78. Які Ви знаєте способи оцінювання потреби у ліквідних коштах.
Керівництво банків постійно приділяє велику увагу питанням ліквідності, проте дотепер немає доступної і повсюдно прийнятної формули для визначення потреб банку в ліквідних коштах. Необхідна сума ліквідності окремо узятого банку залежить від коливань загальної суми внесків і попиту на кредит. У свою чергу, ці коливання залежать від становища в економіці тієї чи іншої країни, де постійно відбуваються зміни: програмно-цільові, випадкові, сезонні, циклічні довгострокові й ін. Випадкові зміни і їхні масштаби важко передбачити, оскільки вони не слідують якійсь устояній схемі, проте вони, безумовно, впливають на рівень внесків і потреби в кредитах. Прикладами випадкових подій можуть служити страйки, наслідки таких катастроф, як землетрус, повінь, паніка в період війни, а так деякі неординарні економічні або політичні дії. Сезонні зміни, прямо пов'язані зі зміною сезонів, відрізняються від випадкових тем, що повторюються щорічно. Згодом звична для сезону ситуація може трохи змінюватися. Банк, розташований у сільській місцевості, зіштовхується з зростанням внесків восени після збору врожаю і з великим попитом на кредит навесні. Потреба в кредитах на будівництво в літні місяці звичайно вище, чим зимою. Чинником, що визначає сезонність, є, безумовно, погода, але впливають також і традиції: прикладом може служити збільшення роздрібних продажів у грудні напередодні різдва. Циклічні зміни ще сутужніше передбачати, чим сезонні. У період спаду ділової активності попит на кредити і внески скорочуються. Проте остаточний вплив на банківську систему в У. у цілому буде залежати від дій Національного банку по здійсненню грошово-кредитної політики. Довгострокові коливання або тенденції діють протягом більш тривалого періоду, чим окремий економічний цикл. Вони можуть охоплювати декілька циклів і є результатом таких короткострокових і довгострокових чинників, як зрушення в споживанні, заощадженнях, інвестиційному процесі, чисельності населення і зайнятих, технічному рівні виробництва. Цілком очевидно, що на рівень банківських вкладів впливають багато економічних чинників, що роблять планування ліквідності вкрай необхідним. У розрахунках потреби в ліквідних ресурсах на той або інший період банк може виходити з очікуваних змін рівня внесків і кредитів щодо даного базисного періоду. На динаміку ліквідності або надлишку резервів впливають три чинники: •придбання або втрата коштів у зв'язку зі збільшенням або зменшенням внесків; •те ж у зв'язку зі зростанням або скороченням кредитів і/або інвестицій; •збільшення або зменшення розміру обов'язкових резервів унаслідок зростання або скорочення внесків. Розрахунок потреби в ліквідних ресурсах умовного банку показаний у таблиці №1. Потреба в ліквідних ресурсах може бути розрахована на будь-який бажаний період. Відповідно до таблиці, надходження додаткових фондів очікується в першому кварталі року, проте в час, що залишився, банку буде потрібно прикласти більше зусилля, щоб залучити засоби для покриття потреби в ліквідних ресурсах . Ці потреби пов'язані переважно з очікуваним збільшенням попиту на кредит, а не з вилученням внесків. Треба відзначити, що ріст внесків під кінець року потребує збільшення обов'язкових резервів, що компенсує звільнення цих фондів на початку року. Якби можна було цілком точно передбачити зміни суми внесків і попиту на позички й інвестиції, то проблема визначення необхідних ліквідних засобів значно спростилася б. Незважаючи на складність завдання, банки повинні намагатися прогнозувати об"єм внесків і кредитів. Великі банки здійснюють прогнозування двома основними методами. Один із них припускає аналіз потреб у кредиті й очікуваному рівні внесків кожного з головних клієнтів. Цим методом звичайно користуються службовці відділу по оцінці кредитоспроможності: кожний готує прогноз по своїй групі рахунків. Відповідальність за координацію і зведення цих прогнозів несуть економічний відділ, відділ контролера, відділ скарбника або спеціальної групи працівників, відповідальних за планування. Інший метод підрахунку обсягу позичок і внесків - прогнозування джерел і використання сукупних інвестиційних фондів країни. Розрахунки робляться для приватного і державного секторів економіки з використанням, як правило, економетричних методів прогнозування. Оцінка потреб приватного сектора порівнюється з оцінкою надходження коштів. Тоді загальну потребу в банківських кредитах можна визначити як різницю між потребами в коштах і їхніх надходженнях, так що конкретний банк може підрахувати частку на ринку кредиту. Цей метод використовується головним чином великими банками, оскільки невеличкі банки звичайно не мають у своєму розпорядженні кваліфікований персонал для здійснення настільки складних розрахунків. Прогнозуючи рівень внесків і позичок, ці