logo
ББК 65

1. 12. Аналіз оборотності запасів товарно-матеріальних цінностей

Ефективність використання обігових коштів характеризується, перш за все, їх оборотністю. Оборотність коштів розуміють як тривалість проходження коштами окремих стадій виробництва та обігу.

Оборотність обігових коштів підраховується:

– тривалістю одного обороту у днях (оборотність обігових коштів у днях);

– кількість оборотів за окремий період (коефіцієнт оборотності).

Тривалість обдного обороту у днях – Тоб визначається як відношення суми середнього залишку обігових коштів до суми одноденної виручки за період, що аналізується:

,

де Тоб – оборотність обігових коштів, дні; Соб – середній залишок обігових коштів за період, що аналізується; Д – кількість днів періоду, що аналізується; Вр – виручка від реалізації продукції (робіт, послуг) за період, що аналізується.

Середній залишок обігових коштів визначається як середня хронологічна, що підраховується за сукупністю значень показника у різні періоди часу:

,

де Соб, Соб, Собn – залишок обігових коштів на перше число кожного місяця; n – число місяців.

Крефіцієнт оборотності обігових коштів Коб характеризує обсяг виручки від реалізації продукції у розрахунку на 1 грн. обігових коштів:

.

Зростання коефіцієнта оборотності свідчить про ефективніше використання обігових коштів.

Коефіцієнт оборотності одночасно показує кількість оборотів обігових коштів за період, що аналізується, і може бути розрахована діленням кількості днів аналізованого періоду на тривалість одного обороту у днях:

.

Кожне підприємство прагне до якнайшвидшого руху свого капіталу, і спосіб досягнення визначеної мети – це утримання запасів товарно-матеріальних цінностей на такому низькому рівні, який лише можливий без будь-якого серйозного ризику (щодо можливості задоволення попиту). Загалом можна сказати, що чим ширший асортимент продукції, яку випускають, тим більше запасів необхідно для задоволення попиту. Але якщо цифра обігу запасів дуже велика, то це небезпечно через незабезпеченість попиту. Найпростіший і найпоширеніший спосіб підрахунку даного показника – ділення виручки (доходу) від реалізації продукції (робіт, послуг) на величину запасів. На практиці використовують різні способи розрахунку обігу запасів. Деякі економісти щодо цього питання надають перевагу середнім значенням балансу за заборгованими значеннями залишків кінцевого балансу. Вони стверджують, що середні значення дають змогу одержувати рівніші результати. І в цьому з ними можна погодитись, але, на наш погляд, доцільніше використовувати цифри залишків кінцевих балансів.

Розглянемо такий приклад. Якщо запаси підприємства становлять 48000 тис. грн., а виручка (дохід) від реалізації продукції – 120000 тис. грн., то оборот запасів дорівнює 2,5. Можна далі розраховувати, що підприємство зберігає 4,8-місячний запас (12 : 2,5).

Існує й інша точка зору на цю проблему. Припустимо, що собівартість продукції становить 60000 тис. грн. – це половина фактичної виручки (доходу) від реалізації продукції. Тому ряд економістів стверджує, що потрібно використовувати при підрахунку оборотності запасів саме цю цифру. Одна з причин, як ми гадаємо, небажаного використання собівартості як чисельника дробу, що характеризує показник оборотності запасів, полягає у тому, що опубліковані звіти (згідно з міжнародними стандартами з організації бухгалтерського обліку) не показують собівартість як самостійний показник. Втрати виробника за законами ринку вважають для широкого загалу комерційною таємницею. Оборотність запасів – важливий показник ліквідності запасів підприємств. Він зіставляє вартість запасів і виручку (дохід) від реалізації товарної продукції (робіт, послуг), показує кількість оборотів запасів за певний період. Для внутрішнього контролю при розрахунку цього показника доцільно використовувати собівартість реалізованої продукції, а не виручку від реалізації. Але подібний підхід не застосовують при порівнянні результатів на рівні різних підприємств.

Для наочного пояснення даного питання використаємо такий цифровий приклад.

Завдання. Розрахувати показник оборотності запасів підприємства за 6 років і відобразити одержані результати графічно.

Із наведених нижче даних можна зробити висновок, що запаси в останні роки мають небезпечну тенденцію до зростання, але це явище необхідно порівняти з тим, як оновлюється і розширюється асортимент продукції. Якщо підприємство розширює асортимент продукції, тоді незвичне зростання оборотності запасів – цілком нормальне й об’єктивне явище.

При детальнішому проведенні аналізу для порівняння необхідно поцікавитись, які значення оборотів запасів у різних галузях промисловості.

Через відсутність вітчизняних даних з цього питання, використаємо для прикладу дані Великобританії (див. табл. 61).

