logo
Куски Шпор

18. Грошовий мультиплікатор.

Грошово-кредитний мультиплікатор це процес створен­ня нових банківських депозитів (безготівкових грошей) при кре­дитуванні банками клієнтури на основі додаткових (вільних) ре­зервів, що надшити в банк ззовні.

В свою чергу Вільний резерв —- це сукупність грошових коштів комерцій­ного банку, які в даний момент є в розпорядженні банку і мо­жуть бути використані ним для активних операцій.

Крім вільного, існує загальний банківський резерв, що являє собою всю суму грошових коштів, які є в даний момент у розпо­рядженні банку і не використані для активних операцій. Частину загального резерву банки повинні зберігати в грошовій формі і не використовувати для поточних потреб. Ця частина називається обов'язковим резервом. Обсяг його визначається на підставі норм обов'язкового резервування, які встановлюються НБУ у відсотках до суми банківських пасивів. Різниця між загальним і обов'язковим резервами становить вільний резерв банку.

Наявність вільного резерву — важливий показник фінансово­го стану банку, насамперед його спроможності виконувати свої зобов'язання перед клієнтами та задовольняти їх попит на позич­ки. Тому цей показник виражає, з одного боку, стан поточної лік­відності банку, а з іншого — стан його поточного кредитного по­тенціалу. Завдяки цьому через регулювання вільних резервів банків можна впливати на їх фінансове становище та на їх діяль­ність щодо збільшення маси грошей в обороті.

Рівень грошово-кредитної мультиплікації (коефіцієнт мульти­плікатора т) залежить від норми обов'язкового резервування (г) і визначається за формулою т = і/г. Приріст грошової маси (Дельта М) унаслідок грошово-кредитного мультиплікатора може бути виражений формулою дельтаМ = дельтаR * 1/r, де дельтаR — початковий приріст резервів, що спричинив процес мультиплікаїїй. Фактичний рівень мульти­плікатора, що склався на певний час (тт), доцільно визначати як співвідношення загальної маси грошей в обороті (грошова про­позиція) до суми грошової бази за формулою:

тт =мо+д /мо + R

де М0 — маса готівки в обороті поза банками;

Д — маса грошей в депозитах комерційних банків;

R — сума резервів комерційних банків (гроші на коррахунках та в касах банків).

З цієї формули випливають такі висновки:

♦ рівень тт зростає в міру зростання депонування грошей у банках, тобто показника Д/МО;

♦ рівень тт зростає в міру зниження резервування депозитів, тобто показника R/Д.

Процес грошово-кредитної мультиплікації відіграє важливу роль у забезпеченні пропозиції грошей відповідно до потреб еко­номічного обороту. Проте надмірне підвищення його рівня може призвести до порушення рівноваги на грошовому ринку і поси­лення інфляції.

м = М1/Мб

де Мб – грошова база

м1 – пропозиція грошей у вигляді готівки поза банками та депозити на банківських рахунках.