банки покладаються в основному на свій минулий досвід. Масштаби можливих коливань у рівні внесків і кредитів часто можуть підказати графіки і таблиці середньомісячних даних за декілька років або за період економічного циклу. Але яким би не був банк, великим або невеликим, при прогнозуванні його потреб у ліквідних ресурсах необхідно враховувати як місцеві, так і загальнонаціональні аспекти. На місцевому рівні в увагу приймаються в першу чергу вид, джерело і ступінь стабільності внесків. Прийнято вважати, що ощадні вклади більш стабільні в порівнянні зі строковими вкладами, а строкові вклади - у порівнянні з вкладами до запитання. Це, як правило, справедливо у відношенні окремих рахунків, але не завжди вірно, коли мова йде про сукупні внески банку. Вклади до запитання, що складаються з множини невеличких і середніх рахунків, у цілому більш стабільні, чим ті ж внески, але складаються з рахунків декількох великих ділових фірм або індивідуальних вкладників, тому що збігу коливань залишків на рахунках більш ймовірно лише для дуже небагатьох ділових фірм. Причиною сезонних коливань внесків і кредитів є головним чином недостатня диверсифікація економічної діяльності в районі операцій банку. Не рідкість, коли економіка окремого району майже цілком залежить від однієї або деяких галузей, що виробляють суміжні товари. Хоча більшість банків в У. відносяться до категорії дрібних підприємств і здійснюють операції в межах обмеженого економічного району, на їхню діяльність впливають і чинники, що виникають далеко за його межами. Наприклад, міри грошово-кредитної і податкової політики відчуваються спочатку у великих центрах грошового ринку, але рано чи пізно вони торкаються всіх банків. Жодний банк, яким би малим і віддалений він не був, не може уникнути впливу політики грошово-кредитної рестрикції. Отже, керівництво кожного банку повинно бути в курсі загальнонаціональних тенденцій, коли банківська система і кожний окремий банк зштовхуються з обмеженістю вільних коштів, необхідних для надання нових кредитів. Проблема ліквідності може стати при цьому критичною, оскільки попит на кредит у цей момент по темпах зростання звичайно обганяє внески. Процентні ставки можуть зрости до надзвичайно високого рівня. Якщо банк має у своєму розпорядженні достатню ліквідність для задоволення попиту на кредит, він може з вигодою використовувати високий позичковий відсоток і збільшити тим самим свій прибуток. Якщо ж ліквідних коштів мало, банк змушений буде або відмовитися в наданні кредитів, що обіцяли високий прибуток, або ж реалізувати менше ліквідні цінні папери з втратою на курсі, щоб покрити попит на кредит із боку своїх клієнтів. Таким чином, очевидно, що на рівень банківської ліквідності впливають багато економічних і інших чинників, у зв'язку з чим питання розрахунків, планування і управління стають найважливішими напрямками в діяльності комерційних банків. На підставі цих чинників, що формують політику, стратегію і повсякденну діяльність комерційних банків, історично зароджувалася, розвивалася й удосконалювалася теорія і практика управління банківською ліквідністю.
- Назвіть джерела виникнення ризиків в економічній діяльності
- Дайте характеристику ризику як економічній категорії.
- Які існують критерії класифікацій економічних ризиків?
- 3, Які існують критерії класифікацій економічних ризиків?
- 4, Проаналізуйте проблеми класифікації банківських ризиків.
- 5. Охарактеризуйте зовнішні (екзогенні) та внутрішні (ендогенні) ризики банку
- 6. Дайте характеристику кількісних (квантифікованих) та якісних (неквантифікованих) ризиків банку
- 7. Чим відрізняються фінансові та функціональні ризики банку?
- 8. Охарактеризуйте системний та несистемний ризики.
- 9. Які складові портфельного ризику?
- 10, Наведіть приклади класифікаційних взаємозв язків банківських ризиків
- 11. Як ризики впливають на фінансові результати діяльності банку?
- 12 Визначте зміст понять «передбачувані та непередбачувані збитки від реалізації банківських ризиків».
- 13 Назвіть мету та завдання управління банківськими ризиками.
- 14. Визначте сутність стратегій управління банківськими ризиками.
- 15, Як взаємозв’язані прибуток та ризик банку?
- 16. Принципи управління банківськими ризиками.
- 17. Розкрийте зміст етапів процесу управління банківськими ризиками.
- 18. У чому полягає зміст стратегічного управління банківськими ризиками?
- 19. У чому полягають особливості оперативного управління банківськими ризиками?
- 20. Охарактеризуйте політику управління банківськими ризиками.
- 20, Охарактеризуйте політику управління банківськими ризиками
- Вкажіть складові системи ризик-менеджменту в банку.
- Принципи побудови системи ризик-менеджменту в банку.
- Вимоги нбу до побудови систем ризик-менеджменту в комерційних банках.
- Обов’язкові нормативи нбу спрямовано на обмеження банківських ризиків?
