3.2. Система органів державного регулювання соціального страхування
Система державних органів, що здійснюють регулювання та управління соціальним захистом населення і державними соціальними фондами, визначена Конституцією України і іншими законодавчими актами. Вона є віддзеркаленням цілей і завдань, що стоять перед державою на сучасному етапі.
Єдиним органом законодавчої влади в країні є Верховна Рада України. Вона приймає закони про основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення, затверджує основні показники витрат, що включаються до державного бюджету, визначає розмір (тариф) обов'язкових страхових внесків підприємств, організацій і громадян. До компетенції Верховної Ради України відносяться питання затвердження загальнодержавних програм економічного і соціального розвитку; питання подальшого вдосконалення правової бази, що стосується пенсійної реформи, медичного, соціального страхування, соціальної підтримки сімей з дітьми.
Важлива роль в розробленні і втіленні у життя соціальної політики держави належить Президентові України. Він затверджує національні програми соціального захисту населення, підписує закони, приймає Укази з питань соціального захисту, зокрема з пенсійного забезпечення, захисту малозабезпечених сімей, по боротьби з бідністю, попередженню виробничого травматизму і професійних захворювань, трудовій реабілітації інвалідів та інші.
До повноважень Кабінету Міністрів України (далі КМУ), як найвищого органу в системі виконавчої влади відносяться питання, пов'язані з реалізацією і дотриманням гарантій і прав громадян, передбачених законодавством про соціальний захист, проведення єдиної соціальної політики. КМУ розробляє і здійснює через систему органів виконавчої влади загальнодержавні програми соціально-економічного розвитку країни, приймає або затверджує нормативні акти, що регламентують діяльність органів соціального захисту населення.
Центральним органом виконавчої влади в соціальній сфері є Міністерство праці і соціальної політики України (далі Мінпраці). Основними завданнями міністерства є:
участь у формуванні і забезпеченні реалізації державної політики у сфері зайнятості, соціального захисту населення, соціального страхування, оплати, нормування і стимулювання праці, охорони і умов праці, пенсійного забезпечення, соціального обслуговування населення, соціально-трудових відносин;
керівництво діяльністю державної служби зайнятості, здійснення заходів, пов'язаних з ефективним функціонуванням ринку праці, сприяння підвищення якості і конкурентоспроможності робочої сили;
розроблення і здійснення заходів щодо посилення мотивації до праці, вдосконалення її оплати, організації і нормування;
здійснення комплексного управління охороною праці і державного нагляду за дотриманням в процесі трудової діяльності вимог з безпеки та гігієни праці і виробничого середовища;
забезпечення через систему підлеглих йому органів реалізації права громадян на соціальний захист шляхом надання своєчасної і адресної соціальної підтримки, зокрема державної допомоги малозабезпеченим громадянам, у разі втрати годувальника, працездатності, досягнення пенсійного віку тощо;
забезпечення розвитку соціально-трудових відносин, захисту прав працюючих громадян через встановлення відповідних стандартів охорони і умов праці і нагляду за їх дотриманням працедавцями.
Мінпраці України здійснює управління у сфері зайнятості, соціального страхування, оплати, нормування і стимулювання праці, охорони і умов праці, пенсійного забезпечення, соціального обслуговування населення, соціально-трудових відносин. Міністерство має понад 3,5 тисяч регіональних підрозділів. Це унікальна державна структура, яка здійснює соціальний захист людини впродовж всього його життя. В даний час в соціальній сфері працює більше 140 тис. співробітників, які виконують функції соціального обслуговування населення.
З Міністерством праці і соціальної політики України тісно співпрацює Пенсійний фонд України, який функціонує як центральний орган виконавчої влади, який у своїй діяльності керується Конституцією, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України і Указом Президента України «Про Положення про Пенсійний фонд України» від 1 березня 2001 р. № 121/2001, постановами правління та наказами Фонду, а також Положенням про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженим постановою Правління ПФУ від 27 червня 2002 р.
Пенсійний фонд України узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо удосконалення законодавства і в установленому порядку вносить їх на розгляд Президентові України та Кабінету Міністрів України. У межах своїх повноважень Пенсійний фонд України організовує виконання актів законодавства та здійснює систематичний контроль за їх реалізацією.
Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, проводить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов’язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.
Пенсійний фонд України вносить у встановленому порядку Міністру праці та соціальної політики України пропозиції з питань формування державної політики у сфері пенсійного забезпечення та соціального страхування, забезпечує її реалізацію.
Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо через управління фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, а також відділеннях фонду в районах, містах і районах в містах.
Виконавчі органи Автономної Республіки Крим, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації приймають участь в регулюванні соціальних фондів. Коло повноважень державних адміністрацій в області соціального забезпечення і соціального захисту населення визначений відповідно до ст.23 Закону України «Про місцеві державні адміністрації». Повноваження органів місцевого самоврядування у сфері соціального захисту населення закріплені в Законі України «Про місцеве самоврядування».
Безпосередню організаторську роботу з соціального забезпечення виконують в кожному регіоні спеціально створені для цього обласні, а в містах Києві і Севастополі - міські управління праці і соціального захисту населення. Головне в діяльності обласних управлінь – організаторська робота із забезпечення на відповідній території реалізації державної політики у сфері соціально-трудових відносин, безпечної життєдіяльності, оплати, охорони і належних умов праці, зайнятості, пенсійного забезпечення, соціального захисту і обслуговування населення, зокрема громадян, які потребують допомоги і підтримки з боку держави.
Управління соціального захисту є структурним підрозділом місцевого органу влади. Воно підзвітне і підконтрольне районній адміністрації і Головному управлінню праці і соціального захисту обласної адміністрації за принципом подвійного підпорядкування.
Пріоритетним напрямом діяльності районних управлінь є соціальний захист населення, надання соціальної допомоги малозабезпеченим громадянам, а після передачі функцій за призначенням і виплати пенсій Пенсійному фонду – здійснення контролю за їх призначенням і виплатою. Районні управління приймають імперативні, владні рішення щодо призначення соціальної допомоги, на яких не можуть не зважати інші державні органи, підприємства, організації і громадяни.
Спеціальний блок питань – це виконання районними управліннями функцій з соціального обслуговування пенсіонерів та інвалідів. Вони полягають в професійній реабілітації, працевлаштуванні інвалідів, санаторно-курортному лікуванні, влаштування тих, хто має потребу в будинки-інтернати для престарілих та інвалідів, надання протезно-ортопедичної допомоги, забезпечення транспортними засобами, надання субсидій населення для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг. Порядок надання різних видів соціальних послуг регламентується спеціальним законодавством.
Державне регулювання соціального страхування в Україні здійснюється за наступними принципами:
1) соціальне забезпечення на умовах обов'язкового страхування всіх працюючих громадян;
2) наявність різних форм і видів соціального забезпечення, застрахованих працівників (у всіх страхових випадках);
3) диференціація підстав і норм соціального забезпечення залежно від характеру і тривалості трудової діяльності, рівня заробітної плати і розмірів страхових внесків працівників;
4) забезпечення пенсіями та допомогою на рівні прожиткового мінімуму;
5) фінансування соціального забезпечення за рахунок обов'язкових страхових внесків і недержавних фондів;
6) здійснення соціального забезпечення органами державного управління;
7) охорона та захист громадян на права щодо соціального забезпечення.
Держава встановлює види пенсій, допомоги, визначає порядок і умови їх призначення, джерела фінансування, створює систему органів, через яку здійснюється управління соціальним забезпеченням, що закріплене в законодавчих актах. Органи державного управління і регулювання соціальним забезпеченням представляють систему органів спеціальної компетенції, що здійснюють свої повноваження в межах, встановлених законодавством.
Функції фінансування соціального забезпечення виконують спеціальні фонди соціального страхування. Таких фондів в Україні три: фонд страхування від нещасного випадку на виробництві, фонд соціального страхування на випадок безробіття, фонд страхування з тимчасової непрацездатності. За рахунок коштів цих фондів виплачується допомога з тимчасової непрацездатності на випадок безробіття, відшкодовується збиток, заподіяний здоров'ю застрахованої особи у разі виробничої травми або професійного захворювання, фінансуються витрати на санаторно-курортне лікування та оздоровлення працюючих членів їх сімей.
Страхові соціальні фонди є органами, які здійснюють керівництво і управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та справляють збір з наступною його акумуляцією проводять контроль за використанням засобів, забезпечують фінансування виплат з загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до затверджених статутів.
Страхові соціальні фонди є самоврядними некомерційними організаціями. Їх кошти не включаються до складу Державного бюджету України.
Управління фондами здійснюється на паритетній основі державою і представниками суб'єктів соціального страхування (застрахованих осіб і працедавців).
Згідно Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, управління фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування здійснюють правління і виконавчі дирекції страхових фондів (рис.3.2).
