logo search
ББК 65

Склад і рух дебіторської заборгованості

Примітка. Якщо в обліковій політиці підприємства у момент реалізації зараховують надходження грошей на розрахунковий рахунок, то у склад дебіторської заборгованості необхідно вносити статтю «Товари відвантажені».

Аналіз руху дебіторської заборгованості по складу дав змогу встановити, що її збільшення виникло переважно при розрахунках за товари, роботи і послуги. Сума неоплачених покупцями і замовниками рахунків збільшилась на 201 тис. грн., або на 7,1%, та становила на кінець періоду 3058 тис. грн. Виявлена тенденція призводить до залежності підприємства від фінансового стану партнерів.

Після оцінювання переходять до аналізу якісного стану дебіторської заборгованості. Такий аналіз дає змогу виявити й охарактеризувати динаміку абсолютної і відносної суми невиправданої заборгованості.

Дебіторська заборгованість – це суми, заборговані покупцями і замовниками.

Природно, що підприємства зацікавлені продавати продукцію замовникам, які своєчасно оплачують рахунки, незалежно від контро­люючих заходів, розроблених підприємством з метою запобігання збутові продукції неплатоспроможним покупцям і замовникам. Ці рахункові реєстри містять необхідну інформацію для аналізу якості дебіторської заборгованості. На основі відомості цілеспрямовано здійснюють ранжування цієї заборгованості за термінами оплати рахунків. Метод ранжування допомагає керівництву підприємства раціонально керувати дебіторською заборгованість (активами) й усіма розрахунковими операціями.

До отримання всі рахунки класифікують за групами: час оплати не настав, протермінований від 1 до 30 днів (до 1 місяця), від 31 до 90 днів (від 1 до 3 місяців), від 91 до 180 днів (від 3 до 6 місяців), від 181 до 360 днів (від 6 місяців до 1 року), від 360 днів і більше (більше 1 року). До виправданої належить заборгованість, термін погашення якої не настав або становить менше одного місяця. До невиправданої заборгованості належить протермінована заборгованість покупців і замовників. Чим більший термін протермінування, тим імовірніша невиплата за рахунком.

Використання коштів для покриття цієї заборгованості створює реальну загрозу неплатоспроможності самого підприємства-кредитора і послаблює ліквідність його балансу.

Рахунки, які покупці не оплатили, називають сумнівними боргами (безнадійними). Безнадійні борги означають, що з кожної гривні, вкладеної у дебіторську заборгованість, певна частина не буде отримана (повернена). Наявність сумнівної дебіторської заборгованості свідчить про нера­ціональну політику підприємства щодо надання відтермінування у розрахунках з покупцями. Для з’ясування реальності стягнення боргів з покупців і боргів, що мають сумнівний характер, необхідно перевірити, чи існують акти звірення розрахунків або листи, в яких дебітори визнають свою заборгованість, чи не пропущені терміни позивної давності.

За боргами, нереальними для стягнення, у визначеному порядку формують резерв за сумнівними боргами. За наявності виправданих документів безнадійні борги погашають шляхом списання на збитки підприємства як дебіторську заборгованість, щодо якої закінчився термін позивної давності.

Сумнівна дебіторська заборгованість може бути наявною і за іншими статтями активу балансу. Частково це стосується статей: «Товари», «Інші оборотні активи». До статті «Товари» можуть вносити невиправдану дебіторську заборгованість у вигляді:

а) відвантажених товарів і зданих робіт за розрахунковими доку­ментами, не переданими у банк інкасо, за якими закінчились терміни, встановлені для здачі документів щодо забезпечення позик;

б) відвантажених товарів і зданих робіт за розрахунковими доку­ментами, не оплачених вчасно покупцями і замов­никами.

Стаття «Інші оборотні активи» може містити недостачі і втрати від псування товарно-матеріальних цінностей, не списаних з балансу у визначеному порядку.

У табл. 67 показаний приклад аналізу стану розрахунків з дебіторами за термінами оплати рахунків покупцями.

Наведені дані дають змогу зробити висновок, що стан розрахунків з покупцями у звітному році порівняно з минулим погіршився. Загальна сума неоплачених покупцями рахунків збільшилась на 189 тис. грн., або 4,8 відсотка, причому, сума невиправданої заборгованості збільшилась на 81 тис. грн., або на 9,2 відсотока. Внаслідок випереджаючих темпів зростання загальної заборгованості її частка збільшилась на 0,9 пункту і становила на кінець звітного року четверту частину усієї суми боргу покупців. У складі протермінованої заборгованості покупців, замовників та інших дебіторів існує нереальна для стягнення (безнадійна із протермінованим терміном позивної давності) заборгованість. ЇЇ частина порівняно із залишком на початок року збільшилась на 50 тис. грн. Виявлена тенденція зростання сумнівної заборгованості свідчить про зниження ліквідності балансу, погіршення фінансового стану підприємства. Це підтверджує і продовження середнього терміну інкасації дебіторської заборгованості з 12 днів на початок року до 13,7 дня на кінець року, тобто на 1,7 дня.

Таблиця 67