logo
Кредитования и контролинг

59. Етапи процесу банківського кредитування.

Процес банківського кредитування — це сукупність певних дій банку пов'язаних із наданням і поверненням кредиту.

Основна робота з організації кредитного процесу в банку може бути подана у вигляді таких етапів:

1 етап. Формування портфеля кредитних заявок - збір інформації про попит на кре­дит, її аналіз та попередній відбір заявок. При цьому повинен бу­ти дотриманий основний принцип: вся інформація про потенцій­них позичальників, що надходить до банку, повинна письмово фіксуватися кредитними працівниками та містити такі відомості:короткий зміст кредитованого проекту; обсяг запитуваного кредиту; вид та строк позики; пропоноване забезпечення.До заявки додається пакет документів, що містить: засновні документи позичальника; картку зі зразками підписів уповноважених осіб та печатки; фін звіт (баланс та звіт про прибутки та збитки); ТЕО або бізнес-план; контракти та угоди на проект, що кредитується; супутня документація на пропоноване забезпечення.

2 етап. Проведення переговорів із потенційним клієнтом — кінцеве визначення кредитоспроможності та фін стану клієнта з метою укладення кредитної угоди на найбільш вигідних для банку умовах. Під час переговорів з позичальником кредитний працівник повинен отримати якомога чіткіше уявлення про ступінь помір­кованості рішення щодо позички; проаналізувати, наскільки обґрунтована сума позики; з'ясувати рівень врахування можливих несприятливих зовнішніх факторів.

Запитання поділяються на п'ять груп:відомості про фірму; відомості щодо планованого кредиту; відомості, пов'язані з погашанням кредиту; відомості щодо забезпечення кредиту; відомості про зв'язки клієнта з іншими банками.

Враховуючи велику значимість цього етапу, в багатьох уста­новах банків створюють спеціальні підрозділи, які називаються відділом чи сектором економічного аналізу.

Під час експертизи кредитної заявки використовують різні джерела інформації: матеріали, одержані безпосередньо від позичальника у складі кредитної заявки: звітність, клопотання на отримання кредиту, економічне обґрунтування проекту, що буде прокредитований, або бізнес-план; відомості про клієнта, що знаходяться в архіві банку; інформація про клієнта, одержана за межами даного банку (інформація податкової служби, фінансового відділу окремого регіону і т. ін.)

Після розмови позичальником кредитний працівник у пись­мовому вигляді підсумовує і приймає рішен­ня: продовжувати роботу з клієнтом чи відмовити йому.

3 етап. Прийняття рішення про доцільність надання кредиту та форму його надання - банк провадить підготовку до складання кредитної угоди. Третій етап можливий лише за умови позитив­ного закінчення другого етапу, тобто оцінки кредитоспроможно­сті та ризику.

Третій етап має назву «структурування позички». У процесі структурування банк визначає основні параметри позички: вид кредиту, суму, строк, забезпечення, порядок видачі та погашення, ціну позики та інше.

Якщо кредит надається На формування оборотного капіталу клієнта і відноситься до к/стр, то джерелом його погашення будуть поточні грошові надходження, які надійдуть після реалі­зації проекту, що прокредитований. Кредит, наданий на відтворення основного капіталу позичаль­ника, є, як правило, д/стр і повинен бути повернений за рахунок прибутку від експлуатації прокредитованого проекту.

Важливе значення у структуруванні позички має правильно визначена сума кредиту. Заниження її може привести до пору­шення строків повернення, оскільки об'єкт, що кредитується, не буде завершений строк, а завищення призведе до нецільового використання надлишкове отриманих в банку коштів, а це ви­кличе проблеми при розрахунках із банком.До таких же наслідків призводять і помилки у ви­значенні строків кредиту.

Визначення плати за кредит залежить від політики, яку банк провадить у галузі кредитування в даному періоді

За наявності позитивного висновку юристів пакет документів перевіряється службою безпеки банку: перевірка контрактів та угод, що стосуються даного креди­тованого проекту, визначення надійності та платоспроможності партнерів позичальника;отримання та уточнення конфіденційної інформації про всіх юридичних та фізичних осіб, стосовних даного кредитного проекту перевірка фінансової стабільності гаранта (поручителя) та встановлення його зв'язків з позичальником; аналіз отриманої інформації та визначення можливості не­повернення позичальником кредиту. Повний пакет документів подається керівництву банку для прийняття остаточного рішення та укладання кредитного догово­рі) у або відмови клієнтові.

4 етап. Оформлення кредитної справи

Посадова особа, яка веде переговори з клієнтом відносно кре­диту, повинна довести до нього обов'язкові умови майбутньої кредитної угоди, без виконання яких позичка не може бути надані, і ті умови, відносно яких може бути досягнутий компроміс.

Обов'язковою умовою, наприклад, може бути наявність май­нового забезпечення або гарантії третьої особи, якщо їх відсут­ність може призвести до неповернення кредиту.

Після вирішення всіх питань і узгодження всіх параметрів майбутньої кредитної угоди робляться відповідні висновки щодо кре­диту. Цей висновок за підписом начальника кредитного відділу подається на розгляд кредитного комітету або комісії банку. Після позитивного рішення цього органу відбувається підписання креди­тної угоди з боку керівництва банківської установи і клієнта. Після цього на підставі внутрішнього розпорядження банку відкриваєть­ся позичковий рахунок, з якого і провадиться видача кредиту. При цьому указуються всі реквізити, характеристика рахунка .

Видача позички оформляється розпорядженням кредитноговідділу операційному відділу установи банку.

Повернення кредиту здійснюється за ініціативою клієнта, тобто позичальника, на підставі його платіжних доручень, або на підставі оголошень внесення готівки.

5 етап. Робота з клієнтом після отримання ним позики проведення контролю за виконанням кредитного договору та пошук нових форм співпраці з клієнтом. У процесі контролю працівники кредитного відділу використовують різноманітні джерела ін­формації (інформацію самого банку, інших фінансових інсти­тутів, позичальника). Банк вживає заходів реалізації повернен­ня позики, контролює регулярне надходження % за користування нею, провадить перевірки на місцях зі складанням акта перевірки. Контролюється відповідність фактичного витрачання по­зики на її цільове призначення, передбачене кредитною уго­дою, перевіряються накладні, угоди купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей і т. д., здійснюється аналіз грошових потоків клієнта.

6 етап. Повернення кредиту з процентами і закриття кредит­ної справи. — повернення кредиту з % та закриття кредитної справи — завершальний етап кредитних взаємовідно­син банку з позичальником. Випадки непогашений позик повинні щорічно аналізуватися при цьому вся інформація повинна бути скорегована.