9.3. Стан та розвиток інших видів недержавного соціального страхування (страхування на випадок хвороби, страхування від нещасного випадку на виробництві)
Недержавне соціальне страхування в Україні здійснюється переважно у формі особового страхування. За винятком недержавного пенсійного страхування, страховиком при цьому виступають страхові компанії, які на підставі укладеного страхового договору страхують від різного роду соціальних страхових ризиків.
Згідно із Законом України «Про страхування» до добровільного (недержавного) особового страхування належать такі види:
страхування життя;
страхування від нещасних випадків;
страхування додаткової пенсії;
медичне страхування;
страхування здоров’я на випадок хвороби;
страхування медичних витрат.
1. Страхування на випадок хвороби. Страховим ризиком у цьому випадку є раптове виникнення у застрахованої особи під час дії договору страхування захворювання, що належить до одного із нижчезазначених класів хвороб:
інфекційні хвороби;
новоутворення;
хвороби ендокринної системи;
хвороби крові та кровотворних органів;
психічні розлади;
хвороби нервової системи;
хвороби системи кровообігу;
хвороби органів дихання;
хвороби органів травлення;
хвороби сечостатевої системи;
хвороби шкіри та підшкірної клітковини;
хвороби кістково-м’язової системи.
Договір добровільного страхування на випадок хвороби може бути укладений щодо ризиків настання:
тимчасової втрати працездатності або розладу здоров’я застрахованої особи внаслідок захворювання;
стійкої втрати працездатності застрахованої особи (встановлення їй інвалідності І, ІІ чи ІІІ групи) внаслідок захворювання;
смерті застрахованої особи внаслідок захворювання.
Як правило, договір страхування за погодженням сторін укладається щодо певної комбінації цих ризиків. Перелік ризиків, що включені до договору страхування, суттєвим чином впливає на розмір страхового внеску.
Страхова сума визначається у договорі страхування, в межах якої страховик зобов`язується здійснити страхову виплату у разі настання страхового випадку. Розмір страхової суми визначається за згодою сторін. Страховий тариф – це розмір страхового внеску (плати за страхування), визначений у відсотках від страхової суми. Страховий тариф залежить від переліку обраних ризиків, професійної ризиковості, терміну страхування, інших умов страхування. Розмір річного страхового тарифу за договорами добровільного страхування на випадок хвороби знаходиться у діапазоні від 0,5 до 12%.
У разі тимчасової втрати працездатності Застрахованої особи внаслідок захворювання страховик здійснює страхову виплату у розмірі від 0,05 до 0,7% (конкретний розмір визначається у договорі страхування) страхової суми за кожний день непрацездатності. У разі розладу здоров’я застрахованої особи виплата визначається за таблицею страхових виплат (таблиця із зазначенням діагнозу захворювання та відповідний йому % від страхової суми ). У разі встановлення застрахованій особі групи інвалідності внаслідок захворювання страховик здійснює страхову виплату, розмір якої визначається у відсотках від страхової суми.
Наприклад:
від 90 до 100% - у разі встановлення застрахованій особі І групи інвалідності;
від 60 до 80% - у разі встановлення застрахованій особі ІІ групи інвалідності;
від 40 до 60% - у разі встановлення застрахованій особі III групи інвалідності.
Конкретний розмір страхової виплати та її обмеження визначаються договором страхування. У разі смерті застрахованої особи страховик виплачує вигодонабувачу або спадкоємцям застрахованої особи 100% страхової суми.
2. Страхування від нещасного випадку на виробництві. Основною метою добровільного страхування від нещасних випадків є відшкодування збитків, нанесених життю і здоров'ю застрахованого внаслідок нещасного випадку, що не може бути відшкодовано за обов'язковими видами особистого страхування від нещасних випадків.
В Україні добровільне страхування від нещасних випадків на підставі своїх індивідуальних умов та правил страхування здійснює більшість страхових компаній, занесених до Державного реєстру страховиків.
Страхування від нещасних випадків включає:
індивідуальне страхування;
страхування дітей та школярів;
страхування робітників і службовців за рахунок підприємств та організацій;
обов'язкове страхування пасажирів;
державне обов'язкове особисте страхування військовослужбовців, працівників митних, контрольно-ревізійних, податкових, правоохоронних органів;
державне обов'язкове особисте страхування медичних і фармацевтичних працівників на випадок інфікування вірусом імунодефіциту під час виконання службових обов'язків і т. п. (ст. 7 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про страхування").
Страхувальниками можуть бути як юридичні особи, так і дієздатні громадяни, котрі уклали зі страховиками договори страхування. Страхувальники можуть укладати зі страховиками договори про страхування від нещасних випадків третіх осіб (застрахованих осіб), які можуть набувати прав та обов'язків страхувальника згідно з договором страхування. Одночасно страхувальники мають право при укладанні договорів страхування призначати громадян або юридичних осіб для отримання страхових сум, а також замінювати їх до настання страхового випадку.
Важливими умовами страхування громадян від нещасних випадків є:
обмеження терміну страхування;
обмеження віку страхувальників;
обмеження обсягу страхової відповідальності, обумовленої наслідками нещасних випадків, які сталися із застрахованим у період дії договору;
настання нещасного випадку в період дії договору страхування, зміст якого обумовлений діючими правилами страхування (виплати здійснюються за його наслідки, а не за фактом нещасного випадку);
пропорційний розмір виплати страхової суми залежно від ступеня втрати здоров'я, працездатності або часу лікування;
обумовлений перелік документів, що підтверджують настання страхового випадку;
обумовлений термін виплати страхової суми;
визначення трирічного строку давності з дня прийняття страховиком рішення про страхову виплату або відмову у виплаті для звернення страхувальника з приводу виплати страхової суми за втрату здоров'я внаслідок нещасного випадку.
До страхових випадків відносяться: смерть застрахованого внаслідок нещасного випадку, травмування застрахованої особи внаслідок нещасного випадку. Кожна страхова компанія визначає свій перелік страхових подій. В одних він може бути ширшим, в інших навпаки — порівняно обмеженим.
Не можуть бути застрахованими особи, що визнані в установленому порядку недієздатними, інваліди і та непрацюючі інваліди II групи, а також хворі на тяжкі нервові та психічні захворювання і СНІД. Є вікові обмеження.
Правила страхування також обумовлюють випадки, що не належать до страхових. Це, зокрема, стосується травмування застрахованого у зв'язку із вчиненням ним дій, у яких слідчими органами або судом установлені ознаки умисного злочину, або травмування застрахованого, причиною якого стали його дії, пов'язані з керуванням транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння; травми або смерть, пов'язані з умисним заподіянням собі тілесних пошкоджень, та інші.
Професія, при визначенні групи ризику, є вирішальною. Залежно від ступеня ризику за тією чи іншою професією може бути обумовлено кілька груп ризику, на які поділяються застраховані. У випадку, що розглядається, таких груп, наприклад, три.
Перша група — службовці, інженерно-технічні працівники та інші категорії громадян, що безпосередньо не зайняті у процесі виробництва, умови праці яких не пов'язані з підвищеним ризиком щодо одержання травми; артисти драматичних та музичних театрів, артисти естради, балету та танцювальних ансамблів; працівники банків (крім осіб, які зайняті інкасуванням та перевезенням грошей); працівники побутового та комунального господарства; педагогічний персонал позашкільних дитячих закладів, викладачі та студенти інститутів, технікумів; домогосподарки; медичні працівники; працівники торговельної мережі та харчування; працівники пошти та телеграфу; службовці бібліотек; персонал готелів; двірники; кіоскери; працівники преси.
Друга група — решта категорій працюючих (робітники, службовці, працівники сільського господарства та інші), безпосередньо зайнятих у процесі виробництва; особовий склад аеродромного обслуговування; інкасатори та касири; працівники ветеринарних лікарень; газоелектрозварники; слюсарі; робітники обробної промисловості; кустарі; робітники харчової промисловості; поліграфічних підприємств; пожежна охорона; військовослужбовці, працівники органів внутрішніх справ (крім працівників карного розшуку, ДАІ, водіїв); робітники будівельної, машинобудівної, скляної промисловості; працівники сільського господарства; робітники транспорту (крім повітряного); робітники електростанцій та експедицій.
Третя група — особи, праця яких пов'язана з особливим ризиком, щодо настання нещасного випадку: працівники карного розшуку, ДАІ, цивільної авіації; випробувачі автомашин і літаків; артисти цирку, які виконують трюки на канатах, трапеціях, акробати, гімнасти, а втом ото гонщики, дресирувальники диких звірів, наїзники коней, каскадери; водії транспортних засобів; у гірничодобувній промисловості (особи, які виконують роботи в підземних умовах, бурильники нафтових і газових свердловин; ті, чиїм місцем роботи є гірнича і газорятувальна служба; працівники, пов'язані з виробництвом, зберіганням, випробуванням вибухових, отруйних речовин; водолази; особи, чия робота пов'язана з мисливством, рибальством у морях і океанах, верхолазними, покрівельними роботами; монтажники бетонних, залізобетонних конструкцій; кранівники; рятувальники гірничих і водно рятувальних станцій).
Тарифи при страхуванні громадян від нещасних випадків, що сталися як під час виконання застрахованим своїх службових обов'язків, так і поза роботою, застосовуються залежно від групи ризику, до якої належить застрахований та виду страхування (повний страховий захист, чи захист лише на виробництві). Тарифи встановлюються на підставі актуарних розрахунків і коливаються в основному від 0,5 до 1,5 %.
При страхуванні від нещасних випадків працівників страхувальника — юридичної особи — може надаватися групова знижка обчисленого страхового платежу залежно від кількості застрахованих.
У разі страхування дітей віком до 16 років може застосовуватися спеціальний тариф. Коли йдеться про страхування туристів і осіб, котрі їх супроводжують, а також спортсменів, договори можуть укладатись на термін до 1 року з відповідними коригуваннями тарифу. Залежно від ступеня ризику застосовуються як підвищувальні, так і знижувальні коефіцієнти.
Факт укладення договору страхування посвідчується страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування і видається після сплати страхувальником страхового платежу шляхом безготівкових розрахунків — через бухгалтерію підприємства чи організації, з рахунку в Установі банку або готівкою — до каси страховика або страховому агентові.
Якщо страхувальник — юридична особа, то оформлюється Договір страхування відповідної форми у двох примірниках. До кожного договору додається список осіб, які приймаються на страхування, із зазначенням розміру страхової суми для кожної особи. Список засвідчується підписом керівника та печаткою. Один примірник договору зберігаєтеся у страхувальника, другий — у страховика. За згодою між страхувальником і страховиком страховий поліс може видаватись кожному застрахованому.
Якщо страхувальник — фізична особа, то на підставі заяви про страхування після сплати страхового І платежу страхувальникові видається страховий поліс, копія якого зберігається у страховика.
Договір страхування укладається на обумовлений термін — в основному це — один рік, але термін може бути більшим або меншим.
Страхувальникам, яким протягом дії ; договору страхування, укладеного на термін один рік, не проводилися виплати за страховими випадками, при складанні нового ) договору на такий самий термін страховий платіж може зменшуватись. Така пільга стимулює безперервний страховий захист. .
Договір страхування набирає чинності з 0.00 годин дня, зазначеного як початок дії договору страхування, але не раніше надходження страхового платежу на розрахунковий рахунок страховика або не раніше наступного дня п після сплати платежу готівкою страховому агентові (інспекторові), і закінчується о 24.00 годині дня, зазначеного в договорі с страхування (страховому полісі) — як закінчення дії договору страхування.
Крім закінчення терміну дії договору і його дія припиняється також у разі:
виконання страховиком зобов'язань п перед страхувальником у повному обсязі;
несплати страхувальником страхових х платежів у встановлені договором строки;
виїзду застрахованого на постійне місце проживання за межі України;
смерті застрахованого;
ліквідації страховика — юридичної о особи в порядку, установленому законодавством України;
прийняття судового рішення про визнання договору страхування недійсним;
інших випадках, передбачених законодавством України.
У разі дострокового припинення дії договору страхування за вимогою страхувальника страховик повертає йому страхові платежі за період, що залишився до закінчення дії договору, з вирахуванням нормативних витрат на ведення справи та фактичних страхових виплат, що були здійснені за договором страхування.
При достроковому припиненні дії договору страхування за вимогою страховика страхувальникові повертаються повністю сплачені ним страхові платежі. Якщо вимога страховика зумовлена невиконанням страхувальником умов договору страхування, то страховик повертає страхувальникові страхові платежі за період, що залишився до закінчення дії договору з вирахуванням нормативних витрат на ведення справи та фактичних страхових виплат, що були здійснені за договором страхування.
Про настання страхового випадку страхувальник, застрахований або вигодонабувач письмово повідомляє страховика, тільки-но це стане можливим, але не пізніше одного року від дня настання страхового випадку.
