logo
shpori_po_ABD

Система та методика визначення показників ліквідності: поточної, короткострокової, загальної, миттєвої.

Коефіцієнти, які характеризують ліквідність, аналізуються в динаміці, що дозволяє виявити загальні тенденції в зміні ліквідності банківської системи та окремого банку. З метою здійснення контролю за ліквідністю банку коефіцієнти співставляють з нормативними значеннями. В процесі аналізу коефіцієнти ліквідності можуть порівнюватися з аналогічними показниками інших банків, середньогалузевими показниками або з рівнем, який визначений банками на базі практичного досвіду. Результати порівняльного аналізу коефіцієнтів ліквідності дають змогу виявити загальні тенденції зміни ліквідності банку й імовірність виникнення проблемних ситуацій, дозволяючи вчасно вжити відповідних заходів щодо поповнення ліквідних активів чи реструктуризації балансу.

Коефіцієнт поточної ліквідності Н5 розраховується як співвідношення активів первинної та вторинної ліквідності до зобов’язань банку з кінцевим строком погашення до 31 дня.а також дебіторськ заборгов до короткострокових зобовязань. Н5 має бути не менше 40%.

Коефіцієнт загальної ліквідності зобовязань банку(Кзл) = Азаг / Ззаг. Хар-є максимальну можливість банку в погашенні зобов”язань (Ззаг) всіма аткивами (Азаг). Нормативне значення показника Н6 має бути не менше 100%.

Коефіцієнт миттєвої ліквідності Н4 (Кмл) = (Ккр+Ка)/Д Кошти в касі та на кор..рах/ зобовязання. Показує можливість банку погашати живими грошима з коррахунків і каси зобов”язання по всіх депозитах (Д). Нормативне значення Н4 має бути не меншим за 20%.

Номатив короткострокової ліквідності Н6 встановлюється для контролю за здатністю банку виконувати прийняті ним коротко строк. Зобов’язання за рах. Ліквідних активів. Визначається як спвввідношення ліквідних активів до короткостроковиз зобов’язань зі строком погашення до 1го року.Не менше 20%.

6.Аналіз пасивів з позиції ліквідності балансу і співвідношення залишків на грошових і депозитних рахунках.

Пасиви банку – це джерела формування фін. ресурсів. За своїм походженням пасиви не однорідні, і складаються з кап-у та зобов’язань банку перед вкладниками та кредиторами. Капітал являє собою власні кошти банку, що належать заснов-м або акціо-м. Зобов’язання – це теперішнє зобов-я банку, що виникає з його минулої діяль-і, розра-к з якими повинен закінчитись відпливом з банку ресурсів.

Фінансовий стан банку проявляється у рівні ліквідності, платоспро-і і фін стійкості та визнач діяль банку у короткострок та довгострок перспективі.

Мета ана-у пасивів банку групується у такі завдання:

дослідження та оцінка дина-и, складу та струк-и кап-у і зобов-ь;

дослідж та оцінка платоспро-і та достатності кап.;

дослідження та оцінка креди-в та депоз.;

дослі-я та оці-а обгрунтованості розподілу прибутку;

узагаль-а оцінка розміру та струк-и капіталу та зобов’-ь та ефективності вкладення фін ресур-в в активи банку;

розробка прогнозу конкурентоспро-і і розвідка фін потенціалу банку.