10.3. Проблеми розвитку страхування від нещасного випадку на виробництві

Система страхування від нещасних випадків у своєму розвитку пройшла ряд етапів, протягом яких змінювалася її нормативно-правова, методична, організаційна та економічна база. Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен громадянин має право на належні, здорові та безпечні умови праці. Для забезпечення цього права у 2001 році було створено один з видів соціального страхування – страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання. Сьогодні українському інституту соцстрахування від нещасних випадків на виробництві вже понад 9 років. За відносно невеликий період часу зроблено головне: виплати на виробництві стали регулярними, інтереси людей захищаються. Проте деяких збоїв у функціонуванні даної системи поки що не вдалося уникнути.

Аналіз стану виробничого травматизму в Україні свідчить про те, що незважаючи на заходи, які вживаються роботодавцями щодо створення безпечних та нешкідливих умов праці на кожному робочому місці, робочими органами виконавчої дирекції Фонду, центральними та місцевими органами виконавчої влади, які здійснюють контроль та нагляд за станом охорони праці в різних галузях економіки, рівень виробничого травматизму та профзахворюваності залишається ще досить високим.

Враховуючи зазначене, є нагальна необхідність розроблення та реалізації пріоритетних профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози здоров’ю застрахованих, пов’язаних з умовами праці.

За період з 2002 по 2008 роки кількість нещасних випадків на виробництві в Україні зменшилася з 28 105 до 16 671 (на 11 434 випадки або 68,6%), у т.ч. із смертельним наслідком – з 1130 до 857 (на 273 випадки або 31,9%). У 2008 році порівняно з 2007 роком кількість випадків травматизму на виробництві зменшилась на 12,2% (2 311) травмованих осіб (було 18 982, стало 16 671), в т.ч. зменшилось на 7,4% (68) травмованих осіб із смертельним наслідком (було 925, стало 857). Як показує аналіз виробничого травматизму за 2008 рік, переважна більшість нещасних випадків сталася через організаційні причини – 13 856 (77,8 %), серед яких порушення трудової і виробничої дисципліни – 8 940 випадків (зокрема, при підземному видобуванні кам’яного вугілля сталося 3 333 випадки); порушення правил дорожнього руху – 825 випадків; порушення технологічного процесу – 794 випадки; недоліки під час навчання безпечним прийомам праці – 575. Через технічні причини сталося 2 487 (14 %) нещасних випадки, у т.ч. 1 235 через незадовільний технічний стан виробничих об’єктів, засобів виробництва, транспортних засобів. Через психофізіологічні причини сталося 1 458 нещасних випадків (8,2 %), у т.ч. 448 через травмування внаслідок протиправних дій інших осіб. 29,2% (4 862) подій, які призвели до нещасних випадків, сталося при падінні потерпілого – 1 107 нещасних випадків при підземному видобуванні кам’яного вугілля; 22,4% (3 742) подій при падінні, обрушенні, обваленні предметів, матеріалів, породи, ґрунту – 2 280 нещасних випадки при підземному видобуванні кам’яного вугілля; 18,3% (3 050) подій при дії предметів та деталей, що рухаються, розлітаються, обертаються – 619 нещасних випадів при підземному видобуванні кам’яного вугілля; 7,4% (1231) подій при дорожньо-транспортній пригоді – 70 нещасних випадків при вирощуванні зернових, технічних та решти культур, які не віднесенні до інших класів рослинництва.

Незважаючи на позитивні зрушення, в Україні високий рівень професійної захворюваності, який безпосередньо пов’язаний з важкими та шкідливими умовами праці на виробництві, роботою в умовах, що не відповідають санітарно-гігієнічним правилам і нормам за рівнями або концентраціями небезпечних і шкідливих виробничих факторів.

Кількість професійних захворювань за період з 2002 по 2008 роки збільшилась з 6 447 до 6 793 (на 346 або 5,4%), кількість випадків смерті від профзахворювання зросло з 347 до 445 (на 98 або 28,2%). У 2008 році у порівнянні з 2007 роком кількість випадків профзахворювання на виробництві збільшилась на 14,2% (846 осіб) (було 5 947, стало 6 793). Зменшилась кількість випадків смерті від профзахворювання на 4,9% (22 особи) (було 467, стало 445).

Аналіз засвідчує, що система управління охороною праці на більшості підприємств не впроваджена, або впроваджена формально, і тому вони фактично є недієздатними. В умовах недостачі оборотних коштів багато роботодавців розглядають витрати на охорону праці як резерв для зниження виробничих витрат, тому заходи щодо забезпечення здорових і безпечних умов праці фінансуються за залишковим принципом, внаслідок чого значна частина працюючих навіть не забезпечена самими необхідними засобами індивідуального захисту. Плани заходів з охорони праці, що розробляються роботодавцями, спрямовані на вирішення локальних, здебільшого технічних завдань і не вирішують корінні причини незадовільних умов та безпеки виробництва.

Системи управління охороною праці на виробничому, регіональному, галузевому та державному рівнях можуть бути ефективні лише в тому випадку, якщо вони передбачають комплексне вирішення актуальних завдань наукового, технічного, технологічного, нормативно-правового та інформаційного забезпечення охорони праці, першочергове усунення найбільш поширених технічних, організаційних та психофізіологічних причин нещасних випадків і професійних захворювань.

Для диференційованого підходу в організації профілактичної роботи необхідний оперативний достовірний звіт про всі нещасні випадки та профзахворювання, глибокий автоматизований аналіз їх причин.

