ББК 65

Характеристика зміни технічного стану основних засобів підприємства за рік

Зростання зношення в основних засобів негативно характеризує діяльність підприємства щодо вдосконалення матеріально-технічної бази виробництва.

У ряді випадків визначають коефіцієнт придатності основних засобів шляхом співвідношення залишкової вартості основних засобів до їх балансової вартості.

Віковий склад устаткування – основна характеристика технічного рівня основних засобів. Для цього аналізують стан встановленого устаткування за термінами його експлуатації. Визначають тривалість експлуатації устаткування за періодами до 5 років, 5 – 10 р., 10 – 20 років і т. д.

У процесі аналізу встановлюють кількість різних груп устаткування з різними періодами експлуатації та її питому вагу, розробляють заходи щодо оновлення і приведення у відповідність.

Для оцінювання технічного рівня засобів праці визначають також частку прогресивного устаткування у загальній кількості. Розрахунок проводять за кожною групою машин і устаткування.

Під час аналізу технічного стану основних засобів необхідно розглянути організацію ремонту і модернізації засобів праці та виконання ремонтних робіт. При цьому звертають увагу на виконання ремонтних робіт вчасно, високу якість ремонту, його економічність.

Економічна ефективність функціонування основних виробничих засобів є складовою результату використання всіх виробничих ресурсів підприємства. При визначенні економічної ефективності основних засобів використовують систему натуральних та вартісних показників, а також співвідносні оцінки темпів зростання випуску продукції і темпів зростання обсягу основних засобів; фондоозброєності праці та її продуктивності.

До натуральних показників належать: екстенсивне й інтенсивне використання основного устаткування; фондовіддача, визначена в натуральному чи умовно-натуральному виразі; використання виробничої потужності й ступінь її освоєння.

Вартісними показниками є фондовіддача, розрахована за вартісними показниками, і фондомісткість.

Найбільш узагальнювальним показником ефективності використання основних виробничих засобів є виробництво товарної продукції у розрахунку на 1 грн. їх середньорічної вартості, тобто фондовіддача.

Поки що в економічній літературі нема єдиної думки стосовно вартісного оцінювання продукції, прийнятого в розрахунок показника фондовіддачі. Найреальніша фондовіддача розрахована у натуральному виразі. Однак сфера застосування натуральних показників обмежена.

На практиці фондовіддачу визначають на основі обсягу товарної продукції.

Фондомісткість – обернений до фондовіддачі показник, який характеризує вартість основних виробничих засобів, що припадає на одиницю вартості виробленої продукції.

Фондоозброєність праці визначають як співвідношення середньорічної вартості основних виробничих засобів (за первісною оцінкою) до числа робітників у найбільшій зміні. Вона характеризує ступінь забезпечення робітників основними виробничими засобами.

Між показниками фондовіддачі, фондоозброєності й продуктивності праці існує тісний зв’язок, який можна прослідкувати при перетворенні формули фондовіддачі:

де F – фондовіддача основних виробничих засобів, грн.; П – обсяг виробництва товарної продукції, грн.; Ф – середньорічна вартість основних виробничих засобів, грн.; ЧР – чисельність робітників, осіб; ПП – виробіток одного робітника, грн./особу; ФО – фондоозброєність праці одного робітника, грн./особу.

Для аналізу ефективності використання основних засобів у частині виробничого устаткування використовують показники використання наявного устаткування і його завантаження в часі роботи.

При аналізі фондовіддачі фактичний показник фондовіддачі порівнюють з розрахунковим, з даними попередніх періодів, проектними показниками, фондовіддачею інших підприємств даної галузі. На рівень фондовіддачі впливають різні чинники, пов’язані як зі зміною обсягу продукції, так і з ефективністю використання основних виробничих засобів, особливо їх активної частини.

Всі чинники можна поділити на дві групи:

– ті, що не залежать від ступеня використання основних засобів;

– ті, що залежать від ступеня використання основних засобів.

До першої групи чинників належать: розвиток кооперованих зв’язків і зміна матеріаломісткості та трудомісткості продукції; зміна цін на сировину, матеріали, готову продукцію та ін. Зростання кооперованих поставок, матеріаломісткості веде до зростання фондовіддачі.

До другої групи чинників належать: зміна питомої ваги машин і устаткування в складі основних засобів, підвищення змінності роботи устаткування; зменшення внутрішньозмінних простоїв; зміна рівня внутрішньозаводської спеціалізації та ін.

Аналіз фондовіддачі проводять у двох напрямках. Перший з них є визначення впливу фондовіддачі на обсяг виробництва.

Проаналізуємо вплив на рівень фондовіддачі таких чинників, як: продуктивність устаткування; коефіцієнт змінності вартості одиниці устаткування; питома вага машин і устаткування у загальній вартості засобів.

Щоб розрахувати вплив даних чинників, формулу фондовіддачі подають у такому вигляді:

де П – обсяг виробництва товарної продукції, грн.; Пбм – обсяг продукції без урахування матеріальних витрат, грн.; Омс – кількість машино-змін роботи устаткування, од.; Ооб – кількість встановленого устаткування, од.; Фоб – вартість машин і устаткування, грн.; Ф – середньорічна вартість основних виробничих засобів, грн.

Слід зауважити, що фондовіддача, коефіцієнт матеріальних затрат, продуктивність устаткування, коефіцієнт змінності роботи устаткування, питома вага машин і устаткування у загальній вартості засобів перебувають у прямій залежності, а залежність фондовіддачі від вартості одиниці устаткування є оберненою, тому формула фондовіддачі має вигляд:

де Км – коефіцієнт матеріальних затрат (співвідношення вартості продукції до її вартості без матеріальних затрат); П_р^ус – продуктивність устаткування, грн./од.; Кзм – коефіцієнт змінності роботи устаткування; Сус – вартість одиниці устаткування, грн.; Уд – питома вага машин й устаткування у загальній вартості засобів.

Для розрахунку впливу чинників використаємо аналітичні дані табл. 24.

На основі побудованої аналітичної таблиці проводять аналіз впливу окремих чинників. Загальне відхилення фондовіддачі становить – 0,01 грн. (0,87 – 0,88).

Таблиця 24

Содержание