2. Управління механізмом формування коштів соціального страхування (Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування).

Закон України „Про збір та облік Єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку Єдиного соціального внеску, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Єдиний соціальний внесок - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов’язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Збір та ведення обліку Єдиного соціального внеску здійснюються за принципами:

- законодавчого визначення умов і порядку його сплати;

- обов’язковості сплати;

- законодавчого визначення розміру Єдиного соціального внеску та пропорцій його розподілу за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування;

- прозорості та публічності діяльності органу, що здійснює збір та веде облік Єдиного внеску;

- захисту прав та законних інтересів застрахованих осіб;

- державного нагляду за збором та веденням обліку Єдиного соціального внеску;

- відповідальності платників Єдиного соціального внеску та органу, що здійснює збір та веде облік Єдиного соціального внеску, за порушення норм цього Закону, а також за невиконання або неналежне виконання покладених на них обов'язків.

Платниками Єдиного соціального внеску є:

1) роботодавці:

- підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;

- фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця);

- фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту);

- дипломатичні представництва і консульські установи України, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), утворені відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами;

- дипломатичні представництва і консульські установи іноземних держав, філії, представництва та інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), розташовані на території України;

- підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу або компенсацію відповідно до чинного законодавства;

2) працівники - громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які працюють:

- на підприємствах, в установах та організаціях, в інших юридичних осіб;

- у фізичних осіб - підприємців на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством;

- у фізичних осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та в інших фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту);

3) фізичні особи, які виконують роботи (надають послуги) на підпри-ємствах, в установах та організаціях, в інших юридичних осіб, чи у фізичних осіб - підприємців або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, за цивільно-правовими договорами (крім фізичних осіб - підприємців, якщо виконувані ними роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію їх як підприємців);

4) фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності;

5) особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями;

6) громадяни України, які працюють у розташованих за межами України дипломатичних представництвах і консульських установах України, філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах підприємств, установ та організацій (зокрема міжнародних), утворених відповідно до законодавства України;

7) особи, які працюють на виборних посадах в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, об’єднаннях громадян та отримують заробітну плату (винагороду) за роботу на такій посаді;

8) працівники воєнізованих формувань, гірничорятувальних частин незалежно від підпорядкування, а також особовий склад аварійно-рятувальної служби, утвореної відповідно до законодавства на постійній основі;

9) військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби), особи рядового і начальницького складу;

10) батьки-вихователі дитячих будинків сімейного типу, прийомні батьки, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства;

11) особи, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності;

12) особи, які проходять строкову військову службу у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до закону військових формуваннях, Службі безпеки України, органах Міністерства внутрішніх справ України та службу в органах і підрозділах цивільного захисту;

13) особи, які відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

14) один з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікун, піклувальник, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом, а також непрацюючі працездатні особи, які здійснюють догляд за інвалідом І групи або за престарілим, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досяг 80-річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу або компенсацію відповідно до законодавства. Впорядкований перелік платників Єдиного соціального внеску страхування наведено в додатку В.

Облік платників Єдиного соціального внеску ведеться в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування. Взяття на облік страхувальників-роботодавців здійснюється Пенсійним фондом шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників. Взяття на облік застрахованих осіб здійснюється на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором згідно із Законом України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”, не пізніше наступного робочого дня з дня отримання зазначених відомостей.

