28. Визначення рейтингу кредиту за допомогою системи балів та фінансових коефіцієнтів.

З метою зниження кредитного ризику визначають рейтинг кредиту за допомогою системи балів та системи фінансових кое­фіцієнтів.

Система балів передбачає визначення балів за такими параметрами: призначення і сума кредиту; фінансовий стан позичальника; строк і схема погашення боргу; кредитна інформація про позичальника; застава; взаємовідносини позичальника з банком;ціна кредиту.

По кожному з цих параметрів визначається кількість балів від 1 (найменше) до 9 (найбільше).

Залежно від загальної суми балів кредити класифікують: найкращі;високої якості; задовільні; граничні; гірше граничних;критичні (втрати).

Виділяють 5 груп фінансових коефіцієнтів: ліквідності; ефективності, або активності; фінансового лівериджу; операційні та прибутковості; ринкові.

Коефіцієнти ліквідності Визначають коефіцієнти ліквідності, які показува­тимуть ступінь мобільності різних активів клієнта, що забезпе­чать своєчасну оплату ним власної заборгованості:

Поточні активи = Ліквідність поточних активів/Поточні зобов'язання

Оборотний капітал = Поточні активи - Дебіторська заборгованість;

Оборотний капітал = Гроші + Товарно-матеріальні запаси.

Поточні активи = Оборотний капітал + Дебіторська заборгованість;

Високоліквідні активи = Поточні активи - ТМЗ.

Ліквідність поточних активів = ∑(вартість активу*N)/Поточні зобов’язання

де N —- частка вартості активу, яку можна отримати при не­гайній реалізації активу на ринку. Цей показник залежить від попиту на даний вид активу на ринку.

Коефіцієнти ефективності управління. ОборотністьТМЗ = Обсяг продажу/ Вартість товарно-матеріальних запасів

Кількість днів до отримання заборгованості = Дебіторська заборгованість/( Величина річного збуту/365 днів)

Цей показник виражає середню кількість днів, яка проходить реалізацією товару та отриманням за нього грошей.

Обіг основного капіталу = Обсяг продажу/Вартість основних виробничих фондів

Даний коефіцієнт показує ефективність використання основ­них виробничих фондів.

Обіг загальної вартості майна (К)=Обсяг продажу/Загальна вартість активів

Показник дає можливість побачити ефективність ви­користання майнового комплексу підприємства в цілому.

Товарно-матеріальні запаси в днях обороту = Вартість товарно-матеріальних запасів/(Величина річного збуту/365 днів).Даний показник відображає середню кількість днів, протягом якої запаси перебувають в обороті.

Показники фінансового лівериджу

К = Загальна сума заборгованості/Загальна вартість активів. Цей показник відображає ступінь залежності фірми від фінан­сування з боку кредиторів. Покриття виплат по процентах доходами компанії = Чистий прибуток/Платежі по процентах. За допомогою цього показника визначається здатність підпри­ємства за рахунок власного прибутку сплачувати проценти по бор­гових зобов'язаннях.

Показники прибутковості

Коефіцієнт дохідності по збуту (А)=Чистий прибуток/Величина збуту

Цим показником вимірюється величина доходу, який принес­ла реалізація товару на 1 грошову одиницю.

Основний коефіцієнт дохідності = Дохід до вирахування процентів та податків/Вартість майна

Цей коефіцієнт показує спроможність активів фірми давати до­хід без урахування впливу на суму доходів податків та лівериджу.

Коефіцієнт прибутковості майна після вирахування відсотків та податків = Чистий прибуток/Вартість майна

Ринкові

Дану групу показників доцільно розрахувати у разі, якщо фір­ма є акціонерним товариством та її акції вільно продаються та купуються на ринку цінних паперів.

1. Дохід на одну акцію = Сума нарахованих дивідендів/Кількість акцій

2. Дивідендний дохід на одну акцію у процентах = Річний дивіденд на одну акцію у процентах/Середня ринкова ціна акції

3. Відношення ціни акції до прибутку на неї = Ціна акції/Нарахований дивіденд на акцію

4. Відношення ринкової вартості акції до її балансової вар­тості = Ринкова вартість акції/Балансова вартість акції

Ці коефіцієнти служать показниками того, що думають інвес­тори про минулу діяльність компанії та перспективи її розвитку.

Залежно від фінансового стану позичальники поділяються на п'ять класів (А, Б, В, Г і Д).

Якість погашення боргу поділяється на три групи (добре, слабке, недостатнє).

За­лежно від цих критеріїв кредити класифікують як: стандартні; під контролем; субстандартні; сумнівні; безнадійні.

За результатами класифікації позичальники поділяються на п'ять класів: А, Б, В, Г, Д.

Клас «А» — фінансова діяльність дуже успішна (прибуткова і рі­вень рентабельності вищий, ніж середньогалузевий, якщо такий ви­значається), що свідчить про можливість своєчасного виконання зобо­в'язань за кредитними операціями.

Клас «Б» —- фінансова діяльність позичальника цієї категорії близька за характеристиками до класу «А» але ймовірність підтримування її на цьому рів­ні протягом тривалого часу є низькою.

Клас «В» — фінансова діяльність задовільна (рентабельність нижча, ніж середньогалузевий рівень, якщо такий визначається, деякі економічні показники не відповідають мінімально прийня­тним значенням) і потребує більш детального контролю.

Клас «Г» — фінансова діяльність незадовільна (економічні показники не відповідають установленим значенням) І спостері­гається її нестабільність протягом року; є високий ризик значних збитків: імовірність повного погашення кредитної заборгованості та процентів за нею є низькою.

Клас «Д» — фінансова діяльність незадовільна, є збитки; кре­дитна операція не забезпечена ліквідною заставою (або безумовною гарантією), показники не відповідають установленим значенням, імовірність виконання зобов'язань з боку позичальника/контр­агента банку практично відсутня.

У процесі класифікації за кредитним ризиком виділяються та­кі групи кредитних операцій:

«Стандартні» кредитні операції— це операції, за якими кредит­ний ризик є незначним і становить 2 % чистого кредитного ризику.

«Під контролем» — це кредитні операції, за якими кредитний ризик є незначним, але може збільшитися внаслідок виникнення несприятливої для позичальника ситуації та становить 5 % чисто­го кредитного ризику.

«Субстандартні» кредитні операції — це операції, за якими кредитний ризик є значним, надалі може збільшуватись і стано­вить 20 % чистого кредитного ризику, а також є ймовірність не­своєчасного погашення заборгованості в повній сумі та в строки, що передбачені кредитним договором.

«Сумнівні» кредитні операції— це операції, за якими виконання зобов'язань з боку позичальника/контрагента банку в повній сумі (з урахуванням фінансового стану позичальника та рівня забезпечен­ня) під загрозою, імовірність повного погашення кредитної заборго­ваності низька і становить 50 % чистого кредитного ризику.

«Безнадійні» кредитні операції — це операції, імовірність ви­конання зобов'язань за якими з боку позичальника/контрагента практично відсутня, ризик за такими операціями дорівнює сумі заборгованості за ними.

Вартість предмета застави визначається банком під час кредиту­вання за ринковою вартістю. Якщо предметом застави є цінні папери, то їх ринкова вартість визначається відповідно до Положення про по­рядок розрахунку резерву на відшкодування можливих збитків банків від операцій з цінними паперами. Застава оформляється договором застави відповідно до Закону України «Про заставу».