1. Сутність фінансової стійкості комерційного банку та механізм її забезпечення

Фінансова стійкість комерційного банку - це характеристика діяльності банку, яка вміщує основні показники (капітальна, комерційна, організаційна та функціональна стійкість), що розкривають і синтезують результативність інших складових стійкості комерційного банку (наприклад, обсяг і структуру власних засобів, рівень доходності і прибутковості, норму прибутку на власний капітал, дотримання встановлених показників ліквідності, мультиплікативну ефективність власного капіталу, обсяг створеної додаткової вартості).

Підтримання банком фінансової стійкості дає змогу зберегти конкурентоспроможність на кредитному ринку. Проте це дуже складне завдання. Фінансовій стійкості комерційних банків можуть загрожувати такі негативні фактори:

1) цілеспрямований підрив їхньої ділової репутації;

2. недосконала система набору кадрів для комерційних банків;

3) надання клієнтам недостовірної інформації;

2. використання фальшивих цінних паперів;

3. неповернення виданих кредитів, правова неврегульованість цієї проблеми у сфері банківської діяльності;

4. недосконала оцінка кредитних ризиків;

5. маніпулювання кредитними картками, банкоматами;

6. шахрайське вторгнення до банківських комп’ютерних мереж;

7. витік конфіденційної інформації;

8. недосконалість структур, що забезпечують внутрішню та зовнішню безпеку банківських установ.

У підтримці фінансової стійкості комерційного банку зацікавлений не лише він сам, а й банківська система країни в цілому. Регулювання цього процесу перебуває у центрі управлінської діяльності центрального банку, який пропонує оптимальні значення показників банківської діяльності для рейтингової оцінки банку.

Банківська політика характеризується формуванням концепції розвитку, визначенням конкретних завдань та цілей на відповідний період та заходів для їх реалізації. У банківській сфері потрібно з’ясувати питання щодо обсягів фінансових послуг, структурування ресурсів, забезпечення балансу можливостей банку і потреб клієнтів, розподілу результатів діяльності між різними клієнтами, здатності банку адаптуватися до змін макро- і мікро середовища.

Управління пасивами – формування стратегії та здійснення заходів встановлення контролю над джерелами ресурсів банку через важелі управління - відсоткові ставки, які пропонуються депозитором і кредитором.