Аналіз активів із позиції ліквідності.

Основними показниками, які дають змогу оцінити достатність високоліквідних активів для забезпечення ліквідності комерційного банку, є коефіцієнт миттєвої ліквідності та коефіцієнт співвідношення високоліквідних активів і робочих активів банку.

Коефіцієнт миттєвої ліквідності обчислюється як відношення суми коштів на коррахунках і в касі до коштів, залучених банком на поточні рахунки:

де К_м.л — коефіцієнт миттєвої ліквідності, %; К_к.р — кошти на кореспондентських рахунках в інших банках, грн; К_к — кошти в касі банку, грн; К_п.р — кошти залучені банком на поточні рахунки, грн.

Коефіцієнт миттєвої ліквідності показує, яку частину залучених на поточні рахунки коштів банк може сплатити у терміновому порядку.

Коефіцієнт співвідношення суми високоліквідних активів і робочих активів банку характеризує питому вагу високоліквідних активів банку в робочих активах:

де К_в.а — коефіцієнт співвідношення суми високоліквідних активів і робочих активів банку, %; ВА — сума високоліквідних активів, грн; РА — сума робочих активів банку, грн.

За визначенням НБУ, робочі активи включають «кошти на коррахунках, у касі, вкладені в майно, розміщені в інших банках, цінних паперах, надані кредити та інші активи, що дають дохід банку.

У процесі аналізу ці коефіцієнти розглядаються в порівнянні з нормативними їх значеннями і в динаміці.

Оцінюючи ці коефіцієнти, необхідно пам’ятати, що надто високі їх значення негативно впливають на дохідність банку, а занадто низькі — свідчать про погіршення надійності банку.