35. Принципи та методи кредитування

Принципи кредитування. Основними , найбільш визнаними є такі принципи кредитування:

— цільове призначення позички;

— строковість передання коштів кредитором позичальнику;

— поверненість позичальником коштів кредитору в повному обсязі;

— забезпеченість позички;

— платність користування позиченими коштами.

Цільове призначення позички полягає в тому, що економічні суб'єкти, що виявили намір вступити в кредитні відносини, по­винні заздалегідь чітко визначити, на яку ціль будуть використані позичені кошти. Визначену ціль повинні однаково розуміти й оцінювати обидві сторони, погоджуючись на її кредитування. Це висхідна, базова передумова забезпечення кожною зі сторін своїх інтересів у даній позичці та реалізації їх відносин як кредитних.

Строковість позички передбачає, що вільні кошти кредитора передаються позичальнику на чітко визначений строк, який сто-, рони повинні узгодити в момент вступу в кредитні відносини.

Поверненість позиченої вартості кредитору означає, що по­зичальник повинен повернути кредитору весь обсяг одержаної в позичку вартост

Забезпеченість полягає в тому, що кредитор при наданні по-_зи<іки мусить вжити додаткових заходів щодо гарантування по­вернення позички у визначені строк и\

Забезпеченням позички може бути майно (нерухоме, рухоме, цшні папери, валютні цінності), що береться у заставу, а також зобов'язання третьої особи погасити борг кредитору (гарантії, поручительства). Розмір майнового забезпечення звичайно вста­новлюється на рівні, що перевищує розмір позички, на випадок зниження ринкової ціни застави. /

Принцип забезпеченості відіграє важливу роль у захисті від кредитних ризиків — він є останньою перепоною на шляху вка­заного ризику. Проте й ця перепона не завжди спрацьовує (на­приклад, у разі знецінення застави чи банкрутства гаранта). Тому кредиторам не слід переоцінювати значення забезпечення пози­чок, а більше покладатися на високу ефективність проекту, що кредитується, та кредитоспроможність і надійність позичальника. Якщо позичальник безумовно має ці якості, то кредитор може і невимагати додаткового забезпечення позичок.

Платність користування позичкою полягає в тому, що по­зичальник повертає кредитору не тільки основну суму боргу, а й сплачує додаткові кошти у формі процента. Для встановлення та­кого принципу є вагомі економічні підстави. Адже коли кредитор передає свої вільні кошти в позичку, то зазнає при цьому подвій­них втрат:

— втрачає дохід, який припадає на вилучену ним з обороту частину коштів, що стає джерелом кредиту;

— втрачає ті переваги та зручності, які властиві утриманню вивільнених з обороту коштів у ліквідній формі. Більше того, втрати переваг та зручностей запасів ліквідності супроводжують­ся появою кредитного ризику, пов'язаного з наданням позички, та можливих збитків від позички.