8.Структура процентних ставок
Дохідність будь-якого активу, що перебуває в обігу на ринку, насамперед відображає його ризиковість та загальний стан ринку. На ефективно діючих ринках більш ризикові активи забезпечують, як правило, вищу дохідність. Якщо фінансовий ринок перебуває в стадії формування, він не завжди гарантує встановлення таких ринкових цін на активи, які відповідали б їх ризиковості. В таких випадках на ринку можуть бути в обігу активи одного рівня дохідності, але різного ступеня ризику.
При цьому на будь-якому фінансовому ринку є в обігу активи, які забезпечують інвесторам мінімальний дохід і при цьому вважаються безризиковими. Це короткострокові державні боргові зобов'язання: казначейські векселі, облігації внутрішньої державної позики та ін. Вони забезпечують досить невисокий порівняно з іншими інвестиціями рівень доходу, але є високоліквідними активами, які гарантують отримання доходу на рівні і в терміни, передбачені умовами випуску. Реальна дохідність короткострокових цінних паперів знаходиться на рівні 2—4%. Середньо- та довгострокові державні папери вважаються більш ризиковими і характеризуються переважно вищим рівнем дохідності.
Номінальний дохід може бути різним залежно від інфляційних очікувань у державі. Там, де інфляція становить 2—4% на рік, дохідність державних цінних паперів знаходиться на рівні 5—7%. При високих рівнях інфляції дохідність державних цінних паперів може досягати десятків процентів. Наприклад, дохідність облігацій внутрішньої державної позики України в 1995 р. становила 90%.
Оскільки при розрахунку процентних ставок за державними цінними паперами використовуються очікувані чи прогнозовані рівні інфляції, на час виплати процентів такі папери можуть мати реальну дохідність, яка дорівнює нулю, або приносити збитки.
На розвинених фінансових ринках існують ефективні механізми встановлення дохідності активу на рівні, що відповідає ступеню його ризиковості. А саме, дохідність будь-якого фінансового активу визначається дохідністю безризикового активу та премією за ризики, характерні для такого активу.
Іншими словами, будь-яка процентна ставка к на ринку є сумою безризикової, або безпечної, процентної ставки кь та премії за ризик кр:
k= кь+ кр
Безризикова процентна ставка — це номінальна процентна ставка за короткостроковими державними цінними паперами, яка є, в свою чергу, сумою двох складових — реальної процентної ставки к0 та поправки на інфляцію кi:
кб = к0 + кi
Складова кi розраховується на основі прогнозованих рівнів інфляції, і тому у разі нестабільної економічної та політичної ситуації в країні може суттєво відрізнятись від реальних темпів інфляції.
В Україні, де фінансовий ринок перебуває в стадії розвитку, основою для формування ринкових процентних ставок, орієнтиром ціни на гроші виступають ставки рефінансування та облікова ставка Національного банку України.
Ставка рефінансування — це виражена у процентах плата за кредити, що надаються комерційним банкам.
Облікова ставка НБУ, що є найнижчою серед ставок рефінансування, — це виражена у процентах плата, яку бере Національний банк України за рефінансування комерційних банків через купівлю векселів до настання строку платежу за ними і утримує з номінальної суми векселя.
Складова процентної ставки кр відображає ризик інвестування в конкретний фінансовий актив і є сумою трьох складових
кр=кл + кп + кч,
де кл — премія за ризик ліквідності; кп — премія за ризик неплатежу; kч — премія за ризик, пов'язаний з терміном обігу даного фінансового активу.
Розглянемо докладніше ці складові. Всі вони відображають ступінь непевності в отриманні доходу за фінансовим активом, а саме ступінь непевності в отриманні доходу від володіння даним фінансовим активом та доходу від продажу його на ринку. Премія за ризик ліквідності кл відображає ризик неотримання доходу від продажу фінансового активу і є платою за те, що даний актив не можна буде швидко і без втрат продати на ринку, тобто швидко і без втрат перетворити на готівку. Чим більш ліквідним є актив, тим менша премія за ризик ліквідності в загальній величині процентної ставки.
У межах одного фінансового ринку більш ліквідними є державні цінні папери та облігації і акції відомих корпорацій. Такі папери перебувають в обігу, як правило, на біржах та в позабіржових торговельних системах високого рівня. Цінні папери нових компаній, які потрапляють до рук інвесторів через приватне розміщення, є ризиковими як з погляду їх ліквідності, так і з погляду вчасного отримання доходу запланованого рівня.
