81. Сутність та основні елементи національної валютної системи

Як організаційно-правове явище національна валютна система складається з цілого ряду елементів. Основними з них є:

1. Назва, купюрність та характер емісії національної валюти.В Україні національна валюта називається гривнею.

2. Ступінь конвертованості національної валюти. Українська ) національна валюта гривня є частково вільною конвертованою. Вер­ховна Рада України ратифікувала угоду про приєднання до УПІ статті Статуту МВФ, якою передбачено вільну конвертованість на­ціональної валюти в іноземну з операцій за поточними платежами.

3. Режим курсу національної валюти. Законодавче визначення режиму валютного курсу Верховна Рада України поклала на Кабінет Міністрів та НБУ. Режим валютного курсу поступово змінювався від жорсткої фіксації через регульоване плавання (у межах «валют­ного коридору») до вільного плавання, що було введене в 2000 р.

4. Режим використання іноземної валюти на національній території в загальному економічному обороті. Звичайно цей ре­жим зводиться до повної заборони, або до заборони з деякими винятками для окремих видів платежів

5. Режим формування і використання державних золотова­лютних резервів. Він установлюється для забезпечення стабіль­ності національних грошей і може проявлятися двояко: - у формі жорсткої прив'язки національної валюти до певної іноземної (національної чи колективної) з установленням фіксо­ваного курсу її до цієї валюти. За такого режиму іноземна валюта перетворюється в забезпечення національних грошей, тобто дер­жавні запаси її повинні на 100% забезпечувати наявну в обороті масу національних грошей. Емісія останніх здійснюється тільки через купівлю цієї валюти на внутрішньому ринку, а вилучення з обороту — через її продаж. За такого режиму курс національної валюти «плаває» разом з курсом базової іноземної валюти, а цент­ральний банк країни втрачає окремі свої функції, зокрема функцію кредитора останньої інстанції, певною мірою втрачає свій статус органу монетарної політики. Не випадково грошову систему за та­кого режиму у світовій практиці називають системою «валютного бюро», а центральний банк стає органом такого бюро;

— у формі використання валютних запасів для підтримання рі­вноваги на національному валютному ринку з метою стабілізації зовнішньої і внутрішньої вартості грошей при збереженні незале­жності центрального банку в проведенні національної монетарної політики та виконанні ним усіх традиційних функцій. Україна вве­ла якраз цей режим використання золотовалютних резервів.

6. Режим валютних обмежень, які вводяться чи скасовуються законодавчим органом залежно від економічної ситуації в країні. Якщо економіка розбалансована, національні гроші не стабільні, в країні вводяться певні заборони, обмеження, лімітування тощо на операції з іноземною валютою

7. Регламентація внутрішнього валютного ринку і ринку доро­гоцінних металів. Нормативними актами визначається в Україні по­рядок функціонування біржового ринку, міжбанківського валютно­го ринку; центральний банк здійснює ліцензування діяльності ко­мерційних банків з валютних операцій, видає дозволи юридичним особам-резидентам на відкриття рахунків в іноземних банках, конт­ролює надходження виручки експортерів у країну;

8. Регламентація міжнародних розрахунків та міжнародних кре­дитних відносин. Нормативними актами України чітко регламентує­ться: порядок відкриття в наших банках кореспондентських рахунків іноземних банків і, навпаки, порядок здійснення платежів за окреми­ми видами комерційних операцій та форм розрахунків; порядок пе­реказування іноземної валюти за кордон фізичними особами тощо.

9. Визначення національних органів, на які покладається про­ведення валютної політики, їхніх прав та обов'язків у цій сфері. Такими органами в Україні є:

— Кабінет Міністрів України;

— Національний банк України;

— Державна податкова адміністрація;

— Державний митний комітет;

— Міністерство зв'язку України.

У визначенні цілей та завдань валютної політики на певний період, крім Кабінету Міністрів та НБУ, беруть участь Адмініст­рація Президента та Верховна Рада України. Валютне регулю­вання і валютний контроль у країні здійснює НБУ, який має пра­во делегувати частину цих функцій на вибрані комерційні банки, надавши їм ліцензії на здійснення валютних операцій та статус агентів з валютного контролю (уповноважених банків).

Органи Державної податкової адміністрації здійснюють конт­роль за валютними операціями, що проводяться на території України резидентами та нерезидентами.

Органи Державного митного комітету контролюють додер­жання правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України.

Органи Міністерства зв'язку контролюють додержання правил поштових переказів та пересилання валютних цінностей через державний кордон