Рис.3.1. Схема управління фондами соціального страхування в Україні
До складу правління страхових фондів входять по 15 представників держави, застрахованих осіб і працедавців, виконуючих свої обов'язки на громадських засадах. Представники від держави призначаються Кабінетом Міністрів України. Представники застрахованих осіб і працедавців обираються сторонами самостійно. Термін повноважень членів правління Фонду складає шість років. Правління Фонду очолює голова, який обирається з членів правління Фонду терміном на два роки по черзі від представників кожної сторони. Голова правління має двох заступників, які разом з головою представляють три сторони.
Правління страхового фонду:
затверджує документи, що регламентують внутрішню діяльність фонду, зокрема виконавчій дирекції;
подає в установленому порядку пропозиції щодо визначення розмірів загальнообов'язкових внесків для забезпечення відповідного виду соціального страхування;
затверджує проекти річних бюджетів фонду і звіти про їх виконання, порядок використання засобів по окремих витратах бюджету фонду;
створює резерви засобів для забезпечення виплат і надання соціальних послуг застрахованим особам;
здійснює контроль над цільовим використанням засобів Фонду;
розглядає кандидатури і затверджує на посаду керівника виконавчої дирекції фонду і його заступників;
здійснює кадрову політику і інші функції.
Виконавча дирекція страхового фонду є виконавчим органом правління фонду, що забезпечує виконання його рішень. Робочими органами виконавчої дирекції Фонду і його відділень є виконавчі дирекції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі. Виконавчі дирекції відділень Фонду вирішують покладені на них завдання в тісній взаємодії з профспілковими органами, працедавцями і місцевими органами виконавчої влади.
Нагляд за діяльністю цільових фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування здійснює Наглядова рада. Вона здійснює контроль з виконання статутних завдань і цільовому використанню засобів відповідним фондом по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню. З цією метою до складу Наглядової ради входять в рівній кількості (по п'ять осіб) представники від застрахованих громадян, працедавців і держави. Представники від держави призначаються КМУ, представники від застрахованих осіб і працедавців обираються (делегуються) сторонами самостійно.
Склад Наглядової ради і його повноваження визначаються законами України по окремих видах загальнообов'язкового державного соціального страхування. Наглядова рада здійснює свою діяльність на принципах рівноправ'я сторін і їх відповідальності за ухвалені ним рішення. Термін повноважень членів Наглядової ради складає 6 років.
Державний нагляд у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування здійснює спеціально уповноважений КМУ центральний орган виконавчої влади.
- Мальований м.І., Бечко п.К., Бечко в.П. Соціальне страхування
- Передмова
- Розділ 1. Сутність, принципи і роль соціального страхування в системі соціального захисту
- Сутність і необхідність соціального страхування
- Історія розвитку соціального страхування
- Функції соціального страхування
- 1.4. Принципи соціального страхування
- 1.5. Суб’єкти та об’єкти соціального страхування
- 1.6. Основні види соціального страхування та їх організація в Україні
- Контрольні запитання
- Розділ 2. Зарубіжний досвід у сфері соціального страхування
- 2.1. Особливості організації систем соціального страхування за кордоном
- 2.2. Світовий досвід функціонування пенсійних систем
- 2.3. Розвиток системи соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в зарубіжних країнах
- 2.4. Страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань
- Застосування системи диференціації тарифів соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань
- 2.5. Світовий досвід організації системи соціального страхування на випадок безробіття
- 2.6. Особливості функціонування медичного страхування в країнах світу
- Державні витрати на охорону здоров’я і соціальний захист у 1999 році, у % від ввп
- Контрольні запитання
- Розділ. 3. Державне регулювання соціального страхування
- 3.1. Основи державного регулювання соціального страхування. Соціальна політика
- 3.2. Система органів державного регулювання соціального страхування
- 3.3. Нормативно-правове забезпечення соціального страхування в Україні
- 3.4. Державні соціальні стандарти і соціальні гарантії
- 3.5. Державний контроль та моніторинг у сфері соціального страхування
