32. Послуги фінансових посередників на ринку пенсійного забезпечення
Пенсійні фонди
Найважливішою ланкою системи пенсійного забезпечення є державне соціальне страхування. Кошти у системі соціального страхування формуються через накопичення внесків працівників та роботодавців через заробітну плату та податки. Виплати з державних систем соціального забезпечення містять пенсійні виплати та виплати на медичну допомогу особам похилого віку та непрацездатним особам. Соціальні пенсії виплачуються з поточних внесків і мало пов'язані з минулими внесками учасників.
Недержавні системи пенсійного забезпечення реалізуються через недержавні пенсійні фонди, пенсійні програми страхових компаній та інших фінансових інститутів, а також різні види індивідуальних пенсійних вкладів.
Засновниками пенсійного фонду можуть виступати корпорації, приватні фірми, установи, спілки, фізичні особи. Кошти залучаються до фонду через періодичні внески як роботодавців, так і працівників. При цьому вони можуть автоматично вираховуватися з рахунків учасників фонду або вноситись ними добровільно.
Частина пенсійних фондів, як і інвестиційні компанії, наймають фінансових посередників для забезпечення професійного управління активами. Крім пенсійних фондів на ринку діють інші фінансові інститути, які тією чи іншою мірою реалізують різні пенсійні програми. Одним із варіантів пенсійного забезпечення є накопичення коштів на індивідуальному пенсійному рахунку в банку. Пенсійний рахунок ведеться опікуном, яким виступає банк чи інший фінансовий посередник.
Недержавні системи пенсійного забезпечення реалізуються через недержавні пенсійні фонди, пенсійні програми страхових компаній та інших фінансових інститутів, а також різні види індивідуальних пенсійних вкладів. Для забезпечення інтересів вкладників пенсійних фондів та страхових компаній за підтримки держави можуть створюватись корпорації, що гарантують певний рівень пенсійних чи страхових виплат.
Недержавний пенсійний фонд забезпечує працівників, які охоплені пенсійним планом цього фонду, доходом після виходу на пенсію у формі періодичних виплат. Засновниками пенсійного фонду (спонсорами пенсійного плану) можуть виступати корпорації, приватні фірми, установи, спілки, фізичні особи. Кошти залучаються до фонду через періодичні внески як роботодавців, так і працівників. При цьому вони можуть автоматично вираховуватися з рахунків учасників фонду або вноситись ними добровільно.
Розрізняють кілька типів пенсійних планів, які реалізуються відповідними пенсійними фондами: пенсійні плани з визначеними вкладами, пенсійні плани з визначеним доходом та гібридні пенсійні плани, які мають риси як планів з визначеними вкладами, так і планів з визначеним доходом.
При реалізації пенсійних планів з визначеними вкладами до фонду періодично вноситься певна частина заробітної плати, але визначена сума пенсії попередньо не встановлюється. В чим більш дохідні активи будуть вкладені кошти фонду, тим більшим буде розмір пенсійних виплат. При реалізації таких планів кажуть, що вкладники фонду підпадають під ризик інвестицій, оскільки розмір пенсійних виплат залежить від того, в які активи будуть вкладені кошти пенсійного фонду.
При реалізації пенсійних планів з визначеним доходом пенсійним фондом визначається конкретний розмір пенсійних виплат. У цьому разі ризик інвестицій несе пенсійний фонд, оскільки внески, зроблені спонсорами фонду при несприятливій ситуації на ринку, можуть виявитись недостатніми для здійснення пенсійних виплат у запланованому обсязі. Для зменшення ризику інвестицій менеджмент такого фонду нерідко використовує поліси компаній зі страхування життя з виплатою ануїтетів.
Оскільки пенсійні виплати мають досить прогнозований характер, пенсійні фонди можуть вкладати кошти в більш довгострокові активи, ніж страхові компанії. До 90% активів пенсійних фондів становлять акції «а цінні папери з фіксованим доходом, що обумовлюється специфікою діяльності фондів, а саме необхідністю здійснювати періодичні виплати пенсіонерам протягом тривалого періоду. Найбільша частка в активах пенсійних фондів належить корпоративним цінним паперам — акціям та облігаціям.
