logo
Опорний конспект денна форма

3. Управління портфелем

Емісія цінних паперів пов’язана для банків, з фінансовими і функціональними ризиками. Суттєве значення для емісійної діяльності має ризик нерозміщення цінних паперів на ринку і ринковий ризик. Рівень цих ризиків визначається:

1) інвестиційною привабливістю цінних паперів;

2) наявністю на ринку платоспроможного попиту і взагалі кон’юн­ктурою ринку;

3) послугами і правами, які банки-емітенти пропонують інвесторам (потенційним акціонерам і кредиторам).

Емісія боргових зобов’язань (облігацій, депозитних сертифікатів) чуттєвих до коливань процентної ставки пов’язана для банків-емі­тентів з процентним ризиком. Управління ризиками передбачає використання різних методів і інструментів їх хеджування.

Розмаїття інвестиційних операцій банків на ринку цінних паперів визначається як різними цілями, так і неоднаковими стратегіями, які використовує банк-інвестор і які передбачаються його інвестиційною політикою. Зокрема, комерційні банки здійснюють такі операції з цінними паперами:

1) випуск власних емісійних (акції, облігації) та неемісійних паперів (векселі, ощадні та депозитні сертифікати);

3) придбання цінних паперів емітентів та вкладення коштів комерційних банків у статутний капітал інших підприємств;

4) придбання державних боргових зобов’язань (перш за все ОВДП);

5) облік векселів.

Банки інвестують кошти у цінні папери, маючи при цьому різні цілі:

1) розширення дохідної бази за рахунок зростання вартості цінних паперів, одержання прибутку у формі процентів, дивідендів, дисконту, курсової різниці від перепродажу цінних паперів;

2) підтримання ліквідності банку створенням вторинних резервів у формі високоліквідних цінних паперів, які легко можна реалізувати або використати як заставу при позичанні коштів;

3) забезпечення диверсифікації банківських операцій з метою мінімізації банківських ризиків і стабілізації доходів;

4) формування контрольного пакету цінних паперів і участь в управлінні діяльністю об’єкта інвестування;

5) розширення клієнтської бази, забезпечення присутності банку на ринках.

Національний банк України може продавати комерційним банкам цінний папір власної емісії – депозитний сертифікат, та здійснювати операції з розміщення депозитних сертифікатів на договірній основі і шляхом проведення аукціонів.

Згідно з вимогами НБУ комерційні банки зобов’язані створювати резерв на відшкодування можливих збитків від операцій з цінними паперами.

Структура портфеля цінних паперів залежить від цілей інвестиційної діяльності і від обраної банком інвестиційної стратегії. Головне завдання банку – інвестора – це сформувати ефективний портфель, тобто портфель, який забезпечує найвищий рівень очікуваного доходу за даного рівня ризику або найменший ризик за даного рівня доходу.

Пасивна ( консервативна, очікувальна) стратегія формування й управління портфелем полягає у диверсифікації інвестицій по різних сегментах ринку й у різні цінні папери. Вона ґрунтується на прагненні до гарантованого досягнення заданих параметрів доходу (на рівні середньо ринкового) і ризику.

Активна стратегія формування й управління портфелем цінних паперів ґрунтується на прогнозуванні майбутніх процентних ставок і цінової динаміки. Використання цієї стратегії щодо портфельних інвестицій у боргові зобов’язання передбачає вибір зобов’язань з максимальним значенням показників доходності, а щодо портфельних інвестицій в акції – вибір акцій недооцінених ринком на даний момент. Характерною рисою активної стратегії є постійний перегляд інвестиційних рішень з урахуванням ринкових тенденцій і на цій основі реструктуризація (поновлення) портфеля цінних паперів.

Питання для самоконтролю:

1. Які групи цінних паперів обертаються на фондовому ринку?

2. Хто є прямими учасниками фондового ринку?

3. Як функціонують біржовий та позабіржовий ринки цінних паперів?

4. За якими групами класифіковані банківські операції з цінними паперами?

5. Які основні завдання постають перед банками у процесі формування та управління портфелем цінних паперів?

6. Що таке інвестиційні операції банків?

7. Як здійснюється структуризація інвестиційного портфеля банків?

8. Які основні види ризиків інвестиційної діяльності банків існують?

9. У чому полягають основні принципи попереднього формування портфеля інвестиційних пропозицій?

10. Які види вартості акцій снують?

11. Які види вартості облігацій існують?

12. Як класифіковані операції банків з векселями?

13. Що таке авалювання векселів?

14. Як здійснюється доміциляція векселів?

15. Що таке чисте та документарне інкасо векселів?