Єдиний соціальний внесок нараховується:

1) для роботодавців, працівників - громадян України, іноземців та осіб без громадянства, фізичних осіб, які виконують роботи (надають послуги) на підприємствах, в установах та організаціях, в інших юридичних осіб, громадян України, які працюють у розташованих за межами України дипломатичних представництвах і консульських установах України, філіях, представництвах, осіб, які працюють на виборних посадах в органах державної влади, військовослужбовців - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України „Про оплату праці”, та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;

2) для підприємств, установ, організації, фізичних осіб, які використо-вують найману працю, зокрема військові частини - на суму грошового забезпечення, оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності; допомоги або компенсації відповідно до законодавства;

3) для фізичних осіб - підприємців, (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та осіб, які забезпечують себе роботою самостійно - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума Єдиного соціального внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток);

4) для фізичних осіб - підприємців які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім’ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума Єдиного соціального внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу;

Для осіб, які працюють у сільському господарстві, зайняті на сезонних роботах, виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами, творчих працівників (архітекторів, художників, артистів, музикантів, композиторів, критиків, мистецтвознавців, письменників, кінематографістів), та інших осіб, які отримують заробітну плату (дохід) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, Єдиний соціальний внесок нараховується на суму, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована.

Нарахування Єдиного соціального внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом.

Розмір Єдиного соціального внеску для кожної категорії платників, та про

порції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування встановлюються з урахуванням того, що вони повинні забезпечувати застрахованим особам страхові виплати і соціальні послуги, передбачені законодавством про загальнообов’язкове державне соціальне страхування; фінансування заходів, спрямованих на профілактику страхових випадків; створення резерву коштів для забезпечення страхових виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам; покриття адміністративних витрат із забезпечення функціонування системи загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Єдиний соціальний внесок не входить до системи оподаткування. Податкове законодавство не регулює порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску.

Кошти, що надходять від сплати Єдиного соціального внеску та застосування фінансових санкцій, не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів та використовуватися на цілі, не передбачені законодавством про загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Єдиний соціальний внесок для роботодавців встановлюється у відсотках до визначеної бази нарахування Єдиного соціального внеску відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності.

Суб’єкт господарської діяльності, який провадить господарську діяльність у декількох видах економічної діяльності, під час визначення розміру Єдиного соціального внеску відноситься до класу професійного ризику виробництва за основним видом його економічної діяльності.

Для бюджетних установ Єдиний соціальний внесок встановлюється у

розмірі 36,3 відсотка визначеної бази нарахування.

Для страхувальників, які отримують винагороди за цивільно-правовими договорами встановлюється Єдиний соціальний внесок у розмірі 34,7 відсотка

визначеної бази нарахування.

Для платників з військових частин та органів, які виплачують грошове забезпечення встановлюється Єдиний соціальний внесок встановлюється у розмірі 34,7 відсотка суми грошового забезпечення.

Єдиний соціальний внесок для найманих працівників – застрахованих осіб встановлюється у розмірі 3,6 відсотка визначеної бази нарахування єдиного внеску.

Для найманих працівників - інвалідів, які працюють на підприємствах УТОГ, УТОС, Єдиний соціальний внесок встановлюється у розмірі 2,85 відсотка визначеної бази нарахування єдиного внеску.

Для фізичних осіб, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору встановлюється у розмірі 2,6 відсотка винагороди за цивільно-правовими договорами.

Для платників, які працюють на посадах, робота на яких зараховується до стажу, що дає право на одержання пенсії відповідно до законів України „Про державну службу”, „Про наукову і науково-технічну діяльність”, „Про статус народного депутата України”, „Про Національний банк України” тощо, встановлюється Єдиний соціальний внесок у розмірі 6,1 відсотка визначеної бази нарахування.

Єдиний соціальний внесок для військовослужбовців встановлюється у розмірі 2,6 відсотка грошового забезпечення.

Єдиний соціальний внесок для фізичних осіб – підприємців та осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної бази нарахування єдиного внеску.

Єдиний соціальний внесок для осіб, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності встановлюється у розмірі 2 відсотки суми допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Єдиний соціальний внесок для підприємств, установ і організацій, в яких працюють інваліди, встановлюється у розмірі 8,41 відсотка визначеної бази нарахування Єдиного соціального внеску для працюючих інвалідів.