Частина пенсійних фондів, як і інвестиційні компанії, наймають фінансових посередників для забезпечення професійного управління активами.
У різних країнах світу функціонують як державні, так і недержавні системи пенсійного забезпечення. В процесі реформування пенсійного забезпечення в Україні передбачено здійснити перехід до пенсійного забезпечення на страховій основі із встановленням трьох видів пенсій: трудової, соціальної та додаткової. Виплата трудової пенсії має здійснюватись за рахунок пенсійних страхових внесків, а для певних категорій працівників — за рахунок державного бюджету. Соціальну пенсію передбачено сплачувати за рахунок державного та місцевих бюджетів, а додаткову пенсію — за рахунок недержавного пенсійного страхування.
- 1. Поняття номінальної, ринкової та дійсної вартості фінансового активу.
- 2. Фактори, що визначають реальну дохідність фінансових та матеріальних активів
- 3. Попит та пропозиція на ринку активів. Арбітраж та рівновага
- 4. Загальна характеристика споживання та заощадження.
- 5. Теорії споживання Кейнса та Фішера.
- 6. Модель ф. Модільяні та теорія поведінки споживача м. Фрідмена.
- 7. Інвестиції та заощадження
- 8.Структура процентних ставок
- 9. Процентна ставка з урахуванням інфляції та ризику неповернення
- 10. Поняття форвардної процентної ставки, механізм її формування
- 11. Теорії ринкових поцентних ставок
- 12. Поняття курсу валюти та фактори що впливають на формування курсу валюти
- 13. Оцінювання дохідності операцій з фінансовими активами на вторинному ринку
- 14. Механізм оцінки дійсної вартості фінансових активів
- 15. Механізм оцінювання облігацій.
- 16. Фактори, що впливають на ціну облігації, еластичність ціни облігації
- 18.Фактори, що впливають на формування ринкової ціни акції та методи оцінки акцій
- 19. Дивідендний метод оцінки акцій.
- 20. Модель оцінки фінансових активів
- 21. Фондові індекси як індикатори фондового ринку
- 22. Поняття портфеля цінних паперів, оцінювання ризику та очікуваного доходу по портфелю, диверсифікація портфелю
- 23. Формування цін на ринку строкових угод
- 24.Формування цін на ринку строкових угод на прикладі форвардного валютного курсу
- 25. Поняття ціни форвардного контракту та механізм її оцінки (форвардні % ставки???)
- 26. Ціна опціону та фактори, що на неї впливають (Буренин и фр)
- 27. Формування цін на ринку банківських послуг
- 28. Кредитні рейтинги та їх вплив на формування цін на фінансовому ринку
- 29. Операції на фінансовому ринку – економічний зміст та класифікація.
- 30.Операції, пов’язані з непрямим інвестуванням коштів (трансформацією капіталу)
- 31. Послуги, що надаються інститутами інфраструктури фінансового ринку
- 32. Послуги фінансових посередників на ринку пенсійного забезпечення
- 33. Страхові послуги: суть та класифікація
- 34. Діяльність ощадних банків на фінансовому ринку
- 35. Діяльність кредитних спілок на фін ринку.
- 36. Послуги, що надаються інвестиційними банками на ринку фінансового посередництва
- 37. Здійснення спільного інвестування на фінансовому ринку
- 38. Активні операції комерційних банків
- 39. Пасивні операції комерційних банків
- 40.Лізингові послуги на ринку фін посередництва.
- 41. Ціноутворення на ринку лізингових послуг
- 42. Факторингові послуги та формування цін на ринку факторингових послуг
- 43. Торговці цінними паперами та операції, які вони здійснюють
- 44. Брокерська діяльність на ринку цінних паперів
- 45. Дилерська діяльність на ринку цінних паперів
- 46. Організація торгівлі цп-ми на біржовому ринку.