logo
Куски Шпор

42. Банківський кредит і механізм банківського кредитування.

Банківський кредит має місце тоді, коли однією зі сторін /кредитної угоди є банк. У сучасних умовах банківський кредит— провідна форма кредиту

Його об'єктом є грошовий капітал, який відокре­мився від промислового капіталу, а тому він надається тільки у грошовій формі. Угода позички тут відокремлена від акту купів-лі-продажу. При цьому банк в його функції посередника в креди­ті може бути як позичальником (у разі залучення вкладів та депо­зитів, отриманні позик і міжбанківських кредитів), так і кредито­ром (при наданні різних видів кредиту своїм клієнтам).

Банківський кредит сприяє не тільки безперебійному круго­обігу і обороту капіталу, а й його нагромадженню. Тому з пози­цій відтворення суспільного капіталу він умовно поділяється на позичку капіталу і позичку грошей, що залежить від характеру використання кредиту позичальником і його впливу на обсяги функціонуючого капіталу. Позичка капіталу — це позичка, в результаті якої збільшується дійсний капітал, а позичка гро­шей — це позичка, внаслідок якої лише забезпечується рух гро­шей як платіжного засобу, який не супроводжується розширен­ням виробництва

Кредитні відносини

Насампе­ред вони поділяються на дві великі групи. Перша з них — це кре­дити, які отримує сам банк для формування своїх ресурсів і які він має намір вкладати у різні види активів (у кредити, цінні па­пери, іноземну валюту, нерухоме майно). Ці кредити поділяються на залучені вклади і депозити, позики, отримані шляхом випуску та розміщення банками власних облігацій і векселів, міжбанків-ські кредити. Другу групу становлять кредити, які надає банк своїм клієнтам. їх можна класифікувати за багатьма ознаками.

За укрупненими об'єктами кредитування банківський кре­дит поділяється на три групи:

1) кредит в основний капітал (на технічне переозброєння, ре­конструкцію і розширення діючих підприємств, будівництво но­вих підприємств, у тому числі шляхом проведення самим бан­ком лізингових операцій);

2) кредит в оборотний капітан (на придбання предметів праці — сировини, матеріалів, палива, тари тощо, на покриття витрат вироб­ництва та обігу, на покриття дефіциту коштів для розрахунків);

3) кредит на споживчі потреби (на індивідуальне і коопера­тивне житлове будівництво та придбання житла, будівництво да­чних будинків, гаражів для легкових автомобілів, на невідкладні потреби населення тощо)^

У взаємозв'язку з джерелами погашення за характером пове­рнення розрізняють кредити: 1) з одноразовим поверненням, коли заборгованість за позичкою погашається у визначений у кредит­ній угоді день або достроково на вимогу банку чи за бажанням самого позичальника; 2) з погашенням у розстрочку, тобто окре­мими платежами протягом установленого кредитним договором термін

У) з регресією платежів, коли кредити були видані під гарантію, поручительство чи інше боргове зобов'язання третьої особи.

За термінами користування банківський кредит поділяється на короткостроковий (умовно до одного року), середньостроко-вий (від одного до трьох років) і довгостроковий (понад три ро-ки

За сферами суспільного відтворення розрізняють кредити у сферу виробництва, у сферу обігу та у сферу споживання

порядком надання кредит поділяється на прямий і непря­мий. Непрямим є кредит, коли між кредитором і позичальником є якийсь посередник

За методом надання розрізняють кредити, які позичальники отримують одноразово, перманентно або гарантовано.

