2. Зберігання банками векселів клієнта.

Ці операції можуть полягати в:

1) зберіганні;

2) передаванні оригіналу векселя законному векселедержателю копії векселя;

3) передаванні примірника переказного векселя, що призначався для акцепту, законному векселедержателю іншого примірника векселя;

4) передаванні оригіналів, примірників і копій векселів іншій особі на умовах, указаних довірителем.

Закрите зберігання надання довірителю депозитного вічка у сховищі банку без будь-яких інструкцій щодо дій банку з векселями і здійснюється на підставі договору зберігання.

Відкрите зберігання передбачає подання у банк супровідного до векселя доручення на зберігання з точними і повними інструкціями щодо дій банку з векселями.

Доручення на зберігання має містити реєстр векселів, що передаються, якого достатньо для здійснення зберігання.

Банк не повинен приймати векселі на зберігання, а доручення на зберігання до виконання, якщо:

1) реквізити хоча б одного із векселів не відповідають зазначеним у дорученні на зберігання даним;

2) якщо банк упевнений, що виконання цього доручення негативно позначиться на його діловій репутації.

При передаванні векселя(ів) зі зберігання вони можуть бути одержані тільки представником довірителя.

При врученні векселя представник довірителя має дати розписку про його одержання.

Банк здійснює зберігання векселів тільки самостійно, незалежно від мети зберігання і не має права передоручати зберігання іншій установі цього самого банку. Він також не має права користуватися і розпоряджатися векселями без письмового дозволу довірителя.

За здійснення операцій зі зберігання банк може утримувати на свою користь винагороду, розмір якої може встановлюватися як у відсотках до вартості або суми векселів, так і як фіксована сума за один вексель.