коштами до запитання в Національному банку України

121 Строкові депозити в Національному банку України

1211 А Кошти, надані Національному банку України за операціями репо

1212 А Короткострокові депозити в Національному банку України

1218 А Нараховані доходи за строковими депозитами в Національному банку України

13 Кошти Національного банку України

130 Кореспондентський рахунок Національного банку України в комерційному банку

1300 П Кореспондентський рахунок Національного банку України в ко- мерційному банку

1308 П Нараховані витрати за кореспондентським рахунком Національного банку України в комерційному банку

131 Короткострокові кредити, які отримані від Національного банку України

1310 П Овердрафт за кореспондентським рахунком у Національному банку України

1311 П Кошти, які отримані від Національного банку України за операціями репо

1312 П Короткострокові кредити, які отримані через аукціон від Національного банку України

1313 П Ломбардні кредити, які отримані від Національного банку України

1316 П Короткострокові стабілізаційні кредити, які отримані від Національного банку України

1317 П Інші короткострокові кредити, які отримані від Національного банку України

1318 П Нараховані витрати за короткостроковими кредитами, які отримані від Національного банку України