4.3.1. Сутність накопичувальної системи

Важливим фактором нової пенсійної системи є запровадження накопичувальної системи – створення Накопичувального пенсійного фонду. У Законі не зазначена точна дата запровадження накопичувальної системи, а визначені умови після виконання яких може бути прийнятий закон про запровадження Накопичувального фонду та запровадження перерахування страхових внесків до цього фонду.

Так, прийняття закону про спрямування частини страхових внесків до Накопичувального фонду буде здійснено лише за умови економічного зростання країни протягом двох останніх років, а саме: якщо в кожному з них валовий внутрішній продукт зростав не менше ніж на 2 відсотки порівняно з попереднім роком. Перерахування страхових внесків до Накопичувального фонду буде здійснено в разі одночасного підвищення заробітної плати застрахованій особі та лише після виконання таких умов:

• забезпечення виплати пенсій у солідарній системі в розмірі, передбаченому частиною третьою статті 46 Конституції України, тобто на рівні прожиткового мінімуму;

• збалансованості бюджету Пенсійного фонду відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку;

• створення інституційних компонентів функціонування накопичувальної системи пенсійного страхування, у тому числі:

• повного впровадження системи персоніфікованого облік та створення системи автоматизованого звітування щодо стану накопичувальних пенсійних рахунків застрахованих осіб з урахуванням стану пенсійних активів;

• створення програмно-технічного комплексу для системи збирання страхових внесків до Накопичувального фонду, сумісного з системою електронних переказів банків;

• прийняття законодавчих актів, необхідних для функціонування накопичувальної системи пенсійного страхування;

• призначення всіх членів Ради Накопичувального фонду;

• проведення тендерів та укладання договорів з компаніями з управління активами, зберігачем та аудитором Накопичувального фонду;

• набуття досвіду роботи системи недержавного пенсійного забезпечення;

• забезпечення фінансування з державного бюджету втраченої частини страхових коштів у солідарній системі у зв’язку з перерахуванням частини страхових внесків до Накопичувального фонду.

Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» зазначені суб'єкти (рис. 4.14) і основні норми функціонування накопичувальної системи.

Рис. 4.14. Суб’єкти загальнообов’язкової накопичувальної пенсійної системи

Сутність накопичувальної пенсійної системи полягає у тому, що частина обов’язкових внесків до пенсійної системи (загальний рівень пенсійних відрахувань залишиться незмінним) і накопичується у єдиному Накопичувальному фонді та обліковується на індивідуальних накопичувальних пенсійних рахунках громадян, які (та на користь яких) сплачують такі внески. Ці кошти інвестуються в економіку країни з метою отримання інвестиційного доходу і захисту їх від інфляційних процесів.

Кошти, що обліковуються на індивідуальних накопичувальних пенсійних рахунках громадян, є власністю громадян і вони зможуть скористатися ними при досягненні пенсійного віку (або у випадках, передбачених законом, раніше цього терміну, наприклад, у разі інвалідності). Виплати з накопичувального фонду проводяться додатково до виплат із солідарної системи.

Накопичувальний фонд створюється Пенсійним фондом як цільовий позабюджетний фонд, якій акумулює кошти застрахованих осіб. Ці кошти обліковуються на особистих рахунках застрахованих осіб у персоніфікованій базі даних Пенсійного фонду з метою забезпечення додаткових пенсійних виплат за рахунок коштів Накопичувального фонду.

Кошти Накопичувального фонду є власністю застрахованих осіб, які сплачували страхові внески до цього фонду. У разі смерті застрахованої особи до досягнення нею пенсійного віку належні їй пенсійні кошти, акумульовані в Накопичувальному фонді, успадковуються в порядку, визначеному Цивільним кодексом України, якщо застрахована особа не визначила осіб, які мають право на їх одержання.

Кошти Накопичувального фонду використовуються на :

• інвестування з метою отримання доходу на користь застрахованих осіб;

• оплату договорів страхування довічних пенсій або здійснення одноразових виплат;

• оплату послуг компаній з управління активами;

• оплату послуг виконавчої дирекції Пенсійного фонду;

• оплату послуг радника з інвестиційних питань;

• оплату послуг зберігача;

• оплату послуг із проведення планової аудиторської перевірки.

Накопичувальна система базується на двох принципах:

• персоніфікації, тобто кожен громадянин, здійснює відрахування з своїх доходів на особистий накопичувальний рахунок, внаслідок чого встановлюється тісний зв'язок розміру майбутньої пенсії і відрахувань, здійснюваних щомісячно протягом декількох років і навіть десятиліть;

• інвестування пенсійних відрахувань, що дозволить одержати додатковий дохід від накопичених коштів.

• Позитивним моментом в накопичувальній системі є можливість акумуляції коштів для довгострокового інвестування і формування інвестиційних ресурсів в країні.