20. Охарактеризуйте політику управління банківськими ризиками.

Політика з управління основними видами ризиків також за­тверджується спостережною радою або правлінням банку та включає такі розділи:

1. загальні положення та визначення ключових термінів;

2. цілі документа;

3. межі застосування політики;

4. карта ризиків, у якій наводиться перелік і визначення ризиків, на які поширюється ця політика;

5. положення політики, де визначаються принципи управління ризиками, розподіл повноважень і взаємодія між учасниками процесу управління ризиками (спостережною радою, правлінням, профільними комітетами, фронт- і бек-офісами), структура лімітів, моделі оцінювання і прогнозування ризиків тощо;

6. звітність містить ключові елементи процесу підготовки і подання звітності;

7. системи інформаційної підтримки, де мають визначатися системи інформаційних технологій для ризик-менеджменту й основні вимоги щодо розроблення нових систем (автоматизована банківська система, спеціалізоване програмне забезпечення тощо);

8. супровід політики, де зазначається перелік підрозділів, які мають супроводжувати політику і системи інформаційної підримки;

9. заключні положення, в яких наводяться строки перегляду політики і визначається регламент внесення змін;

10) додатки, де подається інформація щодо методик, регламентів, інструкцій, техніки оцінювання ризиків, теоретичного обгру­нтування моделей, процедури перевірки адекватності моделей, приклади звітів тощо.

Окремі сфери управління ризиками на додаток до політики з управління цими видами ризиків можуть додатково регламентуватися положеннями. Зокрема, для належного та ефективного управління кредитним ризиком мають бути розроблені положен­ня про кредитування, які враховують як балансові, так і позабалансові операції банку, а саме:

• регламентують типи й умови кредитів та інших операцій, що супроводжуються кредитним ризиком;

• ураховують характер ринків та галузей, яким надаватимуться кредити;

• передбачають розгляд зобов'язань про надання кредиту, інформації про фінансовий стан позичальника, характер та вартість застави, характеристику позичальника та його спроможність погасити кредит згідно з угодою, фінансову відповідальність гаранта;

• адекватно враховують концентрацію кредитного ризику і ьпов'язаних із ним потенційних ризиків;

• інші питання, що пов'язані з кредитуванням, зокрема порядок та процедури визначення процентної ставки за кредитом та необхідної застави.

На додаток до політики з управління ринковим ризиком роз­робляються положення щодо видів фінансових інструментів та інших інвестицій як балансових, так і позабалансових, щодо яких банк готовий вести торгові операції або приймати позиції, а та­кож положення щодо лімітів ризику за видами фінансових ін­струментів або іншими інвестиціями чи активами.

Політика з управління операційним ризиком також передбачає розроблення технологічних схем (карт) продуктів та послуг бан­ку, що підтримуються в постійно актуальному стані.