Значення, завдання та інформаційне забезпечення загального аналізу активних операцій банку.

Активні операції являють собою розміщення банками власного капіталу та залучених ресурсів з метою отримання прибутку, забезпечення діяльності та підтримання необхідного рівня ліквід­ності. До активних операцій банків відносять:

• операції з вкладення банківських ресурсів у грошові кошти в готівковій і безготівковій формі з метою підтримання ліквідності банку;

• кредитні операції;

• розрахункові операції, пов’язані з платежами клієнтів;

• касові операції з приймання і видавання готівки;

• інвестиційні операції з вкладення банківських ресурсів у цінні папери;

• фондові операції з купівлі-продажу цінних паперів;

• валютні операції з купівлі-продажу іноземної валюти на внутрішньому і міжнародному валютних ринках;

• депозитні операції з розміщення тимчасово вільних ресурсів банку в депозити в НБУ та інших комерційних банках;

• операції з купівлі-продажу банківських коштовних металів на внутрішньому і міжнародному валютних ринках.

Метою аналізу активів банку та операцій з ними є, з одного боку оцінка раціональності фактичної структури активів з погляду забезпечення прибутковості та стабільності роботи банку, а з іншого — визначення шляхів її оптимізації та узагальнюючої оцінки, прогнозу майбутніх результатів діяльності і фінансового потенціалу банку.

Мета аналізу активів банку конкретизується у таких завданнях:

• дослідження та оцінка динаміки складу, обсягів та структури активів;

• дослідження та оцінка динаміки складу, обсягів і структури дохідних і недохідних активів;

• дослідження та оцінка якості активів;

• дослідження та оцінка якості «кредитного портфеля» за класифікаційними видами кредитів;

• дослідження та оцінка «портфеля цінних паперів»;

• дослідження та оцінка іммобілізованих активів у дебіторську заборгованість, капітальні вкладення та ін.;

• визначення узагальнюючої оцінки активів і способів оптимізації їх структури.

Інформаційне забезпечення аналізу активів складається з:

• правової інформації, що міститься у законах України, які регулюють економічну діяльність банків (Закон «Про банки та банківську діяльність», закон «Про оподаткування прибутку підприємств» тощо);

• директивна інформація, що міститься у постановах Кабінету Міністрів України, Національного банку України, наказах Міністерства фінансів та інших міністерств і відомств;

• нормативно-довідкова інформація, що міститься у збірниках галузевих, відомчих, міжгалузевих нормативів, каталогах, проспектах тощо;

• інформація бізнес-планів та прогнозів;

• обліково-економічна інформація, яка є основним видом фактографічної інформації.

В обліково-економічній інформації основне місце посідає поточна інформація бухгалтерського обліку і фінансової звітності.Головним джерелом даних для проведення фінансового аналізу банку є його баланс, у якому відображено всю інформацію про наявність фінансового та нерухомого майна, власником якого є банк; обсяг та склад зобов’язань контрагентів перед банком та зобов’язань банку перед контрагентами.