Для одержання страхової виплати у зв'язку зі страховим випадком подаються такі документи:
заява встановленої форми;
страхове свідоцтво (договір чи поліс);
свідоцтво (або копія) про смерть застрахованого в разі його смерті;
довідка лікувального закладу, в якій встановлено характер розладу здоров'я застрахованої особи;
акт про нещасний випадок або документ від компетентних органів, який підтверджує факт нещасного випадку;
паспорт отримувача (або документ, що посвідчує особу);
для спадкоємців — також свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріальною конторою.
Термін виплати страхової суми обумовлюється правилами (умовами) страхування. В більшості це — шестиденний або семиденний строк.
Страхова виплата в разі смерті застрахованого внаслідок нещасного випадку здійснюється в розмірі 100% страхової суми.
У разі травмування застрахованої особи внаслідок нещасного випадку виплата проводиться у відсотковому відношенні відповідно до таблиці розмірів страхових виплат у зв'язку із страховими випадками. Страхова виплата в розмірі 100%, відповідно до зазначеної таблиці, проводиться у деяких випадках при ушкодженні нервової системи, спинного мозку, очей, органів травлення, що призвело до тяжких наслідків та при ампутації верхньої кінцівки чи кисті або єдиної нижньої кінцівки.
Страховик може відмовити у виплаті страхової суми у випадках навмисних дій страхувальника або застрахованого, спрямованих на настання страхового випадку; подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей, необхідних для укладення договору страхування; повідомлення страхувальником про настання страхового випадку після того, як минув один рік від дня настання страхового випадку без поважних на те причин або створення страхувальником перешкод у визначенні обставин, характеру нещасного випадку.
На таких же умовах здійснюється добровільне страхування від нещасних випадків дітей шкільного віку та учнів спеціальних навчальних закладів і військовослужбовців, але з урахуванням певних особливостей, їх особливості полягають ось у чому.
У разі страхування дітей шкільного віку та учнів спеціальних навчальних закладів, застрахованими можуть бути діти віком від 6 до 17 років, а страхувальниками — як батьки, так і родичі дитини, з якими вона проживає, або її опікуни (піклувальники). Можуть укладатися й договори колективного страхування учнів загальноосвітніх шкіл, ліцеїв, гімназій, професійно-технічних училищ, середніх спеціальних навчальних закладів.
Розмір тарифної ставки для страхування дітей залежить від строку страхування. Може надаватись також знижка розміру страхового тарифу.
У разі страхування військовослужбовців застрахованою особою може бути будь-яка фізична особа, котру призвано на строкову службу до Збройних сил України, інших військових формувань, що передбачені чинним законодавством України, а також фізична особа, яка навчається у військовому навчальному закладі системи Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України або у вищому навчальному закладі, який має військовий підрозділ. Також може бути застрахованою інша особа, яка входить до офіцерського складу Збройних сил України або інших військових формувань і проходить строкову службу чи понадстрокову або за контрактом. Розмір страхової ставки залежить від програми страхового захисту.
Останнім часом широкого застосування набуло добровільне страхування громадян, що виїжджають за кордон, від нещасних випадків або на випадок раптового захворювання («асистанс»), чи надання іншої допомоги.
Особливістю цього страхування є те, що укладені договори страхування можуть бути комплексними і діють за межами України та не розповсюджуються на країну постійного проживання застрахованого або країну, громадянином якої він є.
Найважливішим елементом страхування громадян, що виїжджають за межі України, є страхування невідкладної допомоги, де мова йде не просто про відшкодування збитку, а про надання послуги в формі негайної допомоги. Останнім часом до цього може залучатись і технічна допомога на дорогах при поломці автомобіля.
Із цього можна дійти висновку, що страхування громадян, котрі виїжджають за кордон, може здійснюватись у двох формах: компенсаційній або сервісній.
У першому випадку йдеться про те, що страхувальник самостійно оплачує медичні послуги, а при поверненні до своєї країни на підставі поданих документів отримує від страховика відшкодування витрат, включених до страхового покриття, що не завжди влаштовує страхувальника.
Саме тому більшого поширення набуло страхування громадян, котрі виїжджають за кордон, у сервісній формі.
Гарантом цієї форми страхового захисту громадян є можливість цілодобового зв'язку з оперативним центром і наявність у розпорядженні оперативного центру розгалуженої мережі постачальників послуг, які можуть забезпечити страхувальників повним комплексом послуг — від невідкладної допомоги та госпіталізації до повернення у свою країну. Звичайно, оперативні центри і постачальники послуг утримуються не кожною страховою компанією, а обмеженою кількістю вузькоспеціалізованих організацій — страхових або сервісних компаній.
