Тема 10

215

сюджується на рішення судів по цивільним та господарським справам. Якщо у відповідності з рішенням суду проводяться процедури санації або оздоровлення, або якщо застосовуєть­ся інша форма оголошення боржника неплатоспроможним, то банки зобов'язані видати відповідні відомості. Це правило діє у Франції для проведення процедури оздоровлення у від­повідності з Законом від 25 січня 1985 р. (ст. 19), а також у випадку накладення арешту на майно боржника у відповід­ності з Законом від 9 липня 1991 р. (ст. 47). Розголошення банківської таємниці переслідується у кримінальному поряд­ку в багатьох іноземних державах. Загроза застосування кримінальної відповідальності забезпечує повагу до вимог за­кону про збереження банківської таємниці значно ефектив­ніше, ніж проста цивільно-правова відповідальність.

У відповідності до ст. 378 Кримінального кодексу Франції лікарі, хірурги, інші медичні працівники, у тому числі фарма­цевти, акушерки, а також інші особи, що володіють різнома­нітною конфіденційною інформацією, яка їм була довірена в силу виконання ними постійно або тимчасово своїх профе­сійних або функціональних обов'язків, і які розголосили ці відомості при відсутності ситуації, коли закон або обставини зобов'язували їх до цього, караються позбавленням волі на строк від одного до шести місяців і штрафом від 500 до 15000 франків. До інших осіб, які є спеціальними суб'єктами злочину, передбаченого ст. 378 Кримінального кодексу Франції, поряд зі співробітниками установ соціального забез­печення, присяжними засідателями, представниками влади та їх помічниками (головним чином, поліцейськими), співро­бітниками податкової адміністрації, поштовими службовця­ми, нотаріусами, адвокатами, священиками, судова практика відносить також банкірів.

В Німеччині обов'язок банку повідомити відповідні відо­мості співвідноситься з процесом примусового виконання рі­шень та процесом про неплатоспроможність і супровод­жується обов'язком зробити заяву про третіх осіб (боржни­ків). Серед інших органів, які можуть в Німеччині вимагати у банку передачі відомостей щодо рахунків, слід назвати ще податкові служби. Щодо поліції, то банки не передають їй ніяких відомостей. Більше того, у випадку незаконного запи­ту поліцією будь-яких довідок можна вимагати відшкодуван­ня заподіяної збитками шкоди.

Дещо інакше ця проблема вирішується у країнах преце-дентного права. Наприклад, в Англії право суду вимагати від банку надання копій рахунку клієнта грунтується на справі Тоигпіег проти №т.іопа1 ргоуісіаі Ьапк (1924 р.). При цьому суд може не тільки сам вимагати ці відомості, але й зобов'я­зати банк дати цю інформацію іншим представникам держа­ви, наприклад податковим інспекторам.

В США ці відносини регулюються Законом про банків­ську таємницю 1970 р. та Законом про право на фінансову таємницю 1978 р., а також рядом пізніших законів стосовно наркотиків, відмивання грошей тощо. Ці закони, як правило, включені в так званий Кодекс законів США Шпііесі Зіаіе Сосіе АппоШесі), який є не кодексом в повному розумінні, а систематизованим збірником. Ці норми зобов'язують банки належним чином вести облік документів по рахункам клієн­тів та повідомляти про угоди на суму, яка перевищує 10 ти­сяч доларів. Але судова практика досить суттєво коригує це правило, співвідносячи всі запити з правом на захист інфор­мації, у відповідності з яким клієнту повинно бути повідом­лено про будь-який запит, який надійшов на його адресу, і він має право звернутися в суд з вимогою відмінити запит, якщо вважає його незаконним. Для забезпечення інтересів клієнта передбачається і відповідальність за незаконний за­пит, хоча американські юристи пишуть, що на сьогодні вона зведена до мінімуму.