Одноразо­ві кредити видаються на підставі документів, які позичальник подає банку для розгляду щоразу, коли в нього виникає потреба в позичці

Перманентні позички переважно надаються клієнтам, які маютГпостій-ні кредитні відносини з банком

Гарантійний кредит надається тоді, коли банк взяв на себе договірні зобов'язання надати клієнту в разі потреби позич­ку протягом певного періоду у визначеному розмірі

, За схемою надання розрізняють кредити, що надаються від­повідно до кредитної лінії, револьверні, контокорентні та оверд-рафт. Кредитна лінія дає змогу позичальнику використовувати кредит поступово в межах обумовленої кредитним договором суми та терміну.Маючи гарантію отримання кредиту, позичаль­ник водночас не переплачує на процентах (стягуються лише ко­місійні за необхідність резервування банком певної суми кредит­них ресурсів). Револьверні це кредити, які автоматично поновлюються вмежах обумовленого кредитним договором роз­міру. При контокорентному кредиті банк відкриває клієнту кон­токорентний рахунок, з якого здійснюються усі платежі клієнта, в тому числі зафахунок кредиту в межах установленого ліміту, та зараховуються усі надходження клієнту, в тому числі в рахунок погашення иіедиту. Це зручно як клієнтові, так і банку. Перший має можливість безперебійно і без оформлення спеціальних до­кументів отримувати кредит саме на ту суму, яка йому потрібна, а значить^ не переплачувати проценти. Для банку спрощується процес кредитування. Банк і клієнт у будь-який момент бачать, чи є на рахунку вільні кошти, чи числиться заборгованість за по­зичкою. 9ерез-технмнІ4ірич«шіуіфашськими ба+нсами-контоко-ре+ггні рахунки н&відкриваються. Овердрафт вважають різнови­дом контокоренту. Окрім поточного рахунку, у разі потреби банк відкриває клієнтові позичковий рахунок, з якого оплачуються

розрахункові документи. Розмір кредиту обмежується лімітом, величина якого і строк користування кредитом за овердрафтом визначаються кредитним договором.

За формою залучення кредиторів до кредитних операцій банківський кредит буває двосторонній, консорціумний (синди­катний), паралельний (багатосторонній). У двосторонньому кре­диті беруть участь банк і позичальник. За консорціумного кре­диту для кредитування клієнта з метою зменшення ризику чи неможливості надання кредиту одним банком (за недостатності кредитних ресурсів або необхідності дотримання економічних нормативів, установлених центральним банком) створюється банківський консорціум. При цьому один банк виступає в ролі банку-менеджера, який укладає з позичальником кредитну угоду і надає кредит, а також стягує заборгованість за позичкою і про­центами та розподіляє їх між членами консорціуму. За виконання таких функцій банк-менеджер ошимує від інших учасників кон­сорціуму комісійну винагородщрри паралельному кредиті ко­жен з банків на свою частку в загальній сумі кредиту, який нада­ється одному позичальнику, укладає з останнім кредитний дого-вір

За забезпеченістю повернення кредити бувають забезпечені та незабезпечені (бланкові). Забезпеченням кредиту може бути нерухоме та рухоме майно, цінні папери, гарантія чи поручитель­ство третьої особи, страховий поліс, відступлення на користь банку дебіторської заборгованості позичальника тощо. Зокрема, до забезпечених кредитів відносять іпотечні кредити, які надаються під заставу нерухомого майна

-За ступенем ризику кредити поділяються на дві "групи — стандартні та з підвищеним ризиком. Перші надаються пози­чальникам, що раніше своєчасно розраховувалися з банком за по­зичками і процентами та мають належну фінансову стійкість, яка забезпечить погашення кредиту в майбутньому. До других нале­жать бланкові кредити та кредити, надані клієнтам з нестійким фінансовим становищем або які допускали прострочені платежі банкові у минулому.

За строками повернення розрізняють кредити строкові, до запитання, відстрочені (пролонговані) та прострочені. Строкові — це кредити, строк погашення яких ще не настав. Кредити стро­ком до запитання видаються банком на невизначений термін. Погашаються вони в міру появи для цього можливостей у клієн­та. Але позичальник має погасити такі кредити за першою вимо­гою банку. Відстроченими є кредити, погашення яких на прохан­ня клієнта банк переніс на пізніший термін. Простроченими вважаються кредити, які не погашені клієнтом у передбачений кредитним договором термін.