logo
Опорний конспект денна форма

2. Торгівельні та неторгівельні операції з валютою

1

Рисунок - Види валютних операцій

Банки, які одержали ліцензію Національного банку України на проведення операцій з іноземною валютою, здійснюють міжнародні розрахунки за дорученням своїх клієнтів у трьох загальноприйнятих формах: банківський переказ, інкасо та акредитив.

Банківський переказ являє собою просте доручення банку своєму банку-кореспонденту виплатити певну суму грошей за дорученням та за рахунок переказодавця іноземному одержувачу (бенефіціару) з вказівкою способу відшкодування виплаченої суми.

Після укладення контракту між імпортером та експортером імпортер направляє в банк заяву на переказ. Поставка товару може передувати переказу або відбуватися за ним, що визначається контрактом та валютним законодавством країни.

Банк імпортера, прийнявши платіжне доручення від імпортера, направляє від свого імені платіжне доручення у відповідний банк експортера. Одержавши платіжне доручення, банк експортера перевіряє його справжність та завершує операцію щодо зарахування коштів на рахунок експортера.

Інкасо – це доручення експортера (кредитора) до свого банку одержати від імпортера (платника, боржника) безпосередньо або через інший банк певну суму або підтвердження (акцепт) того, що ця сума буде виплачена у встановлений термін.

Залежно від видів документів, за якими здійснюється інкасова операція, визначають два види інкасо:

Учасники інкасової операції є: довіритель, банк-ремітент, банк-інкасатор, репрезентуючий банк.

Отже, після укладання контракту, в якому сторони вказують банки, що будуть здійснювати розрахунки, експортер відвантажує товар відповідно до умов укладеного контракту. Одержавши від транспортної організації транспортні документи, він готує комплект документів, до якого входять комерційні і фінансові документи, і подає їх до свого банку (банку-ремітента), використовуючи при цьому інкасове доручення.

Банк-ремітент перевіряє їх за зовнішніми ознаками, які вказані в інкасовому дорученні, і надалі діє згідно з інструкціями довірителя, які містять в даному дорученні.

Банк-ремітент відправляє документи банку-інкасатору, котрий, як правило, є банком країни-імпортера. Банк-інкасатор передає їх платнику для перевірки з метою отримання від нього платежу або акцепту згідно з інструкцією, яка міститься в інкасовому дорученні. Якщо інструкціями передбачена видача документів проти платежу, репрезентуючий банк направляє платнику повідомлення про отримання інкасового доручення. Після отримання платежу від імпортера банк передає йому документи. Банки-інкасатор переказує виручку банку-ремітенту. Отримавши переказ, банк-ремітент зараховує виручку на рахунок експортера (довірителя).

Акредитив – це умовне грошове зобов’язання банку, яке виставляється на підставі доручення його клієнта-імпортера провести платіж на користь експортера або забезпечити платіж іншим банком у межах певної суми та у встановлені терміни проти документів, указаних в акредитиві.

Учасники акредитивних операцій є: покупець (імпортер), бенефіціар (експортер), банк-емітент, авізуючий банк, підтверджуючий банк, банк-платник, негоціюючий банк.

Експортер та імпортер укладають між собою контракт. Після укладання контракту експортер готує товар до відвантаження, про що повідомляє імпортера. Одержавши повідомлення експортера, покупець направляє своєму банку заяву про відкриття акредитива, в якій указує умови платежу, що міститься в контракті. Після оформлення відкриття акредитива банк-емітент направляє акредитив до іноземного банку, як правило, до банку, що обслуговує експортера, - авізую чого банку. Авізуючий банк, перевіривши достовірність одержаного акредитива, сповіщає експортера про відкриття та умови акредитива.

Якщо експортер приймає умови відкритого на його користь акредитива, він відвантажує товар в указані в контракті строки. Одержавши від транспортної організації транспортні документи, експортер подає їх разом з іншими документами, передбаченими акредитивом, до свого банку. Перевіривши документи, банк експортер відсилає їх банку-емітенту для оплати або акцепту.

Отримавши документи, банк-емітент ретельно перевіряє їх і переказує суму платежу банку, що обслуговує експортера. На суму платежу дебетується рахунок імпортера. Банк експортера зараховує виручку на рахунок експортера.