В США, Японії, інших країнах захист комерційної та бан­ківської таємниці забезпечується системою промислової таємниці. При цьому основна роль у забезпеченні її збережен­ня належить самим фірмам, банкам, а не державним органам. В Японії немає ні законів, ні будь-яких нормативних ак­тів, що передбачають відповідальність за розголошення ко­мерційної таємниці. Там ця проблема вирішується департа­ментом кадрів, який є в кожній японській фірмі та банку. Він здійснює контроль за точним виконанням режиму таємності, який базується на Кодексі поведінки службовців. Згідно з положеннями Кодексу, службовцям фірми, банку заборо­няється:

— передавати стороннім особам відомості, що містять комерційну таємницю;

216

Тема

• укладати угоди, які можуть підірвати довіру до ком­ панії, банку з боку клієнтів;

• влаштовуватись без дозволу керівництва на роботу за сумісництвом;

• навмисно наносити економічні збитки;

• давати і отримувати хабарі.

Є група країн, де охорона банківської інформації розгля­дається як одна з наиважливих задач банківського правового регулювання і отримати будь-які відомості практично не­можливо. Це перш за все Швейцарія, князівство Ліхтенш­тейн, Австрія, Люксембург. У цих країнах правовими актами передбачається видача банківської інформації тільки у ви­падках скоєння злочину, а необгрунтована передача такої ін­формації тягне за собою суворе кримінальне покарання бан­ківських службовців — до двадцяти років позбавлення волі.

Відсутність кримінальної відповідальності за розголошен­ня банківської таємниці, на нашу думку, є серйозним недолі­ком українського законодавства.

Словник термінів, які використовуються в банківській практиці*

Аваль — вексельне поручительство, за яким особа, яка його здійснює, бере на себе відповідальність перед власником векселя за виконання зобов'язань перед будь-ким із зобов'язаних за вексе­лем осіб: акцептантом, векселедавцем, індосантом.

Авальний кредит^— застосовується комерційними банками як гарантійна послуга. Його метою є покриття зобов'язань клієнта, якщо останній не може виконати їх самостійно. Авальний кредит існує у вигляді різноманітних форм гарантій або доручень: гарантії платежу, постачання, надання позики, доручення щодо кредиту, податкові, митні, судові.

Аванс — грошова сума, яка видається в рахунок наступних пла­тежів за матеріальні цінності, виконані роботи та надані послуги.

Авансування — економічний процес, при якому грошові кош­ти, використані на виробництво, повертаються до свого вихідного пункту із приростом у вигляді додаткового продукту.

Аверс — лицьовий бік монети або медалі.

Авізо — офіційне повідомлення про виконання розрахункової операції, яке направляється одним контрагентом іншому. За допо­могою авізо банки повідомляють своїх клієнтів про дебетові й кре­дитові записи, про залишки коштів на рахунках, про виплату пере­казів, виставлення чека, відкриття акредитива.

Авуари — 1) активи (грошові засоби, чеки, векселі, перекази, акредитиви), за рахунок яких проводяться платежі та гасяться зо­бов'язання їхніх власників; 2) ліквідна частина активів банку, в то­му числі в іноземній валюті, цінних паперах і золоті, яка збері­гається в іноземних банках. Сукупність цих засобів, які належать будь-якій державі, називають іноземними авуарами. Вони поді­ляються на вільні (які використовуються без обмежень), блоковані (які перебувають у розпорядженні держави чи банків) і з певним режимом користування.

Агент — представник організації чи установи, який виконує Ділові доручення.

Словник підготовлений з використанням матеріалів публікації Т.О. Раєв-ської «Словник банківських термінів».

Додатки

265

Додатки

Додаток 1

Додаток 1 до Інструкції про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті Заява на відкриття рахунків

Додаток 2

Додаток 5 до Інструкції

про відкриття банками рахунків

у національній та іноземній валюті

Заява

на відкриття рахунків фізичної особи в грошовій одиниці України

Просимо відкрити .