- Контрольні запитання
- Розділ 4. Збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування
- 4.1. Платники єдиного внеску, їх права та обов’язки
- 4.2. Порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску. Розмір єдиного внеску
- Розподіл суми єдиного внеску за видами загальнобов’язкового державного соціального страхування для інших категорій платників
- 3. Повноваження Пенсійного фонду щодо збору та обліку єдиного внеску. Держайний нагляд за збором та веденням обліку єдиного внеску
- 4. Державний реєстр загальнообов’язкового державного соціального страхування
- Контрольні запитання
- Розділ 5. Пенсійне страхування
- 5.1. Теоретичні основи та структура пенсійного страхування в Україні
- 5.2. Солідарна система пенсійного страхування
- 5.2.1. Характеристика солідарної системи пенсійного страхування
- 5.2.2. Джерела формування коштів Пенсійного фонду
- 4.2.3. Види та порядок визначення пенсій у солідарній системі
- 4.2.4. Управління у солідарній системі
- 4.3. Накопичувальна система пенсійного страхування
- 4.3.1. Сутність накопичувальної системи
- 4.3.2. Джерела формування коштів Накопичувального фонду
- 4.3.3. Виплати з Накопичувального фонду
- 4.3.4. Управління у накопичувальній системі
- 4.4. Державне регулювання та нагляд у сфері загальнообов’язкового державного пенсійного страхування
- Контрольні запитання
- Розділ 5. Соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності
- 5.1. Теоретичні основи соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
- 5.2. Доходи бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
- 5.2.1. Джерела формування доходів бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
- 5.2.2. Платники страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
- Перелік необхідних документів для реєстрації страхувальників Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
- 5.2.3. Розмір страхових внесків на державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням
- 5.2.4. Порядок нарахування та строки сплати страхових внесків
- 5.2.5. Відповідальність страхувальника
- 5.3. Матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням з тимчасової втрати працездатності
- 5.3.1. Порядок використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
- 5.3.2. Порядок нарахування та виплати допомоги на період тимчасової втрати працездатності
- 5.3.3. Порядок нарахування та виплати допомоги з вагітності та пологів
- 5.3.4. Порядок нарахування та виплати одноразової допомоги при народженні дитини
- 5.3.5. Порядок нарахування та виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку
- 5.3.6. Порядок нарахування та виплати допомоги на поховання
- Динаміка зміни розміру допомоги на поховання
- 5.3.7. Порядок організації видачі путівок на санаторно-курортне лікування та оздоровлення
- Заявка страхувальника про виділення путівок на санаторно-курортне лікування застрахованих осіб і членів їх сімей за рахунок коштів Фонду
- Особливості видачі путівок застрахованим особам та членам їх сімей
- Умови поділу путівок, виданих фсс з твп
- 5.4. Управління соціальним страхуванням з тимчасової втрати працездатності
- Контрольні запитання
- Розділ 6. Соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань
- 6.1. Теоретичні основи соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань
- 6.2. Доходи бюджету Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань
- 6.2.1. Джерела формування доходів бюджету Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань
- 6.2.2. Платники страхових внесків до Фонду від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань
- 6.2.3. Розмір страхових внесків на державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
- Страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності у 2010 р.
- Страхові тарифи для окремих галузей економіки без зміни класів професійного ризику їх виробництва
- 6.2.4. Порядок нарахування та строки сплати страхових внесків
- 6.2.5. Відповідальність страхувальника
- 6.3. Матеріальне забезпечення та соціальні послуги від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань
- 6.3.1. Порядок використання коштів Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань
- 6.3.2. Порядок розслідування та обліку нещасних випадків на підприємстві
- 6.3.3. Види та порядок призначення виплат потерпілому
- 6.3.4. Порядок нарахування та виплати допомоги на період тимчасової втрати працездатності
- Приклад розрахунку допомоги.