Дохід від володіння активом складається з регулярних періодичних процентних чи дивідендних виплат та суми, отриманої при його погашенні. Чим більша міра непевності в отриманні даних виплат за активом, тим більшою буде премія kп за ризик неплатежу. Ризик неплатежу відображає ризики несвоєчасної сплати доходу (процентів чи основної суми боргу), сплати доходу не в повному обсязі або повної його несплати. З цього погляду привілейовані акції є більш ризиковими, ніж облігації, а прості акції — більш ризикованими, ніж привілейовані. Власники облігацій є кредиторами підприємства-емі-тента. Зобов'язання за облігаціями щодо виплати процентів та суми основного боргу виконуються емітентом у першу чергу. Після цього задовольняються вимоги власників привілейованих акцій, а потім власників простих акцій. Чим більшим є ризик несплати за фінансовим активом, тим більшою буде відповідна премія за ризик, а отже, загальна дохідність активу.
Номінальні процентні ставки і номінальна дохідність довгострокових зобов'язань часто не відповідають майбутнім ринковим процентним ставкам. Реальна дохідність боргових зобов'язань, як правило, відповідає ринковій. Так, дохідність боргового зобов'язання з плаваючою ставкою завжди відповідає ринковій, оскільки змінюється відповідно до ринкової кон'юнктури. Володіння активом з фіксованим доходом забезпечує дохідність вищу за ринкову, при падінні процентних ставок на ринку і нижчу за ринкову при зростанні процентних ставок.
Зі збільшенням терміну обігу фінансового активу зростає і невизначеність, пов'язана з ліквідністю цього активу та своєчасним отриманням доходу по ньому. Тому можна вважати, що величина кч — це премія за ризики, пов'язані з майбутньою зміною процентних ставок на ринку, зі змінами в ліквідності та в певності отримання доходу за таким фінансовим активом.
- 1. Поняття номінальної, ринкової та дійсної вартості фінансового активу.
- 2. Фактори, що визначають реальну дохідність фінансових та матеріальних активів
- 3. Попит та пропозиція на ринку активів. Арбітраж та рівновага
- 4. Загальна характеристика споживання та заощадження.
- 5. Теорії споживання Кейнса та Фішера.
- 6. Модель ф. Модільяні та теорія поведінки споживача м. Фрідмена.
- 7. Інвестиції та заощадження
- 8.Структура процентних ставок
- 9. Процентна ставка з урахуванням інфляції та ризику неповернення
- 10. Поняття форвардної процентної ставки, механізм її формування
- 11. Теорії ринкових поцентних ставок
- 12. Поняття курсу валюти та фактори що впливають на формування курсу валюти
- 13. Оцінювання дохідності операцій з фінансовими активами на вторинному ринку
- 14. Механізм оцінки дійсної вартості фінансових активів
- 15. Механізм оцінювання облігацій.
- 16. Фактори, що впливають на ціну облігації, еластичність ціни облігації
- 18.Фактори, що впливають на формування ринкової ціни акції та методи оцінки акцій
- 19. Дивідендний метод оцінки акцій.
- 20. Модель оцінки фінансових активів
- 21. Фондові індекси як індикатори фондового ринку
- 22. Поняття портфеля цінних паперів, оцінювання ризику та очікуваного доходу по портфелю, диверсифікація портфелю
- 23. Формування цін на ринку строкових угод
- 24.Формування цін на ринку строкових угод на прикладі форвардного валютного курсу
- 25. Поняття ціни форвардного контракту та механізм її оцінки (форвардні % ставки???)
- 26. Ціна опціону та фактори, що на неї впливають (Буренин и фр)
- 27. Формування цін на ринку банківських послуг
- 28. Кредитні рейтинги та їх вплив на формування цін на фінансовому ринку
- 29. Операції на фінансовому ринку – економічний зміст та класифікація.
- 30.Операції, пов’язані з непрямим інвестуванням коштів (трансформацією капіталу)
- 31. Послуги, що надаються інститутами інфраструктури фінансового ринку
- 32. Послуги фінансових посередників на ринку пенсійного забезпечення
- 33. Страхові послуги: суть та класифікація
- 34. Діяльність ощадних банків на фінансовому ринку
- 35. Діяльність кредитних спілок на фін ринку.
- 36. Послуги, що надаються інвестиційними банками на ринку фінансового посередництва
- 37. Здійснення спільного інвестування на фінансовому ринку
- 38. Активні операції комерційних банків
- 39. Пасивні операції комерційних банків
- 40.Лізингові послуги на ринку фін посередництва.
- 41. Ціноутворення на ринку лізингових послуг
- 42. Факторингові послуги та формування цін на ринку факторингових послуг
- 43. Торговці цінними паперами та операції, які вони здійснюють
- 44. Брокерська діяльність на ринку цінних паперів
- 45. Дилерська діяльність на ринку цінних паперів
- 46. Організація торгівлі цп-ми на біржовому ринку.