(поточний (основний, додатковий), бюджетний та ін. рахунки) рахунок на підставі Інструкції Національного банку України про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті, що має для нас обов'язкову силу, із змістом цієї Інструкції ознайомле­ ні. В інших установах банків рахунків не маємо, маємо

(вказати номери рахунків та в яких установах банків відкриті)

Найменування установи банку

П різвище, ім'я та по батькові

рахунок

П рошу відкрити

(поточний, депозитний та інші)

(підпис, прізвище, ініціали)

200_ р.

Керівник (посада) Головний бухгалтер

(підпис, прізвище, ініціали) (підпис, прізвище, ініціали)

м. п.

200_р.

Відкрити

В ідмітки банку рахунок Документи на оформлення

відкриття рахунку

та здійснення операцій

за рахунком перевірив

(поточний, бюджетний та ін. рахунки)

Дозволяю

Керівник (підпис)

Дата відкриття рахунку «_» 200_р.

Відмітки банку

Відкрити рахунок Документи на оформлення

(поточний, депозитний відкриття рахунку та здійснення

та ін. рахунки) операцій за рахунком перевірив

Дозволяю

Керівник (підпис) Дата відкриття рахунку «_» 200_р.

Головний бухгалтер

(підпис)

Головний бухгалтер

(підпис)

266

Додаток З

Додаток 3 до Інструкції

про відкриття банками

рахунків у національній

та іноземній валюті

Поточний рахунок в іноземній валюті громадянина України

Відкрити поточний рахунок №

в

{найменування валюти)

( підписи службових осіб банку) « »> 200_р.

Заява

(прізвище, ім'я, по батькові) , виданий

ВІД

паспорт, серія №

ким і коли)

(інший документ, що засвідчує особу)

І дентифікаційний номер ДРФО

Прошу відкрити поточний рахунок у

(найменування валюти) на моє ім'я.

Письмові розпорядження будуть підписуватись мною або упов­новаженою мною особою за довіреністю.

У разі зміни повноважень особи на право розпоряджатися рахунком зобов'язуюсь негайно повідомити про це в письмовій формі.

Правила банку щодо ведення поточних рахунків мені відомі, вважаю їх для себе обов'язковими. Все листування щодо цього ра­хунку прошу надсилати за адресою.

П ро зміну адреси повідомлятиму банк письмово. « » 200_р.

(підпис власника рахунку)

Додатки 267

Д одаток 4

Додаток 4 до Інструкції

про відкриття банками рахунків

у національній та іноземній валюті

Поточний рахунок в іноземній валюті фізичної особи — іноземця (резидента чи нерезидента), особи без громадянства та громадяни­на України — нерезидента.

Відкрити поточний рахунок №

(назва установи уповноваженого банку)

(найменування валюти)

( підписи службових осіб банку) «__» 200_р.

Заява

від.

(прізвище, ім'я, по батькові)

паспорт, серія

№

., громадянство

(інший документ, що засвідчує особу)

Ідентифікаційний номер ДРФО (для іноземців-резидентів та осіб

без громадянства — резидентів)

(найменування валюти)

Прошу відкрити поточний рахунок у

на моє ім'я.

Письмові розпорядження будуть підписуватись мною або упов­новаженою мною особою за довіреністю.

У разі зміни повноважень особи на право розпоряджатися рахунком зобов'язуюсь негайно повідомити про це в письмовій

формі.

Правила банку щодо ведення поточних рахунків мені відомі, вважаю їх для себе обов'язковими. Все листування щодо цього ра­хунку прошу надсилати за адресою

П ро зміну адреси повідомлятиму банк письмово. « » 200 р.

(підпис власника рахунку)

268

Додатки

269

Додаток 5

ДОГОВІР

на здійснення розрахунково-касового обслуговування

(дата)

( місце складання)

(назва установи банку)

в особі

(посада керівника, прізвище, ім'я, по батькові) (далі — Банк), що діє на підставі

(назва установчого документа)

з однієї сторони, та

(повна назва юридичної

а бо прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи) (далі — Клієнт) в особі

(посада керівника, прізвище, ім'я, по батькові)

що діє на підставі

(назва установчого документа або документа, що засвідчує особу) з другої сторони, уклали цей договір.