Розподіл завдань аналізу господарської діяльності за органами управління виробничими об’єктами

Примітка. У графі 1 формулюють окремі аналітичні завдання, що охоплюють різні сторони діяльності об’єднання (підприємства); у графах 2–14 проставляють букву «Г» у графі того органа управління, який є відповідальним вико­навцем (головним) за вирішення даного завдання, і букву «С» – у графах органів управління, що є виконавцями проведення аналізу.

Ще однією ланкою в системі аналізу на всіх рівнях управління можуть стати обчислювальні центри, забезпечені суча сною обчислювальною технікою. Перекладення аналізу господарської діяльності на ЕОМ, використання в аналізі економіко-математичних прийомів дають змогу не лише поліпшити його проведення і підвищити оперативність, а й звільнять фахівців у майбутньому від рутинної обчислювальної роботи з перетворення початкової інформації у вихідні аналітичні машинограми. Роль фахівців аналітичного і функціонального відділів та служб буде зведена (крім методоло­гічного боку справи) до уніфікації поданих обчислю­вальними центрами машинограм, вироблення на їх основі багатоваріантних рекомендацій з регулювання госпо­дарської діяльності, вибору шляхів реалізації виявлених ресурсів.

Із вищесказаного випливає, що на основі узагальнення результатів аналізу, виконуваного органами управління одного рівня, потрібно забезпечити комплексний аналіз всієї господарської діяльності виробничого об’єднання, міністерства.

Взаємозв’язки ланок системи аналізу мають бути не лише горизон­тальними, а й вертикальними. Нижчі рівні виробництва сприяють форму­ванню показників лише високого ступеня, тому результати аналізу нижчого рівня необхідно використовувати в елементах системи тільки вищого рівня.

Зворотний зв’язок «згори вниз» передбачає видачу завдань з проведення аналізу й обміну аналітичною інформацією, отриманою в результаті аналізу на вищому рівні управління.

Описаний вище розподіл обов’язків щодо аналізу госпо­дарської діяльності між різними органами управління на різних його рівнях нині набув масового поширення. При комплексній системі аналізу, виконуваній навіть за єдиним планом, багато недоліків, пов’язаних з дублюванням робіт різними функціо­нальними відділами і службами. До того ж вносять пропозиції про виділення в системі аналізу на кожному рівні управління одного органу, що буде здійснювати збір і обробку необхідної інформації для вирішення всього комплексу аналітичних завдань. В обов’язки одного органу входило би забезпечення всіх зацікавлених осіб і служб у відведені терміни в перед­баченому обсязі високоякісною аналітичною інформацією для виконання різних функцій управління.

Особливе місце у здійсненні аналітичних робіт належить громадським бюро економічного аналізу (ГБЕА), куди, крім економістів, робітників, інженерів і службовців, входитимуть працівники, не пов’язані за своєю основною роботою з виконанням аналітичних функцій. Вперше ГБЕА виникло на заводі «Уралмаш» у 1960 р. Нині вони набули широкого розповсюдження в усіх галузях народного господарства. На Третій науково-практичній нараді з питань організації і методів економічного аналізу в промисловості наводили такі дані: на 1 січня 2001 р. кількість ГБЕА в Україні становила 93105, у роботі яких були задіяні 788170 осіб. Така активна участь гро­мадськості у проведенні аналізу господарської діяльності підприємств і об’єднань пояснюється, по-перше, прийнятими постановами з інтенсифікації і підвищення ефективності виробництва; по-друге, високим науковим рівнем багатьох учасників виробництва, у тому числі й робітників. Роботу ГБЕА теж ведуть за планом, узгодженим з адміністрацією і громадськими організаціями, а також з органами управління, що займаються аналізом.

Залучення до участі в ГБЕА робітників і фахівців різних про­фі­лів, завдяки проведеному ними техніко-економічному аналізу (по­чи­наю­чи з робочих місць), дає змогу виявити значні резерви зрос­тан­ня виробництва, економії ресурсів, підвищення якості продукції.

Функціонуючі на підприємствах групи і пости народного контролю, постійно діючі виробничі наради та інші форми учас­ті працівників в управлінні виробництвом доповнюють і поглиб­лю­ють вивчення різних сторін діяльності об’єднань (під­при­ємств), яке здійснюють перераховані вище ланки системи аналізу.

Одним з важливих питань, пов’язаних з організацією аналізу, є його регламентація (хоча б у масштабах галузі) шляхом створення галузевих стандартів. У стандартах аналізу за рівнями управління мають бути відображені такі положення:

– загальна структура системи економічного аналізу;

– види обов’язкової для кожного рівня управління аналітичної роботи;

– розподіл праці між ланками галузей системи аналізу і функціо­нальними службами управління, у тому числі порядок організації, розподіл обов’язків і координація дій при проведенні тематичних аналізів, пов’язаних зі здійсненням цільових програм;

– обсяг і форми подачі аналітичних матеріалів залежно від внесення осіб, які приймають рішення;

– періодичність аналізу;

– інформаційна база аналізу;

– облік і використання аналітичної інформації у ланках одного з різних рівнів управління в загальній галузевій системі аналізу;

– методи аналізу важливих показників;

– уніфікація макетів робочих і вихідних аналітичних таблиць;

– перелік каналів зв’язку.

Регламентація аналізу і ведення галузевих стандартів включають у себе також розробку матеріалів для керівництва з економічного аналізу, положень про окремі ланки галузевої системи економічного аналізу згідно з рівнем управління для окремих ланок галузевої системи аналізу.