- Завдання Спостережної ради і Правління банку в процесі розроблення та запровадження комплексної системи управління ризиками.
- Схарактеризуйте способи взаємодії виконавчих органів ризик-менеджменту з керівництвом банку.
- Назвіть принципи корпоративного управління та можливості їх впровадження у банках.
- Організаційна структура системи ризик-менеджменту банку.
- Вимоги до внутрішньобанківських нормативних актів з управління банківськими ризиками.
- Розподіл функцій, обов’язків та повноважень з ризик-менеджменту між структурними підрозділами і персоналом банку.
- 31. Завдана фронт-офісу, нідл-офісу та бек-офісу банку щодоунравліинн ризиками
- 32. Дайте характери стмку методам ідентифікації банківськії ризиків
- 1) Очікувана норма прибутку:
- 33. Назвіть об'єктивні та субєктнвні методи ідентифікації банківських ризиків
- 1) Очікувана норма прибутку:
- 37. Класифікація методів управлінні банківськими ризиками
- 38. Якими способами банк ноже уникнути ризиків
- 40. Охарактеризуйте методі: самостійного протистояння банківськім ризикам
- Назвіть переваги та недоліки способів передачі (продажу) банківських ризиків.
- 42. Які існують способи обмеження банківських ризиків?
- 43. Дайте порівняльну характеристику традиційної та сучасної портфельних теорій.
- 44. У чому полягає сутність фундаментального аналізу?
- 45. Охарактеризуйте зміст та прийоми технічного аналізу.
- 46. У чому полягають відмінності між активним та пасивним управлінням інвестиційним портфелем банку?
- 47. Які статистичні показники ризикованості Вам відомі?
- 48. У чому полягає сутність «альфа», «бета» і «гама» коефіцієнтів? Який існує між ними зв’язок?
- 49. Як впливає коефіцієнт кореляції на коефіцієнт детермінації?
- 50. Основні положення портфельної теорії г. Марковіца.
- 51. У чому полягає економічний зміст поняття «безризикова ставка»?
- 52. Зв’язок між якими показниками описує модель в. Шарпа?
- 54,Назвіть відомі Вам багатофакторні моделі. У чому полягає їх сутність?
- 54. У чому полягає зміст процесу хеджування ризиків?
- 55. Мета та зміст процесу досконалого хеджування ф’ючерсами.
- 56. У чому полягає сутність моделі Блека-Шоулза та коефіцієнта «дельта»? Який між ними зв’язок?
- 57. Як діє механізм хеджування свопами?
- 58. Для чого призначені угоди типу cap, floor, collar?
- 59. Як визначається ефективність хеджування?
- 60. Як визначається ефективність управління хеджевим портфелем банку?
- 61, Які методи прогнозування динаміки валютних курсів може використати банк?
- 62,Які методи прогнозування відсоткових ставок вам відомі?Геп
- 63. У чому полягає сутність VаR-методології
- 64. Охарактеризуйте зв'язок між дюраяцією і банківськими ризиками
- 66. У чому полягає сутність моделі управління гепом?
- 67. Які ризики супроводжують кредитну діяльність банку?
- 68. Дайте порівняльну характеристику традиційному та нетрадиційному підходам до управління ризиками кредитного портфеля банку.
- 69, Які етапи процесууправління ризиками кредитного портфеля банкувам відомі?
- 71. Схарактеризуйте модель carm.
- 72. Дайте характеристику z-моделі Альтмана.
- 73. У чому полягає сутність моделі Чессера?
- 74. Назвіть переваги та недоліки класифікаційних моделей кредитного ризику.
- 75. Охарактеризуйте системи кредитних рейтингів.
- 76. Які методи управління кредитним ризиком у банку Вам відомі?
- 77. Охарактеризуйте методи управління банківською ліквідністю.
- 78. Які Ви знаєте способи оцінювання потреби у ліквідних коштах.
- 79, Як ризик ліквідності пов'язаний з іншими ризиками?
- 80. Які причини виникнення функціональних ризиків.
- 81. Які існують способи мінімізації функціональних ризиків?
- 82. Схарактеризуйте методи оцінювання та управління стратегічним ризиком банку.
- 83. Опишіть способи управління технологічним банківським ризиком.
- 84. Дайте характеристику управління ризиком підвищення операційних видатків.
- 85. Схарактеризуйте методи управління ризиком впровадження нових продуктів і технологій.
- 86. Які функції та завдання підсистеми внутрішньобанківського контролю за ризиками?
- 89, Які заходи може вживати банк у разі перевишення допустимого рівня?
- 90, Як здійснюється контроль за ризиками, що не мають кількісних характеристик?
- 91, Охарактеризуйте підсистему моніторингу банківських ризиків.
- 92. Які існують підходи до ранжування банківських ризиків?
- 95. Як здійснюється контроль за рівнем ефективності системи ризик-менеджменту в банку?