Порівняємо, наприклад, величини оборотів запасів для підприємств, що випускають алкогольні напої (2,3) і безалкогольні напої (7,6). Вони доволі переконливо показують відмінність у роботі цих підприємств, але при цьому згадані підприємства належать до харчової промисловості. Величини оборотів запасів для будівельної та космічної промисловості дуже низькі. Це зумовлено тривалістю та вартістю проектів, характерних для цих галузей.

Таблиця 60

Показник оборотності запасів

Графік 8. Показник оборотності запасів.

Таблиця 61

Оборотність запасів найголовніших галузей промисловості Великобританії

1. 13. Оперативний економічний аналіз виробничих запасів в умовах функціонування автоматизованих робочих місць

Одна з важливих функцій управління виробництвом – оперативний економічний аналіз, від правильної організації якого багато в чому залежать обґрунтованість та ефективність прийняття управлінських рішень, спрямованих на раціональне використання матеріальних, трудових, фінансових ресурсів підприємств і об’єднань. Оперативний економічний аналіз служить для забезпечення інформацією про стан об’єкта осіб, які приймають рішення щодо оперативного регулювання процесів виробництва, постачання і збуту.

Оперативний економічний аналіз – одна з найважливіших функцій оперативного управління, бо в умовах постійного зростання ритму і зміни господарських ситуацій він дає змогу приймати науково обґрунтовані управлінські рішення, спрямовані на швидке і високоякісне усунення причин, що негативно впливають на виробничі процеси.

Оперативний економічний аналіз здійснюють у системі оперативного управління виробництвом за декаду, тиждень, добу, зміну, коли ще відсутні фактична інформація за звітний місяць і щоденні позитивні та негативні відхилення від програми (норм). У даному випадку оперативний економічний аналіз спрямований на вивчення первинних коротко­термінових причинно-наслідкових зв’язків і об’єктів управління, результати яких відображають в оперативному обліку. В оперативному економічному аналізі застосовують переважно індуктивний метод дослідження управлінських об’єктів, тобто виявлення і вимірювання окремих факторів та первинних причин загального відхилення аналізованого показника.

Кінцевим підсумком аналізу є щоденне виявлення відхилень від встановлених завдань, причини яких непомітні на поверхні економічних явищ. Розкриття їх суті, взаємозв’язків і взаємо­залежностей і є змістом оперативного економічного аналізу.

Основними завданнями, які вирішують у процесі проведення оперативного економічного аналізу виробничих запасів є:

– постійне виявлення відхилень від нормативних показників використання сировинних виробничих запасів на всіх рівнях управління;

– визначення і розрахунок чинників, що впливають на щоденні відхилення фактичних значень кожного показника від встановлених параметрів. Особливу увагу при цьому необхідно звернути на негативні фактори, хоча для управління важливе значення мають і позитивні;

– виявлення конкретних причин дії окремих факторів, встановлення винних у недоліках;

– своєчасне надання системі управління одержаної в результаті аналізу інформації;

– розробка конкретних заходів, спрямованих на максималь­но швидке усунення виявлених недоліків, ліквідацію негативних чинників і найповніше використання позитивних;

– контроль за виконанням розроблених заходів та їх результативністю.

Успіх оперативно-економічного аналізу залежить від правильної науково обґрунтованої його організації.

Організацію оперативного економічного аналізу розуміють як систему заходів, спрямованих на щоденне виявлення економічних результатів, їх зв’язків і взаємозалежностей з метою забезпечення нормального функціонування об’єкта і високоефективного управління ним. Більш узагальнено організація – це визначення чіткого порядку і підвищення дієвості оперативного економічного аналізу.

Слід зазначити, що на підприємствах м’ясопереробної промисловості проблемам оперативного економічного аналізу не надають належної уваги. Оскільки особливістю даної галузі є її висока матеріаломісткість, а також короткотерміновий процес використання виробничих запасів у виробництві, то саме завдяки оперативному економічному аналізу можна оперативно впливати на зміни у виробничих процесах протягом звітного періоду і сприяти раціональному використанню сировинних матеріальних ресурсів.

Наукова розробка методики організації оперативного економічного аналізу потребує поділу її на етапи. Вони мають бути істотними, необхідними і достатніми.

Вивчення економічної літератури, де містяться різні пропозиції щодо організації оперативного економічного аналізу, сприяло розробці моделі організації оперативного економічного аналізу використання виробничих запасів, зображеної на рис. 17.

Гадаємо, варто зупинитися на змістовій характеристиці цієї моделі. Для того, щоб займатися аналізом, необхідно знати, що саме слід аналізувати. Об’єктами оперативного економічного аналізу виробничих запасів є:

– забезпеченість виробничими запасами;

– виконання угод про постачання виробничих запасів;

– стан запасів матеріальних ресурсів;

– використання запасів у виробничому процесі;

– стан нормування і дотримання норм витрат матері­альних ресурсів.