Стосунки, у тому числі й розподіл витрат між страховиком і компанією — організатором надання послуг, визначається на договірних умовах, де передбачається як оплата за надані послуги організатору, так і порядок оплати медичних послуг.
Розмір страхової суми встановлюється в твердій валюті за згодою між страхувальником і страховиком.
Розмір страхового внеску визначається за тарифними ставками страховика, які залежать від строку страхування, набору страхових випадків, географічної зони та страхової суми.
При страхуванні туристів можуть застосовуватись знижені тарифні ставки. Це обумовлюється меншим обсягом гарантій, що їм надаються.
Особливістю страхування власників кредитних карток є те, що застрахованою особою може бути будь-яка фізична особа — власник пластикової банківської картки, незалежно від громадянства та віку, а розмір страхової суми та платежу залежить від типу картки. При цьому для власника кожної картки обумовлений певний набір страхових подій.
Різновидом добровільного страхування громадян від нещасних випадків, що виїжджають за кордон, є страхування на умовах «Річний поліс». Договір страхування укладається на один рік на необмежену кількість поїздок за кордон, але за умови, що кожна з поїздок триватиме не більш як один місяць, з визначенням певного розміру страхової суми на кожну поїздку.
Існує багато інших особливостей страхування громадян від нещасних випадків, але вони мають здебільшого місцевий (регіональний) характер і не набули широкого застосування.
Контрольні запитання
В чому полягає суть недержавного соціального страхування?
Назвіть суб’єкти недержавного пенсійного забезпечення.
Які є види недержавних пенсійних фондів?
Хто має право брати участь у НПЗ?
Які компанії приймають участь у організації недержавного пенсійного забезпечення?
Які функції виконує компанія по управління активами?
Які вимоги ставляться до банку-зберігача пенсійних коштів?
Що таке пенсійна програма та пенсійна схема?
Які існують обмеження щодо інвестування пенсійних активів?
Назвіть основні види пенсійних виплат.
В яких випадках здійснюється одноразова пенсійна виплата?
Охарактеризуйте умови та порядок успадкування пенсійних активів.
Яким чином здійснюється недержавне соціальне страхування на випадок тимчасової втрати працездатності?
Які є види медичного страхування?
Хто може бути платниками страхових внесків по договору недержавного соціального страхування?
- Мальований м.І., Бечко п.К., Бечко в.П. Соціальне страхування
- Передмова
- Розділ 1. Сутність, принципи і роль соціального страхування в системі соціального захисту
- Сутність і необхідність соціального страхування
- Історія розвитку соціального страхування
- Функції соціального страхування
- 1.4. Принципи соціального страхування
- 1.5. Суб’єкти та об’єкти соціального страхування
- 1.6. Основні види соціального страхування та їх організація в Україні
- Контрольні запитання
- Розділ 2. Зарубіжний досвід у сфері соціального страхування
- 2.1. Особливості організації систем соціального страхування за кордоном
- 2.2. Світовий досвід функціонування пенсійних систем
- 2.3. Розвиток системи соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в зарубіжних країнах
- 2.4. Страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань
- Застосування системи диференціації тарифів соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань
- 2.5. Світовий досвід організації системи соціального страхування на випадок безробіття
- 2.6. Особливості функціонування медичного страхування в країнах світу
- Державні витрати на охорону здоров’я і соціальний захист у 1999 році, у % від ввп
- Контрольні запитання
- Розділ. 3. Державне регулювання соціального страхування
- 3.1. Основи державного регулювання соціального страхування. Соціальна політика
- 3.2. Система органів державного регулювання соціального страхування
- 3.3. Нормативно-правове забезпечення соціального страхування в Україні
- 3.4. Державні соціальні стандарти і соціальні гарантії
- 3.5. Державний контроль та моніторинг у сфері соціального страхування
- Контрольні запитання
- Розділ 4. Збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування
- 4.1. Платники єдиного внеску, їх права та обов’язки
