8. 4. Аналіз собівартості одиниці виробу

В умовах ринкових відносин аналіз собівартості одиниці виробу має значення, по-перше, для формування їхнього ринку і залучення покупців; по-друге, для збереження і досягнення доволі високої ефективності виробництва з метою вистояти в конкурентній боротьбі. У процесі аналізу розкриваються резерви зниження собівартості окремих виробів.

Проводять попередній і подальший (ретроспективний) аналізи. Завдання попереднього аналізу полягає у визначенні можливостей підвищення прибутку і рентабельності за рахунок прогнозного зниження собівартості одиниці продукції, а завдання подальшого аналізу – вивчення динаміки цього показника, оцінювання виконання прогнозу виявлення резервів подальшого зниження собівартості.

Динаміку собівартості одиниці виробу вивчають шляхом порівняння її рівня за ряд періодів. Важливим є вивчення структури собівартості одиниці виробу. Для цього визначають питому вагу кожної статті (або групи статей) у повній собівартості досліджуваного виробу. Це дає можливість визначити, чи є даний виріб матеріаломістким або трудомістким, що дає змогу розробити основні напрямки пошуку резервів зниження собівартості. Структуру собівартості одиниці виробу вивчають за кілька звітних періодів (років, кварталів та ін.).

Оцінку виконання прогнозного завдання роблять шляхом порівняння фактичної і нормативної собівартості виробу загалом і за статтями витрат. Тоді складають аналітичну таблицю, за якою визначають економію або перевитрати за кожною статтею калькуляції. Наступним етапом аналізу є вивчення чинників зміни окремих статей калькуляції або груп статей.

У калькуляціях містяться розшифровки витрат за матеріалами і оплатою праці, ці дані дають змогу розрахувати питому вагу впливу окремих чинників.

На витрати матеріалів впливають два чинники першого порядку:

а) зміна норм витрат;

б) зміна цін.

Для їх розрахунку складають аналітичну таблицю за формою 4.

Такі розрахунки можна робити за всіма видами матеріалів або їх груп, за найзначнішими або дефіцитними. Причинами відхилень від прогнозних норм можуть бути ще не зафіксовані їхні зміни, зумовлені впровадженням нової техніки і технології, що є резервом зниження чинних норм; заміна матеріалів через порушення технологічного процесу, відхилення від норм унаслідок нестандартності матеріалів та ін.

На зміну чинника цін впливають зміни рівня транспортно-заготівельних витрат, структури витрат матеріалів (співвідношення між окремими видами матеріалів, що мають різні ціни), питомої ваги відходів кон’юнктури ринку й ін.

Форма 4

Якщо в собівартості виробу велика питома вага матеріалів, використання яких пов’язане з утворенням зворотних і незворотних відходів, то вивчають вплив зміни таких чинників: кількості зворотних і незворотних відходів, чистої ваги матеріалу і його ціни.

При аналізі витрат за статтею «Матеріали» варто мати на увазі, що залежно від виконання договорів їх постачання і через інші причини підприємство може замість передбачених купованих матеріалів використовувати матеріали власного виробництва. У цьому випадку за статтею «Куповані матеріали» буде економія, а за іншими статтями – перевитрата. Може мати місце і зворотне явище, коли частину деталей,

запланованих при власному виробництві, замінюють купованими напівфаб- ­рикатами. У цьому випадку за статтею «Матеріали» буде відображена перевитрата. Тому необхідно визначити суму економії або перевитрат за статтею «Куповані матеріали» за рахунок зміни цін, умов і обсягу постачань та при порівнянні скоригувати відповідні прогнозні показники. Зміна витрат на оплату праці в собівартості виробу залежить від таких чинників:

а) зміни продуктивності праці (кількості загально­вироб­ничих людино-годин, витрачених на одиницю виробу);

б) зміни рівня оплати праці.

Для визначення цих чинників складають аналітичну таблицю за фор­мою 5.

Форма 5

Зміна оплати праці може бути зумовлена відхиленням від тарифних ставок, розрядності робітників та ін.

Для глибшого аналізу змін щодо оплати праці вивчають бухгалтерські документи, де зафіксовані доплати за відхилення від нормативних умов роботи, оплата наднормових витрат та ін.

Відхилення у сумі комплексних витрат можуть бути зумовлені зміною:

• загальної суми витрат на виріб;

• кількості випущених виробів.

Для розрахунку складають аналітичну таблицю за фор­мою 6. У процесі аналізу комплексних статей витрат варто вивчити обґрунтованість застосованої бази їхнього розподілу і правильність розрахунків при ньому.

Форма 6