Планування профілактичних заходів на довго- та короткотривалі перспективи, розробка та реалізація оперативних заходів для оцінки рівня професійного ризику, його пріоритетного зниження та усунення потребують подальшого створення єдиної інформаційно-аналітичної системи Фонду, автоматизації комплексу робіт, пов’язаних з охороною життя та здоров’я людей, доступу до цієї системи спеціалістів органів державної влади, органів нагляду, робочих органів Фонду, профспілок, роботодавців, науково-дослідних установ та навчальних закладів.

В роботі страхових експертів з охорони праці робочих органів виконавчої дирекції Фонду виникло ряд проблем, що потребують додаткового нормативно-правового врегулювання. Зокрема, потребує вдосконалення Положення про службу страхових експертів з охорони праці, профілактики нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, затверджене постановою правління Фонду від 15.08.2001 року № 24.

Потребують додаткового нормативно – правового врегулювання питання щодо надання медико-соціальних послуг потерпілим на виробництві. Зокрема, забезпечення потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання спеціальним медичним, постійним стороннім доглядом, побутовим обслуговуванням, додатковим харчуванням, а також питання соціальної та професійної реабілітації в т.ч. надання потерпілим разової грошової допомоги. Практика застосування базового Закону обумовила необхідність коригування окремих норм, щодо більш чіткого формулювання або розширення деяких понять, а також включення до нього нових положень.

З метою виконання вимог чинного законодавства щодо створення умов для ефективної організації лікування та реабілітації осіб, інвалідизація яких пов'язана з професійною діяльністю необхідно забезпечити реалізацію Концепції основних засад забезпечення лікувально-профілактичною допомогою та реабілітацією осіб, інвалідизація яких пов'язана з професійною діяльністю у лікувально-профілактичних закладах Фонду.

Недосконалий механізм економічної зацікавленості суб’єктів господарювання у поліпшенні умов безпеки та охорони праці шляхом диференціації страхових внесків залежно від стану умов і охорони праці, рівня виробничого травматизму та професійної захворюваності.

Діючі розміри страхових тарифів за страхуванням від нещасного випадку не враховують зміни у стані умов і безпеки праці, рівні виробничого травматизму та професійних захворювань в галузях економіки (видах економічної діяльності), які відбулися за останні 6 років.

Зміни структури витрат на оплату праці найманих працівників за галузями економіки (видами економічної діяльності), які можуть відбуватися через вплив світової фінансової кризи, впливатиме на надходження страхових внесків роботодавців передбачених бюджетом Фонду.

Для вирішення вище зазначених проблем і з метою більш ефективної діяльності системи соціального страхування від нещасного випадку на виробництві слід:

1) здійснити аналіз причин нещасних випадків та розробити заходи, спрямовані на усунення небезпечних виробничих факторів, що сприяють виникненню нещасних випадків;

2) здійснити аналіз причин професійних захворювань та розробити заходи щодо їх зменшення;

3) організувати навчання та підвищення рівня знань страхових експертів з охорони праці виконавчої дирекції Фонду і спеціалістів з питань охорони праці органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій;

4) удосконалити нормативно-правову базу з питань профілактики виробничого травматизму та професійних захворювань;

5) пропагувати безпечні та нешкідливі умови праці;

6) продовжити роботу зі створення Єдиного міжгалузевого банку даних безпеки та гігієни праці на робочих місцях травмонебезпечних підприємств.

7) впорядкувати забезпечення інвалідів внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання спеціальним медичним, постійним стороннім доглядом, побутовим обслуговуванням, додатковим харчуванням, посилити їх соціальний захист і здійснювати контроль за використанням коштів на зазначені цілі;

8) впорядкувати забезпечення інвалідів внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання соціальною реабілітацією в т.ч. разовою грошовою допомогою непрацюючим інвалідам, посилити їх соціальний захист і здійснювати контроль за використанням коштів на зазначені цілі;

9) впорядкувати надання послуг з професійної реабілітації потерпілим внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, посилити соціальний захист потерпілих, здійснювати контроль за використанням коштів на зазначені цілі;

10) створити медико-реабілітаційні заклади Фонду шляхом реалізації Концепції поетапного розвитку власної лікувально-профілактичної (санаторно-курортної) бази Фонду.

11) вдосконалити нормативно-правову базу щодо визначення розмірів страхових тарифів на соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві за класами професійного ризику виробництва залежно від стану умов і безпеки праці, рівня виробничого травматизму в галузях економіки (видах економічної діяльності);

12) продовжити розробку та застосування програмних засобів формування та використання даних про страхову діяльність Фонду за напрямами роботи для інформаційного забезпечення розрахунку розмірів страхових тарифів за класами професійного ризику виробництва та підготовки аналітичних матеріалів щодо їх обґрунтування при проведенні консультацій з соціальними партнерами (на базі розвитку програмного комплексу «Тариф»);

13) здійснити організаційне-кадрове забезпечення підтримки в актуальному стані доказової бази даних розрахунку страхових тарифів, як складової частини інтегрованої інформаційно-аналітичної системи Фонду.

14) удосконалити нормативно - правову базу щодо виконання страхувальниками законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві;

15) посилити контроль за своєчасною та повною сплатою страхувальниками страхових внесків до Фонду;

16) удосконалити діяльність кадрових служб виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів шляхом супроводження єдиної комп'ютерної системи та використання комп’ютерних баз даних для прийняття оперативних і обґрунтованих кадрових рішень.