- 4.2. Порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску. Розмір єдиного внеску
- Розподіл суми єдиного внеску за видами загальнобов’язкового державного соціального страхування для інших категорій платників
- 3. Повноваження Пенсійного фонду щодо збору та обліку єдиного внеску. Держайний нагляд за збором та веденням обліку єдиного внеску
- 4. Державний реєстр загальнообов’язкового державного соціального страхування
- Контрольні запитання
- Розділ 5. Пенсійне страхування
- 5.1. Теоретичні основи та структура пенсійного страхування в Україні
- 5.2. Солідарна система пенсійного страхування
- 5.2.1. Характеристика солідарної системи пенсійного страхування
- 5.2.2. Джерела формування коштів Пенсійного фонду
- 4.2.3. Види та порядок визначення пенсій у солідарній системі
- 4.2.4. Управління у солідарній системі
- 4.3. Накопичувальна система пенсійного страхування
- 4.3.1. Сутність накопичувальної системи
- 4.3.2. Джерела формування коштів Накопичувального фонду
- 4.3.3. Виплати з Накопичувального фонду
- 4.3.4. Управління у накопичувальній системі
- 4.4. Державне регулювання та нагляд у сфері загальнообов’язкового державного пенсійного страхування
- Контрольні запитання
- Розділ 5. Соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності
- 5.1. Теоретичні основи соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
- 5.2. Доходи бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
- 5.2.1. Джерела формування доходів бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
- 5.2.2. Платники страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
- Перелік необхідних документів для реєстрації страхувальників Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
- 5.2.3. Розмір страхових внесків на державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням
- 5.2.4. Порядок нарахування та строки сплати страхових внесків
- 5.2.5. Відповідальність страхувальника
- 5.3. Матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням з тимчасової втрати працездатності
- 5.3.1. Порядок використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
- 5.3.2. Порядок нарахування та виплати допомоги на період тимчасової втрати працездатності
- 5.3.3. Порядок нарахування та виплати допомоги з вагітності та пологів
- 5.3.4. Порядок нарахування та виплати одноразової допомоги при народженні дитини
- 5.3.5. Порядок нарахування та виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку
- 5.3.6. Порядок нарахування та виплати допомоги на поховання
- Динаміка зміни розміру допомоги на поховання
- 5.3.7. Порядок організації видачі путівок на санаторно-курортне лікування та оздоровлення
- Заявка страхувальника про виділення путівок на санаторно-курортне лікування застрахованих осіб і членів їх сімей за рахунок коштів Фонду
- Особливості видачі путівок застрахованим особам та членам їх сімей
- Умови поділу путівок, виданих фсс з твп
- 5.4. Управління соціальним страхуванням з тимчасової втрати працездатності
- Контрольні запитання
- Розділ 6. Соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань
- 6.1. Теоретичні основи соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань
- 6.2. Доходи бюджету Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань
- 6.2.1. Джерела формування доходів бюджету Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань
- 6.2.2. Платники страхових внесків до Фонду від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань
- 6.2.3. Розмір страхових внесків на державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
- Страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності у 2010 р.
- Страхові тарифи для окремих галузей економіки без зміни класів професійного ризику їх виробництва
- 6.2.4. Порядок нарахування та строки сплати страхових внесків
- 6.2.5. Відповідальність страхувальника
- 6.3. Матеріальне забезпечення та соціальні послуги від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань
- 6.3.1. Порядок використання коштів Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань
- 6.3.2. Порядок розслідування та обліку нещасних випадків на підприємстві
- 6.3.3. Види та порядок призначення виплат потерпілому
- 6.3.4. Порядок нарахування та виплати допомоги на період тимчасової втрати працездатності
- Приклад розрахунку допомоги.
