7.3. Оцінка ефективності планування соціального розвитку підприємства

Планування соціального розвитку підприємства – це науково обґрунтоване визначення мети, показників і завдань (термінів, темпів, пропорцій) з урахуванням стратегічних інтересів цього підприємства. Воно повинно здійснюватися адміністративними і суспільними структурами, а його реалізація – фінансуватися за рахунок коштів бюджету підприємства і спеціальних фондів на основі затверджених програм і положень. Планування соціального розвитку підприємства має індикативний, рекомендаційний характер.

Основними методами розробки плану соціального розвитку підприємства є:

• експертний (заснований на залученні висококваліфікованих фахівців-

експертів для систематизації і формування громадської думки);

• аналітичний (включає системний, комплексний аналіз окремих

установчих елементів);

• нормативний (побудований на розробці соціальних нормативів);

• імітаційного моделювання (виходить з імітаційного моделювання

можливих результатів);

• логічного моделювання (включає систематизацію різних аналогій,

розробку сценаріїв, побудову дерева мети і дерева ресурсів);

• програмно-цільового (реалізовується за допомогою розробки певної

програми за обраною метою).

Основними розділами плану соціального розвитку підприємства можуть бути:

1) освіта й кваліфікація;

2) соціально-культурні заходи;

3) наукова організація;

4) охорона праці й безпека виробництва;

5) умови лікування й відпочинку;

6) санітарно-побутові умови виробництва;

7) фінансові ресурси.

Планування соціального розвитку підприємства повинно враховувати такий важливий чинник, як морально-психологічний клімат у колективі. Це може бути досягнуте в результаті проведення певної роботи. Її зміст – у добиранні членів колективу з урахуванням рекомендацій психолога, урегулюванні конфліктних ситуацій, правильної організації управління.

Загалом, управління соціальним розвитком засноване на програмно-цільовому підході. У його рамках визначаються окремі блоки управління (науково-аналітичний, нормативно-правовий, організаційно-управ­лінський). За кожним блоком виробляється певна мета, яка реалізовується шляхом спеціальних керівних впливів. Управлінським процесом займаються конкретні суб’єкти управління. Структура управління, що забезпечує нормальний соціальний розвиток підприємства, подана у табл. 36.

Таблиця 36