2)Мікросегментування.

Основними критеріями сегментування для корпоративного ринку можуть бути:

• юридичний статус;

• оборот;

• особливості технології та організації виробництва;

• географічні критерії (кількість і розміщення філіалів);

• чисельність персоналу;

• наявність і розміщення зарубіжних філіалів;

• рівень експортних поставок;

• стан і показники основного і оборотного капіталу;

• рівень і характер заборгованості;

• рівень і характер взаємозв’язків з банком;

• конкурентоспроможність товарів і послуг;

• рівень менеджменту фірми.

Основними критеріями сегментування для фізичних осіб можуть бути:

• географічні;

• економічні і майнові;

• демографічні;

• психографічні (характер і мотиви поведінки клієнта при виборі банківської послуги).

Використання критеріїв сегментування здійснюються з дотриманням таких умов:

• перелік критеріїв може бути продовжений;

• кожний банк, виходячи із своєї політики, обирає і використовує тільки ті критерії, які є суттєвими для нього в даний момент і на перспективу.

При здійсненні сегментування слід врахувати і поняття життєвого циклу, згідно з яким кожний клієнт у своєму розвитку проходить ряд послідовних етапів, кожний з яких характеризується певною особливістю потреб на банківські послуги.

Перехід клієнта з однієї стадії в іншу здійснюється через так звані переломні точки.

Переломними точками життєвого циклу фізичних осіб можуть бути:

• початок і закінчення освіти;

• зміна сімейного стану;

• придбання нерухомого майна;

• зміна місця проживання;

• одержання спадщини;

• вихід на пенсію.

Переломними точками життєвого циклу юридичних осіб можуть бути:

• організація нової фірми;

• розширення збутової сітки;

• розширення виробничих потужностей;

• зміна асортименту;

• суттєве розширення персоналу;

• вихід на міжнародні ринки.