ББК 65

1. 1. Інформаційні джерела аналізу. Основні способи аналізу

Фінансовий стан підприємства виражають у співвідношенні структур його активів і пасивів, тобто засобів підприємства і їх джерел. Основні завдання аналізу фінансового стану – визначення якості фінансового стану, вивчення причин його поліпшення або погіршення за певний період, підготовка рекомендацій для підвищення фінансової стійкості і платоспроможності підприємства. Ці завдання вирішують на основі дослідження динаміки абсолютних та відносних фінансових показників і розподіляють на такі аналітичні блоки:

– структурний аналіз активів і пасивів;

– аналіз фінансової стійкості;

– аналіз платоспроможності (ліквідності);

– аналіз необхідного приросту власного капіталу.

Інформаційними джерелами для розрахунку показників і проведення аналізу є річна і квартальна бухгалтерська звітність: форма 1 «Бухгалтерський баланс», форма 2 «Звіт про фінансові результати», форма 3 «Звіт про власний капітал», форма 4 «Звіт про рух грошових коштів», форма 5 «Примітки до річної фінансової звітності», а також дані бухгалтерського обліку й необхідні аналітичні розшифрування руху і залишків за синтетичними рахунками.

Основними способами аналізу фінансового стану є горизонтальний, вертикальний, трендовий, коефіцієнтний і чинниковий. У ході горизонтального аналізу визначають абсолютні та відносні зміни величин різних статей балансу за певний період. Мета вертикального аналізу – обчислення питомої ваги окремих статей у підсумку балансу, тобто визначення структури активів і пасивів на певну дату. Трендовий аналіз полягає у зіставленні величин балансових статей за кілька років (або інших суміжних звітних періодів) для виявлення тенденцій, що переважають у динаміці показників. Коефіцієнтний аналіз зводиться до вивчення рівнів і динаміки відносних показників фінансового стану, які вираховують, як співвідношення величин балансових статей, або інших абсолютних показників, одержаних на основі звітності і даних бухгалтерського обліку. При аналізі фінансових коефіцієнтів їх значення зіставляють з базовими величинами, а також вивчають динаміку за звітний період і за кілька суміжних звітних періодів.

Як базові величини використовують:

– теоретично обґрунтовані й одержані в результаті експертних опитувань величини відносних показників, що характеризують оптимальні й критичні значення з точки зору стійкості фінансового стану підприємства;

– посередні за тимчасовим рядом значення показників даного підприємства, що належать до минулих, сприятливих стосовно фінансового стану, періодів;

– значення показників, розраховані за даними звітності найуспішнішого конкурента;

– середньогалузеві значення показників.

Крім фінансових коефіцієнтів, в аналізі фінансового стану велику роль відіграють абсолютні показники, розраховані на основі звітності. До них належать: чисті активи (реальний власний капітал), власні оборотні активи, показники забезпеченості запасів власними обіговими коштами. Дані показники є критеріальними, бо з їх допомогою формулюють критерії, що дають змогу визначити якість фінансового стану.

Для визначення причин зміни абсолютних і відносних фінансових показників, а також рівня впливу різних причин на величину зміни показника застосовують чинниковий аналіз. Його прийоми детально висвітлені у спеціальній літературі.

Содержание