- Дані про виплати для розрахунку середньої заробітної плати до прикладу 1
- Дані про виплати, що враховуються при розрахунку середньої заробітної плати, за основним місцем роботи, а також за сумісництвом
- 6.3.5. Порядок нарахування та виплати одноразової допомоги
- 6.3.7. Порядок нарахування та виплати страхової виплату потерпілому при тимчасовому переведенні потерпілого на легшу нижчеоплачувану роботу
- 6.3.8. Призначення виплати грошової суми за моральну (немайнову) шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому
- 6.3.9. Порядок нарахування та виплати одноразової допомоги у разі смерті потерпілого
- 6.3.10. Порядок нарахування та виплати щомісячної страхової допомоги особам, які мають на неї право у разі смерті потерпілого
- 6.3.11. Порядок нарахування та виплати допомоги дитині, яка народилася інвалідом унаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання жінки під час її вагітності
- 6.3.12. Відшкодування витрат на поховання потерпілого
- Допомога на поховання
- 6.3.13. Умови та порядок забезпечення потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання путівками для санаторно-курортного лікування
- 6.3.14. Умови та порядок забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації потерпілих унаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання
- 6.4. Управління соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання
- Нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань
- Контрольні запитання
- Розділ 7. Соціальне страхування на випадок безробіття
- 7.1. Теоретичні основи соціального страхування на випадок безробіття
- 7.2. Доходи бюджету Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття
- 7.2.1. Джерела формування доходів бюджету Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття
- 7.2.2. Платники страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття
- 7.2.3. Розмір страхових внесків на державне соціальне страхування на випадок безробіття
- 7.2.4. Порядок нарахування та строки сплати страхових внесків
- 7.2.5. Відповідальність страхувальника
- Відповідальність платників страхових внесків до Фонду соціального страхування на випадок безробіття
- 7.3. Матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням на випадок безробіття
- 7.3.1. Порядок використання коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття
- Безробітним за рахунок коштів Фонду надаються такі види матеріального забезпечення:
- Види забезпечення в системі соціального страхування на випадок безробіття
- 7.3.2. Порядок нарахування та виплати допомоги з безробіття
- 7.3.3. Порядок та умови виплати одноразової допомоги для організації безробітними підприємницької діяльності
- 7.3.4. Порядок нарахування та виплати допомоги по частковому безробіттю
- 7.3.5. Порядок нарахування та виплати матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного
- 7.3.6. Порядок нарахування та виплати матеріальної допомоги по безробіттю та одноразової матеріальної допомоги безробітному та непрацездатним особам, які перебувають на його утриманні
- 7.3.7. Порядок нарахування та виплати допомоги допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні
- 7.3.8. Умови та порядок надання соціальних послуг у системі соціального страхування на випадок безробіття
- 7.4. Управління соціальним страхуванням на випадок безробіття
- Контрольні запитання
- Розділ 8. Медичне страхування
- 8.1. Історія розвитку медицини в Україні
- 8.2. Сутність, види та класифікація медичного страхування
- 8.3. Теоретичні основи добровільного медичного страхування
- Контрольні запитання
- Розділ 9. Недержавне соціальне страхування
- 9.1. Суть, значення та місце недержавного соціального страхування в системі соціального захисту населення
- 9.2. Недержавне пенсійне страхування
- 9.2.1. Стан розвитку системи недержавного пенсійного страхування в Україні
- Поквартальна динаміка загальних пенсійних активів нпф
- Структура активів за напрямами розміщення (у % до загальної вартості активів)
- Чисельність вкладників за видами недержавних
- Динаміка основних показників діяльності недержавних
- 9.2.2. Суб’єкти недержавного пенсійного страхування
- 9.2.3. Механізм організації діяльності недержавного пенсійного фонду
- 9.2.4. Управління активами недержавного пенсійного фонду
- 9.2.5. Пенсійні програми та пенсійні виплати у системі недержавного пенсійного страхування
- 9.3. Стан та розвиток інших видів недержавного соціального страхування (страхування на випадок хвороби, страхування від нещасного випадку на виробництві)
- Розділ 10. Удосконалення соціального страхування
- 10.1. Перспективи розвитку пенсійного страхування
- Тариф страхових внесків на пенсійне страхування у зарубіжних країнах за 2008р., %
- 10.2. Основні напрями розвитку страхування з тимчасової втрати працездатності
- 10.3. Проблеми розвитку страхування від нещасного випадку на виробництві
- 10.4. Удосконалення системи соціального страхування на випадок безробіття
- 10.5. Становлення та розвиток обов’язкового державного медичного страхування
- Додатки
- Комплексна система функціонування Пенсійного фонду України
- Нарахування та сплата страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування
- Заява про взяття на облік як платника страхових внесків (або основний вид економічної діяльності)
- 1. Предмет Договору
- 2. Права та обов’язки Сторін
- 3. Порядок сплати страхових внесків
- 4. Порядок призначення, перерахування та проведення страхових виплат Застрахованій особі, а в разі її смерті непрацездатним членам її сім’ї
- 5. Відповідальність Сторін
- 6. Термін дії Договору
- 7. Порядок розірвання Договору
- Розподілу чисельності працівників, річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності
- Порядок розслідування нещасного випадку на виробництві
- Організаційно-економічний механізм недержавного пенсійного забезпечення
- Список використаної літератури