- Дані про виплати для розрахунку середньої заробітної плати до прикладу 1
- Дані про виплати, що враховуються при розрахунку середньої заробітної плати, за основним місцем роботи, а також за сумісництвом
- 6.3.5. Порядок нарахування та виплати одноразової допомоги
- 6.3.7. Порядок нарахування та виплати страхової виплату потерпілому при тимчасовому переведенні потерпілого на легшу нижчеоплачувану роботу
- 6.3.8. Призначення виплати грошової суми за моральну (немайнову) шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому
- 6.3.9. Порядок нарахування та виплати одноразової допомоги у разі смерті потерпілого
- 6.3.10. Порядок нарахування та виплати щомісячної страхової допомоги особам, які мають на неї право у разі смерті потерпілого
- 6.3.11. Порядок нарахування та виплати допомоги дитині, яка народилася інвалідом унаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання жінки під час її вагітності
- 6.3.12. Відшкодування витрат на поховання потерпілого
- Допомога на поховання
- 6.3.13. Умови та порядок забезпечення потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання путівками для санаторно-курортного лікування
- 6.3.14. Умови та порядок забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації потерпілих унаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання
- 6.4. Управління соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання
- Нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань
- Контрольні запитання
- Розділ 7. Соціальне страхування на випадок безробіття
- 7.1. Теоретичні основи соціального страхування на випадок безробіття
- 7.2. Доходи бюджету Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття
- 7.2.1. Джерела формування доходів бюджету Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття
- 7.2.2. Платники страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття
- 7.2.3. Розмір страхових внесків на державне соціальне страхування на випадок безробіття
- 7.2.4. Порядок нарахування та строки сплати страхових внесків
- 7.2.5. Відповідальність страхувальника
- Відповідальність платників страхових внесків до Фонду соціального страхування на випадок безробіття
- 7.3. Матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням на випадок безробіття
- 7.3.1. Порядок використання коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття
- Безробітним за рахунок коштів Фонду надаються такі види матеріального забезпечення:
- Види забезпечення в системі соціального страхування на випадок безробіття
- 7.3.2. Порядок нарахування та виплати допомоги з безробіття
- 7.3.3. Порядок та умови виплати одноразової допомоги для організації безробітними підприємницької діяльності
- 7.3.4. Порядок нарахування та виплати допомоги по частковому безробіттю
- 7.3.5. Порядок нарахування та виплати матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного
- 7.3.6. Порядок нарахування та виплати матеріальної допомоги по безробіттю та одноразової матеріальної допомоги безробітному та непрацездатним особам, які перебувають на його утриманні
- 7.3.7. Порядок нарахування та виплати допомоги допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні
- 7.3.8. Умови та порядок надання соціальних послуг у системі соціального страхування на випадок безробіття
- 7.4. Управління соціальним страхуванням на випадок безробіття
- Контрольні запитання
- Розділ 8. Медичне страхування
- 8.1. Історія розвитку медицини в Україні
- 8.2. Сутність, види та класифікація медичного страхування
- 8.3. Теоретичні основи добровільного медичного страхування
- Контрольні запитання
- Розділ 9. Недержавне соціальне страхування
- 9.1. Суть, значення та місце недержавного соціального страхування в системі соціального захисту населення
- 9.2. Недержавне пенсійне страхування
- 9.2.1. Стан розвитку системи недержавного пенсійного страхування в Україні
- Поквартальна динаміка загальних пенсійних активів нпф
- Структура активів за напрямами розміщення (у % до загальної вартості активів)
- Чисельність вкладників за видами недержавних
- Динаміка основних показників діяльності недержавних
- 9.2.2. Суб’єкти недержавного пенсійного страхування
- 9.2.3. Механізм організації діяльності недержавного пенсійного фонду
- 9.2.4. Управління активами недержавного пенсійного фонду
- 9.2.5. Пенсійні програми та пенсійні виплати у системі недержавного пенсійного страхування
- 9.3. Стан та розвиток інших видів недержавного соціального страхування (страхування на випадок хвороби, страхування від нещасного випадку на виробництві)
- Розділ 10. Удосконалення соціального страхування
- 10.1. Перспективи розвитку пенсійного страхування
- Тариф страхових внесків на пенсійне страхування у зарубіжних країнах за 2008р., %
- 10.2. Основні напрями розвитку страхування з тимчасової втрати працездатності
- 10.3. Проблеми розвитку страхування від нещасного випадку на виробництві
- 10.4. Удосконалення системи соціального страхування на випадок безробіття
- 10.5. Становлення та розвиток обов’язкового державного медичного страхування
- Додатки
- Комплексна система функціонування Пенсійного фонду України
- Нарахування та сплата страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування
- Заява про взяття на облік як платника страхових внесків (або основний вид економічної діяльності)
- 1. Предмет Договору
- 2. Права та обов’язки Сторін
- 3. Порядок сплати страхових внесків
- 4. Порядок призначення, перерахування та проведення страхових виплат Застрахованій особі, а в разі її смерті непрацездатним членам її сім’ї
- 5. Відповідальність Сторін
- 6. Термін дії Договору
- 7. Порядок розірвання Договору
- Розподілу чисельності працівників, річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності
- Порядок розслідування нещасного випадку на виробництві
- Організаційно-економічний механізм недержавного пенсійного забезпечення
- Список використаної літератури