Тема 9 179

З банків, які не забезпечують своєчасного і повного обов'язкового продажу валютних надходжень в іноземній ва­люті на рахунки підприємств, стягується штраф згідно з чин­ним законодавством.

Слід зазначити, що в окремих випадках згідно з вказівка­ми нормативних документів надходження на користь рези­дентів в іноземній валюті не підлягають обов'язковому про­дажу, а повністю зараховуються на поточні валютні рахунки суб'єктів господарювання.

Так, зокрема, від обов'язкового продажу звільнено ва­лютну виручку підприємств з іноземними інвестиціями. По­станова Національного банку України «Про внесення змін до постанови Правління НБУ від 4 вересня 1998 року № 349» від 22 грудня 1999 р. № 604 визначає, що обов'язковому продажу не підлягають кошти в іноземній валюті першої гру­пи Класифікатора іноземних валют Національного банку Ук­раїни на письмову вимогу іноземного інвестора, які станов­лять суми виручки в іноземній валюті суб'єктів господар­ської діяльності з іноземними інвестиціями за експорт про­дукції (робіт, послуг) власного виробництва, протягом десяти років з дня реєстрації інвестицій за умови, що інозем­ні інвестиції були фактично здійснені та зареєстровані у пе­ріод дії Закону України «Про іноземні інвестиції» від 13 бе­резня 1992 р.

У разі несвоєчасного завершення розрахунків у межах встановленого терміну, підприємства звертаються в комісію обласного управління НБУ для отримання відстрочки на над­ходження експортного виторгу чи товару, що імпортується.

Індивідуальний дозвіл на продовження термінів розра­хунків за експортно-імпортними операціями надається об­ласними управліннями НБУ на підставі протоколу засідання комісії, підписаного усіма представниками, на строк не біль­ше дев'яноста календарних днів.

В окремих випадках обласні управління НБУ можуть за повторним рішенням комісії пролонгувати строки вже нада­них індивідуальних дозволів на загальний термін не більше двохсот сімдесяти днів. Відстрочка завершення розрахунків на термін, що перевищує один рік, надається у виняткових випадках Національним банком України.

180

Тема 9

Тема 9

181

У випадку, якщо після завершення законодавчо встанов­лених термінів підприємство не одержало експортної вируч­ки або товарів по імпорту і не отримало відстрочки, комер­ційні банки через три тижні на підставі вантажно-митних декларацій, отриманих від митниці, а також журналу обліку розрахунків по імпорту нараховують пеню за кожний про­строчений день і станом на 20 число кожного місяця інфор­мують про це державну податкову адміністрацію, яка, в свою чергу, на підставі отриманого від банків матеріалу дає розпо­рядження на безспірне стягнення пені з підприємства.

Уповноважені банки щомісяця перераховують до Дер­жавного бюджету суми нарахованої пені за поданням дер­жавної податкової адміністрації.

В окремих випадках згідно з чинним законодавством після незавершення термінів розрахунків по експортно-імпортних операціях у термін дев'яносто днів пеня не нара­ховується.

Згідно з Декретом «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», усі розрахунки між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту повинні здій­снюватися в безготівковій формі через уповноважені банки. Але, як виняток, Національний банк листом від 23 березня 1995 р. № 19011/629 дозволив проводити розрахунки готів­кою в межах 10 тисяч доларів з експорту товарів і послуг. У договорі між резидентом і нерезидентом повинно бути вказа­но, що розрахунки здійснюються готівкою.

Розрахунки готівкою здійснюються за умови надання безпосередньо нерезидентом документів, передбачених зга­даним листом, і готівки в касу банку для зарахування на ра­хунок резидента.

Ще раз підкреслимо, що згідно з чинним законодавством національна валюта України є єдиним законним засобом платежу на території нашої держави. Разом з тим, враховую­чи деяку специфіку проведення розрахунків, а також той факт, що національна валюта не набула статусу «твердої», Національним банком були прийняті рішення про деякі мож­ливості проведення на території України торгівлі і надання послуг резидентами та нерезидентами за вільно конвертова­ну валюту як згідно з отриманими ліцензіями, так і на за­гальних підставах.