Необхідно забезпечити комплексний систематичний підхід, що базується на ретельному економічному аналізі та розрахунках, які виконують за допомогою різних економічних, техніко-економічних, кількісних і якісних показників. Від вибору системи показників, від того, наскільки методично правильно розрахований той чи інший показник, залежить повнота оцінювання щоденних процесів використання виробничих запасів, виявлення у виробничому процесі відхилень, визначення резервів і потенційних можливостей суспільного виробництва.

На відміну від системи показників інших видів економічного аналізу, в оперативному економічному аналізі коло показників значно вужче. Це пояснюють тим, що необхідність орієнтування в господарських процесах у ході їх здійснення накладає обмеження щодо кількості показників і способів їх обчислення. Систему показників створюють для кожного рівня управління виробництвом, і вона має якнайповніше відображати об’єкт оперативного управління з урахуванням специфіки галузі, підгалузі, окремих виробництв. При створенні окремих показників оперативного економічного аналізу виробничих запасів необхідно, перш за все, враховувати обов’язковість відображення у них елементарних первинних процесів виробничих запасів і застосовувати переважно натуральні показники, що є однією з характерних рис оперативного економічного аналізу.

Ведучи мову про систему показників оперативного економічного аналізу виробничих запасів, необхідно відзначити, що у м’ясопереробній промисловості її фактично нема. На підприємствах м’ясопереробної промисловості, де впроваджений оперативний економічний аналіз (в умовах ручної обробки даних чи з використанням персональних електронно-обчислю­вальних машин), його показники розробляють самі економісти підприємства, тому відсутня їх будь-яка уніфікація. В одних випадках коло показників, які охоплює оперативний економічний аналіз, надто широке, в інших – навпаки. У першому випадку це призводить до зайвих витрат часу і праці, що знижує оперативність економічного аналізу, в іншому – недостача інформації не дає можливості об’єктивно оцінити роботу підприємства чи його структурного підрозділу, правильно визначити фактори, що впливають на виробничі запаси.

Дослідження показали, що проблеми проведення оперативного економічного аналізу виробничих запасів на підприємствах м’ясопе­реробної промисловості ще повністю не вирішені. Його удосконалення необхідно проводити з урахуванням галузевих особливостей і використанням сучасної обчислювальної техніки в системі розподіленої обробки даних.

У практичній роботі підприємств м’ясопереробної промис­ловості організація оперативного економічного аналізу залишається на низькому рівні. Це зумовлено відсутністю відповідних методик, що не можуть бути єдиними не лише для всієї промисловості, а навіть і для окремих її галузей. Досвід показує, що галузева методика оперативного економічного аналізу має враховувати конкретні особливості виробничого процесу галузі, а в окремих випадках – особливості виробництва конкретного підприємства.

Одним із основних завдань аналізу виробничих запасів є оперативний економічний аналіз стану виробничих запасів, що має подвійну мету: підтримання запасів на необхідному рівні для забезпечення ритмічності виробництва і оперативне регулювання відхилень від норм. Зміст вирішення завдання полягає у зіставленні фактично наявних матеріальних ресурсів із нормою запасу і визначенні дефіцитних і понаднормативних матеріалів, а також тих, що не мають руху.

З цієї точки зору актуальним є питання оптимальних норм поточних запасів матеріальних ресурсів. Аналіз результатів вирішення завдань оперативного планування забезпечення матеріалами на підприємствах м’ясопереробної промисловості показав, що формування норм запасів відбувається згідно з умовами, що склалися у попередньому періоді.

В умовах переходу до ринкових відносин такий підхід недопустимий. Необхідно «не підганяти» запаси до умов, що склалися в попередньому періоді, а, навпаки, визначати межі змін самих умов з метою максимально можливого скорочення запасів з урахуванням мінімізації витрат на їх транспортування та зберігання.

Вирішення завдань оперативного економічного аналізу стану запасів має забезпечити отримання службою матеріально-технічного постачання інформації про відповідність запасів нормам.

Вхідна інформація для розв’язання завдання надходить із масиву «Залишки сировини і матеріалів на кінець дня», сформованого у результаті розв’язання завдання оперативного обліку сировини і матеріалів на складі автоматизованого робочого місця комірника. Також часто використовують нормативно-довідкову інформацію «Нормативні запаси сировини і матеріалів».

Схема розв’язання завдання оперативного аналізу стану запасів матеріальних ресурсів наведена на рис. 17.

Рис. 17. Схема розв’язання завдань оперативного економічного аналізу стану виробничих запасів.

Алгоритм розв’язання завдання передбачає визначення фактичного запасу кожного виду матеріалів у днях як частки від ділення фактичних залишків матеріальних ресурсів на дату проведення аналізу і їх одноденної потреби, подальше порівняння отриманого фактичного запасу з нормативним та розрахунок відхилення запасу в днях.

У результаті розв’язання завдання буде видана машинограма «Відомість оперативного економічного аналізу запасів матеріалів», форма якої наведена у табл. 62.

Таблиця 62