7.2.4. Порядок нарахування та строки сплати страхових внесків

Юридичні та фізичні особи повинні одночасно, при отриманні коштів на оплату праці (виплату доходу), в тому числі в безготівковій чи натуральній формі, або з виручки від реалізації товарів (послуг), сплачувати страхові внески на випадок безробіття пропорційно у відповідних розмірах (а не один раз на місяць в день одержання роботодавцями в установах банків коштів на оплату праці, як було до 13 січня 2009 року). При цьому не мають значення джерела фінансування витрат на оплату праці. Нарахування здійснюються без зменшення заробітної плати на суму податків та обов’язкових платежів.

Страховi внески нараховуються:

• для роботодавцiв - у вiдсотках до сум фактичних витрат на оплату працi найманих працiвникiв, якi включають витрати на виплату основної та додаткової заробiтної плати, iнших заохочувальних i компенсацiйних виплат, у тому числi в натуральнiй формi, якi визначаються згiдно з нормативно-правовими актами, прийнятими вiдповiдно до Закону України "Про оплату працi", якi пiдлягають обкладанню прибутковим податком з громадян;

• для найманих працiвникiв - у вiдсотках до сум оплати працi, якi включають основну i додаткову заробiтну плату, а також iншi заохочувальнi та компенсацiйнi виплати (у тому числi в натуральнiй формi), якi пiдлягають обкладанню прибутковим податком з громадян;

• для осiб, якi беруть участь у загальнообов'язковому державному соцiальному страхування на випадок безробiття на добровільних засадах - у вiдсотках до сум оподатковуваного доходу (прибутку), обчисленого вiдповiдно до чинного законодавства України.

Страхові внески нараховуються на суми оплати праці всіх категорій найманих працівників, у тому числі позаштатних, сезонних, тимчасових і тих, хто виконує роботу за сумісництвом.

Якщо страхувальник нараховує доходи (заробітну плату) у формах, відмінних від грошової, то база для справляння страхових внесків до Фонду визначається як вартість такого нарахування, визначена за звичайними цінами згідно законодавства, помножена на коефіцієнт, який розраховується за такою формулою:

К = 100 : (100 – Сп) (7.1), де

К – коефіцієнт;

Сп – ставка податку, встановлена для таких доходів законодавством на момент такого нарахування.

Вартість такого нарахування визначається виходячи із звичайної ціни, збільшеної на суму:

• податку на додану вартість, якщо особа, яка здійснює таке нарахування, є платником податку на додану вартість;

• акцизного збору, якщо надається підакцизний товар.

У разi нестачi коштiв на рахунку платника на виплату заробiтної плати та сплату страхових внескiв у повному обсязі видача коштiв на оплату працi i перерахування страхових внескiв до Фонду проводяться у пропорційних сумах.

Страхувальники, які здійснюють виплату заробітної плати своїм працівникам на поточні рахунки в установах банків, провадять відповідні платежі до Фонду в день перерахування коштів на їх особові рахунки.

У разі виплати страхувальниками заробітної плати найманим працівникам з виручки від реалізації продукції (наданих послуг), а також натуроплатою вони зобов’язані не пізніше наступного дня, після здійснення виплат, подати до установи банку платіжне доручення на перерахування страхових внесків до Фонду.

Страхові внески на суму оплати праці (доходу, винагороди), що нарахована в іноземній валюті, обчислюються і сплачуються в національній валюті України. Для нарахування страхових внесків доходи, одержані в іноземній валюті, перераховуються у національну грошову одиницю за офіційним курсом НБУ на день сплати страхових внесків.

При ліквідації страхувальник зобов’язаний провести повний розрахунок з Фондом на день ліквідації.

Якщо підприємство, яке ліквідується, має заборгованість з виплати заробітної плати, у тому числі нарахованої за останній звітний місяць, а строк сплати страхових внесків ще не настав, то ліквідаційна комісія зобов’язана включити належну суму сплати коштів до ліквідаційного балансу підприємства і оформити це окремим актом. В акті зазначається правонаступник (якщо він визначений), сума належних платежів і дата їх внесення, яка не може бути пізнішою від дати, встановленої підприємством для виплати заробітної плати до ліквідації.

Копії акта, підписаного ліквідаційною комісією і правонаступником (якщо він визначений), подаються до органів Фонду, за місцем обліку страхувальника, що підлягає ліквідації, і правонаступник.

Якщо належна сума платежів, що має вноситися підприємством, яке ліквідується, перевищує суму, зазначену в акті, то правонаступник (якщо він визначений) зобов’язаний внести належну суму повністю і одночасно внести відповідні зміни до балансу, одержаного від ліквідаційної комісії.

Якщо страхувальник, що підлягає ліквідації, є фінансово неспроможним, його борги щодо сплати страхових внесків відображаються в акті перевірки (до якого додається акт звірки заборгованості) в трьох примірниках, один з яких надсилається ліквідаційній комісії, другий - правонаступнику (якщо він визначений). Одночасно до відповідного податкового органу надсилається повідомлення щодо існуючої заборгованості страхувальника перед Фондом.

Погашення боргів зі сплати страхових внесків до Фонду проводиться у порядку черговості їх стягнення відповідно до Законів України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та “Про банки та банківську діяльність”.