Єдиний соціальний внесок для підприємств та організацій всеукраїнських громадських організацій інвалідів, зокрема товариств УТОГ та УТОС, в яких кількість інвалідів становить не менш як 50 відсотків загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менш як 25 відсотків суми витрат на оплату праці, встановлюється у розмірі 5,3 відсотка визначеної бази нарахування Єдиного соціального внеску (додаток Г).

Суми Єдиного соціального внеску розподіляються за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування пропорційно до сум Єдиного соціального внеску(у відсотках) (додаток Д).

Єдиний соціальний внесок обчислюється виключно у національній валюті, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення Єдиного соціального внеску із сум, виражених в іноземній валюті, здійснюється шляхом перерахування зазначених сум у національну валюту України за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, установленим Національним банком України на день обчислення єдиного внеску.

Обчислення Єдиного соціального внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Обчислення Єдиного соціального внеску територіальними органами Пенсійного фонду здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до територіальних органів Пенсійного фонду, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) нараховується Єдиний внесок.

Обчислення Єдиного соціального внеску за минулі періоди здійснюється виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Сплата Єдиного соціального внеску здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум Єдиного соціального внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для його зарахування.

Для зарахування Єдиного соціального внеску в органах Державного казначейства України відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному територіальному органу Пенсійного фонду. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску.

Обслуговування коштів Єдиного соціального внеску здійснюється згідно з положенням про рух коштів, що затверджується Державним казначейством України та Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Розрахункове обслуговування територіального органу Пенсійного фонду здійснюється відповідно до умов договорів між органами Державного казначейства України і власниками рахунків.

Єдиний соціальний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Платники Єдиного соціального внеску зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа

місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Платниками, які мають право на добровільну сплату Єдиного соціального внеску, є:

- фізичні особи - підприємці та особи, які забезпечують себе роботою самостійно - на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, та/або від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,

які спричинили втрату працездатності;

- члени фермерського господарства, особистого селянського господарства - на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, та пенсійне страхування;

- громадяни України, які працюють за межами України, - на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, та пенсійне страхування.

Державний нагляд за діяльністю Пенсійного фонду щодо збору єдиного внеску, ведення обліку надходжень від його сплати та контролю за сплатою здійснюють центральні органи виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики та у сфері фінансів.

Рішення органів, уповноважених здійснювати державний нагляд, є обов’язковими для виконання. Рішення органів державного нагляду можуть бути оскаржені в судовому порядку.

У разі якщо Пенсійний фонд прийняв рішення з порушенням законодавства про збір та ведення обліку Єдиного соціального внеску або не виконує вимог законодавства, відповідний орган державного нагляду встановлює факт порушення і визначає строк для його усунення.

Якщо протягом такого строку Пенсійний фонд не усуне порушення, незаконне рішення скасовується органом державного нагляду, а посадові особи, винні в порушенні, притягаються до відповідальності згідно із законом.

Пенсійний фонд зобов’язаний надавати органам державного нагляду документи та інформацію для здійснення ним функцій з державного нагляду.

За ініціативою органів державного нагляду може призначатися аудиторська перевірка діяльності Пенсійного фонду із забезпечення збору та обліку єдиного внеску. Фінансування проведення такої перевірки здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Окремо слід звернути увагу на відповідальність при обчисленні та сплаті Єдиного соціального внеску. Згідно з частиною 11 ст. 25 Закону України „Про збір та облік Єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” та п. 7.2 Інструкції про порядок нарахування і сплати Єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування територіальні органи Пенсійного фонду України застосовують до платників штрафи, які систематизовано в табл. 4.1.

Загалом слід зауважити, що головною ідеєю прийнятого Закону України „Про збір та облік Єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” поряд із запровадженням Єдиного соціального внеску є створення Державного реєстру соціального страхування (далі Державний реєстр), який уже з 01.01. 2011 р. дасть змогу об’єднати в одному інформаційному фонді (базі) всю необхідну інформацію для поетапної реалізації в Україні єдиної системи соціального страхування.

Таблиця 4.1