33. Показники, що характеризують достатність поточних грошових надходжень для погашення позички.

Аналіз бюджету грошових коштів дає можливість оцінити якість фінансового планування, скласти загальне уявлення про майбутнє фінансове положення клієнта, а також виявити можли­вості отримання ним коштів, достатніх для погашення позики. У зв'язку з постійними змінами економічних умов слід прово­дити аналіз змінюю чого скоригованого бюджету грошових коштів. Перевага змінюючого бюджету полягає в без­перервному послідовному фінансовому плануванні. При цьому клієнт щомісячно вносить корективи в наявний бюджет, враховуючи звітні дані за минулий період. Аналіз скориго­ваного бюджету фірми дасть можливість банкіру оцінити потенціальні можливості клієнта щодо погашення позики.

Елементами притоку коштів за період є:

- прибуток, отриманий уданому періоді;

- амортизація, нарахована за період;

- вивільнення коштів із запасів, дебіторської заборгованості основних фондів, інших активів;

- збільшення кредиторської заборгованості;

- зростання інших запасів:

- збільшення акціонерного капіталу;

- залучення нових позик.

Елементами відтоку коштів за період є:

- сплата податків, процентів, дивідендів, штрафів і пені;

- додаткові вкладення коштів у запаси, дебіторську заборгованість, інші активи, основні фонди;

- скорочення кредиторської заборгованості;

- зменшення інших пасивів;

- відтік акціонерного капіталу;

- погашення позик.

Різниця між притоком і відтоком коштів визначає величину загального грошового потоку. Якщо позичальник має стійке пе­ревищення притоку над відтоком коштів, то це свідчить про його і стабільне фінансове становище і платоспроможність.

Коливання величини загального грошового потоку вказує на низьку платоспроможність клієнта. Систематичне ж перевищення відтоку над притоком коштів швидше за все свідчить про непатоспроможність потенційного позичальника щодо повернення позичених коштів.

Середня додатна величина загального грошового потоку (пе­ревищення притоку над відтоком коштів) показує, в якому позичальник може погашати боргові зобов'язання. На основі співвідношення величини загального грошового потоку і розміру боргових зобов'язань клієнта визначається клас платоспромож­ності позичальника:

КП = Загальний грошовий потік/Боргові зобов'язання

Нормативні рівні цього співвідношення: 0,75;

2. клас — 0,50;

3. клас — 0,30;

4. клас —0,25;

5. клас -— 0,20.

Аналіз грошових потоків позичальника має здійснюватися з урахуванням такого показника:

— співвідношення чистих надходжень на всі рахунки пози­чальника (в тому числі відкриті в інших банках) до суми осно­вного боргу за кредитною операцією та відсотків за нею з ура­хуванням строку дії кредитної угоди (для короткострокових кредитів).

Для підприємств із сезонним характером виробництва, середньомісячна сума надходжень визначається за 12 місяців.

Оборотність дебіторської заборгованості (О_дз) розраховується за даними звіту позичальника:

О_дз = Виручка від реалізації/Середня дебіторська заборгованість

Середня дебіторська заборгованість визначається як середнє арифметичне суми цієї заборгованості на початок і на кінець звіт­ного періоду.

Показник Од₃ оцінюється шляхом порівняння його значення з попереднім періодом.

Оборотність кредиторської заборгованості (О_кз) розраховуєть­ся й оцінюється аналогічно О_дз:

Окз = Виручка від реалізації/Середня кредиторська заборгованість