Нерезидентам дозволяється проведення розрахунків в іноземній валюті у таких випадках:

• купівля паливно-мастильних матеріалів, продуктів харчування та надання послуг на території міжнарод­ них портів, аеропортів, вокзалів України з обслугову­ вання іноземних транспортних засобів, літаків, су­ ден, автобусів, пасажирів і членів екіпажу. Розрахун­ ки здійснюються згідно з контрактом, укладеним з юридичними особами, який передбачає оплату в го­ тівковій вільно конвертованій валюті (лист НБУ № 102750 від 26 липня 1995 р.);

• оплата страхових платежів (лист НБУ № 276 від 26 липня 1995 р.);

• оплата готельних послуг — плата за проживання в номері (лист НБУ № 19011/1650 від 23 жовтня 1995 р.). Оплату готельних послуг дозволяється про­ водити пластиковими картками;

• купівля на території міжнародних аеропортів і вокза­ лів квитків та путівок на міжнародні пасажирські та туристичні рейси (лист НБУ № 280 від 4 серпня 1995 р. );

• оплата дорожніх зборів та оформлення перевезень негабаритних, великовагових та небезпечних ванта­ жів (лист НБУ № 280 від 4 серпня 1995 р.);

• оплата в іноземній валюті послуг туристичних і стра­ хових організацій, які надаються на території Украї­ ни, здійснюється шляхом внесення готівкою інозем­ ної валюти нерезидентом до каси уповноваженого банку для зарахування на валютний рахунок зазначе­ них організацій.

Підставою для прийняття уповноваженим банком в касу відповідної суми готівкової іноземної валюти є рахунок-фак-тура туристичної (страхової) організації, в якому зазначені сума готівкової іноземної валюти, назва юридичної особи платника або прізвище фізичної особи-платника, реквізити валютного рахунку та юридична адреса туристичної (страхо­вої) організації, а також митна декларація, яка підтверджує, Що платник-нерезидент законно ввіз на територію України іноземну валюту, або копія квитанції про отримання платни-ком-нерезидентом готівкової іноземної валюти за розрахун­ковою пластиковою карткою, чеком чи підтвердженням про

182

з няття коштів з особистого валютного рахунку в уповнова­женому банку України.

Резидентам дозволяється проведення розрахунків в іно­земній валюті у таких випадках:

• купівля на території міжнародних портів та вокзалів квитків та путівок на міжнародні пасажирські і турис­ тичні рейси (лист НБУ № 280 від 4 серпня 1995 р.);

• оплата в іноземній валюті послуг туристичних і стра­ хових організацій за договорами, дія яких поширю­ ється на іноземну територію, відповідно до посеред­ ницьких угод з іноземними партнерами та нерезиден- тами-посередниками, які мають угоду з іноземними партнерами та тими, хто організовує міжнародні кру­ їзні туристичні рейси за угодами фрахту, може здій­ снюватися резидентами України тільки шляхом вне­ сення відповідної готівкової суми іноземною валютою в касу уповноваженого банку для зарахування її на валютні рахунки зазначених організацій.

Оплата послуг туристичних організацій в іншій валюті за договорами з транспортними організаціями-нерезидентами, які мають угоду з іноземними партнерами щодо виконання міжнародних круїзів та туристичних рейсів за угодами фрах­ту, здійснюється тільки у безготівковій формі;

— у разі розрахунків між юридичними особами — рези­ дентами за індивідуальною ліцензією Національного банку України.

Нерезидентам і резидентам дозволяється:

• оплата товарів і послуг (в т. ч. туристичних та стра­ хових), які здійснюються під митним контролем за лі­ цензією Державного митного комітету України і НБУ (в аеропортах, портах, що відкриті для міжнародного сполучення, митницях) (лист НБУ № 275 від 26 лип­ ня 1995 р.);

• оплата послуг морських та річкових підприємств що­ до міжнародних пасажирських паромних перевезень у прикордонних з Україною зонах за готівкову іноземну валюту (лист НБУ № 275 від 26 липня 1995 р.).