logo
SPORY_RISK_V_BANKE

66. У чому полягає сутність моделі управління гепом?

Модель гепу описує зв'язок між процентним ризиком та маржею (процентним прибутком) банку і має вигляд:

∆P(t)=GAP (t) * (rp-r)

де АР(t) — величина зміни процентної маржі банку (у грошовому виразі) протягом періоду t; r — прогнозована та поточна рин­кові ставки відповідно, GАР(t) — показник гепу.

Показник гепу визначається як різниця між величиною чутли­вих активів і чутливих зобов'язань банку в кожному із зафіксова­них інтервалів:

GАР(t) = FА(t)-FL(t),

де САР(ґ) — величина гепу (у грошовому виразі) в періоді t; FА(t) — активи, чутливі до зміни процентної ставки в періоді t FL (t)) — пасиви, чутливі до зміни ставки в періоді t.

Геп може бути додатним, якщо активи, чутливі до змін ставки, перевищують чутливі зобов'язання (FА(t) > FL(t), або від'ємним, якщо чутливі зобов'язання перевищують чутливі активи (FА(t) < FL(t)- Збалансована позиція, коли чутливі активи та зо­бов'язання рівні між собою, означає нульовий геп. За нульового гепу маржа банку буде стабільною, незалежною від коливань процентних ставок, а процентний ризик — мінімальним. Проте одержати підвищений прибуток унаслідок сприятливої зміни процентних ставок на ринку за нульового гепу неможливо.

Збільшення чи зменшення процентної маржі залежить від зна­ка гепу («плюс» чи «мінус»), а також від того, зростатимуть чи спадатимуть процентні ставки на ринку. Додатне значення ∆Р (t) указує на збільшення маржі і буде результатом підвищення ста­вок за додатного гепу або зниження ставок за від'ємного гепу.

Від'ємне значення ∆Р (t) означатиме зниження маржі банку, зумов­лене підвищенням ставок за від'ємного гепу або їх зниженням за додатного гепу.