1. 4. Види економічного аналізу та їх роль в управлінні підприємством

Загальна схема економічного аналізу може бути представлена так (рис. 2).

Однак ця схема не дає повного уявлення щодо сукупності видів економічного аналізу, який використовується підприємствами. В основі класифікації економічного аналізу лежать різні ознаки.

Рис. 2. Схема видів економічного аналізу.

Залежно від ролі в управлінні виділяють:

• управлінський (внутрішній) аналіз забезпечує аналітичною

інформацією керівництво підприємства;

• фінансовий (зовнішній) аналіз забезпечує зовнішніх користувачів

інформацією про підприємство.

Залежно від періодичності аналіз є:

• перспективним (прогнозним, попереднім);

• оперативним;

• поточним (ретроспективним), який виконується за підсумками

діяльності за цей чи інший період.

Залежно від характеру об’єктів управління аналіз поділяють за:

• галузями економіки;

• рівнями суспільного виробництва та управління (галузь,

об’єднання, група взаємопов’язаних організацій, підприємства,

філії та структурні виробничі одиниці);

• стадіями процесу розширеного відтворення (виробництво, обмін,

розподіл, споживання);

• складовими елементами виробництва (трудовими, матеріальними,

фінансовими, кредитними).

За суб’єктами управління виділяють економічний аналіз, який виконується:

• керівництвом та економічними службами;

• власниками та органами господарського управління;

• постачальниками;

• покупцями;

• аудиторськими фірмами;

• кредитними організаціями;

• податковими та фінансовими органами.

За складом і повнотою питань, які вивчаються, економічний аналіз поділяють на:

• повний (аналіз господарської діяльності організації в цілому);

• локальний (аналіз діяльності окремих підрозділів);

• тематичний (аналіз окремих функціональних систем економіки).

За методом вивчення об’єкта виділяють аналіз:

• системний;

• функціонально-вартісний;

• факторний;

• діагностичний (експрес-аналіз), який дозволяє встановити характер

порушень нормального ходу економічного процесу;

• маржинальний – метод оцінки та обґрунтування ефективності

управлінських рішень на основі причинно-наслідкового взаємо-

зв’язку обсягів реалізації прибутку та витрат;

• економіко-математичний, який дозволяє встановити оптимальний

варіант управлінського рішення для використання виробничих

ресурсів;

• стохастичний, включаючи регресивно-кореляційний та ін.

За складом розрахунків, які виконуються, розрізняють:

• комплексний економічний аналіз, який включає економічну й тех­нічну сторони виробництва, аналіз соціальних і природних умов у взаємозв’язку з виробництвом;

• техніко-економічний аналіз;

• економіко-правовий аналіз;

• економіко-екологічний аналіз.