logo search
social_strah

Штрафи за порушення правил сплати Єдиного соціального внеску (єсв)

Зміст порушення

Розмір штрафу

Підстава для рішення про застосування

штрафу

Яким документом

оформляють рішення

Пункт закону про ЄСВ/

інструкції

№21-5

Ухилення від взяття на облік або несвоєчасне подання заяви про взяття на облік платниками ЄСВ на яких не поширюється дія Закону про держреєстрацію

10 НМДГ (170 грн)

Акт про зазначене порушення, складений у довільній формі

Рішення про застосування штрафних санкцій (додаток 9 до Інструкції №21-5)

п. 1 ч. 11 ст. 25 / пп. 7.2.1

Несплата (неперерахування) або несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) ЄСВ

10% своєчасно не сплачених сум

Дані карток особових рахунків платників

Рішення про застосування штрафних санкцій (додаток 10 до Інструкції №21-5)

п. 2 ч. 11 ст. 25 / пп. 7.2.2

Донарахування органом Пенсійного фонду України або платником своєчасно не нарахованого ЄСВ

5% зазначеної суми за кожен повний або неповний базовий звітний період, за який донараховано таку суму, але не більше 50% суми донарахованого Єдиного соціального внеску

Акт перевірки платника Єдиного соціального внеску чи акт звірки з податковими органами

Рішення про застосування штрафних санкцій (додаток 11 до Інструкції №21-5)

п. 3 ч. 11 ст. 25 / пп. 7.2.3

Неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності

10 НМДГ (170 грн)

Акт про зазначене порушення, складений у довільній формі

Рішення про застосування штрафних санкцій (додаток 12 до Інструкції №21-5)

п. 4 ч. 11 ст. 25 / пп. 7.2.4

Неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховують ЄСВ

Від 8 до 15 НМДГ

(від 136 грн до 255 грн)

Акт перевірки

Рішення про застосування штрафних санкцій (додаток 13 до Інструкції №21-5)

п. 5 ч. 11 ст. 25 / пп. 7.2.5

Несплата, неповна сплата чи несвоєчасна сплата суми ЄСВ одночасно з видачею сум виплат, на які нараховують ЄСВ (авансові платежі)

10% таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум

Акт перевірки

Рішення про застосування штрафних санкцій (додаток 14 до Інструкції №21-5)

п. 6 ч. 11 ст. 25 / пп. 7.2.6

Державний реєстр, у відповідності до норм згаданого закону, - це організаційно-технічна система, призначена для накопичення, зберігання та використання інформації про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, його платників та застрахованих осіб, що складається з реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб.

Державний реєстр створюється для забезпечення:

- ведення обліку платників і застрахованих осіб у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування та їх ідентифікації;

- накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про сплату платниками Єдиного соціального внеску та про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування;

- нарахування та обліку виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Ведення Державного реєстру здійснюється на підставі положення про Державний реєстр, що затверджується Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Джерелами формування Державного реєстру є відомості, що надходять до Пенсійного фонду від:

- державних реєстраторів юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; платників єдиного внеску; застрахованих осіб;

- фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування;

- державних органів реєстрації актів цивільного стану;

- органів державної податкової служби;

- органів державної статистики; державної служби зайнятості;

- інших підприємств, установ, організацій та військових частин;

- органів Державного казначейства України; територіальних органів Пенсійного фонду за результатами перевірок платників єдиного внеску;

- інших джерел, передбачених законодавством.

Реєстр страхувальників - автоматизований банк відомостей, створений для ведення обліку платників Єдиного соціального внеску - страхувальників.

До реєстру страхувальників вносяться такі відомості:

1) ідентифікаційний код юридичних осіб (ідентифікаційний номер фізичних осіб - платників податків).

Відомості про осіб, які через релігійні або інші переконання відмовилися від ідентифікаційного номера та мають у паспорті відмітку про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера, обліковуються в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики;

2) найменування (для фізичних осіб - підприємців та фізичних осіб, які використовують найману працю, - прізвище, ім’я, по-батькові);

3) місцезнаходження (для юридичної особи) та місце реєстрації місця проживання або місце фактичного проживання (для фізичної особи);

4) форма власності;

5) види економічної діяльності, в тому числі основний;

6) клас професійного ризику виробництва;

7) кількість працівників на дату подання звітності та осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами;

8) інша інформація, необхідна для обліку платників, їх зобов'язань та сплати єдиного внеску.

Реєстр застрахованих осіб.

1. Реєстр застрахованих осіб - автоматизований банк відомостей, створений для ведення єдиного обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню відповідно до закону.

2. Персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства.

Відомості про фізичних осіб - підприємців та осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, подаються безпосередньо зазначеними особами.

3. На кожну застраховану особу заводиться персональна облікова картка, до якої включаються такі відомості:

1) умовно-постійна частина картки: номер посвідчення застрахованої особи (набирає чинності з 1 січня 2014 року); прізвище, ім’я та по-батькові на момент подання відомостей до Пенсійного фонду; дата народження; стать; серія, номер і назва документа, з якого взято відомості для персональної облікової картки; громадянство; номер телефону (за згодою); відмітка про смерть;

2) частина картки, що відображає загальний страховий стаж, заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), розмір сплаченого Єдиного соціального внеску та інші дані, необхідні для обчислення та призначення страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страху-вання: ідентифікаційний номер платника (крім осіб, які через релігійні або інші переконання відмовилися від ідентифікаційного номера); рік, за який внесено відомості; розмір Єдиного соціального внеску за відповідний місяць; сума сплаченого Єдиного соціального внеску за відповідний місяць; позначка про особливі умови праці, що дають право на пільги із загальнообов'язкового державного соціального страхування; сума виплат (доходу), з якої сплачено страхові внески за відповідний місяць; кількість відпрацьованих застрахованою особою календарних днів (годин) за відповідний місяць; інша інформація, необхідна для обчислення та призначення страхових виплат за окремими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування;

3) частина картки, що відображає здійснення виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Персональна облікова картка застрахованої особи зберігається в Пенсійному фонді протягом усього життя особи, а після її смерті - протягом 75 років на паперових та/або електронних носіях за наявності засобів, що гарантують ідентичність паперового та електронного документів.

4. Державний орган реєстрації актів цивільного стану за формою, вста-

новленою відповідно до законодавства, протягом десяти робочих днів після реєстрації смерті особи подає відповідні відомості територіальному органу Пенсійного фонду.

5. Зміни та уточнення вносяться до відомостей реєстру застрахованих осіб у порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

6. Відомості про страховий стаж та заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), розмір сплаченого Єдиного соціального внеску та інші дані, що містяться в реєстрі застрахованих осіб, використовуються для обчислення та призначення страхових виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням.