8. Зміст договору про заставу.

Договір про заставу – це договір між банком (заставодержателем)-з однієї сторони і клієнтом (заставодавцем ) з іншої сторони про передачу в заставу майна як забезпечення виконання зобов’язань. В ньому вказується дата, місто, сторони, які уклали договір.

Предмет договору: цей договір забезпечує виконання зобов’язань позичальника, що випливають з кредитного договору.

Робиться детальний опис майна, яке надано в заставу. Обговорюється в кого з сторін залишається заставне майно. Вказується, що майно не обтяжене іншими зобов’язаннями.

Права та обов’язки сторін: вказується права заставодержателя і заставодавця, обговорюються наслідки у випадку пошкодження або знищення майна, в яких випадках відбувається звернення стягнення на майно до настання термінів виконання зобов’язання.

Юридичні адреси сторін.

Дата укладання договору, підписи ст. сторін.

При укладанні договору про заставу необхідно перед­бачити:

1.повне найменування юридичної особи, повноваження її представника, прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, яка передає в заставу майно та майнові права.

2 право заставоутримувача:

а) користуватися (при закладі) предметом застави і по­рядком використання заставоутримувачем отриманого прибутку та відшкодування збитків заставнику у випадку втрати, нестачі, чи пошкодженні предмета застави; в) на перевірку стану і умов зберігання заставленого майна; г) на реалізацію права на заставу у випадку непогашен-ня позики у встановлені строки, а також дострокове стяг­нення з переліком мотивів (неналежне зберігання, ухилення від зміни предмета застави, використанням та інші пору­шення), проводиться відповідно до положень статей 20, 21, 23, 24, 38 Закону України «Про заставу»; '

- порядок вирішення спірних питань;

- строк дії договору та юридичні адреси сторін. Зміст договору застави регулюється положенням ст. 12 Закону «Про заставу», а ст. 13 цього Закону передбачає, що договір застави повинен бути укладений у письмовій формі і нотаріально засвідчений у тих випадках, коли предметом застави є:

- нерухоме майно — за місцем знаходження майна посвідчується; - транспортні засоби — за місцем реєстрації цих засобів: - товари в обороті або у переробці

- за місцем знаходження власника.

Засвідчення договорів про заставу на такі види майна є обов'язковим, в іншому разі договір не матиме юридичної сили.

Угодою сторін може бути передбачено нотаріальне за­свідчення договору застави і в тих випадках, коли це не є обов'язковим в силу законодавства України, але на цьому наполягає одна зі сторін.

Слід зазначити, що внесення будь-яких змін до нотарі­ально засвідчених документів призведе до необхідності їх нотаріального засвідчення. Це положення необхідно зазна­чити у договорі та вказати, що всі витрати відшкодовують­ся заставником або особою, яка внесла зміни.

До договору застави додаються документи, перелік яких прикладається до примірного договору: Копія кредитної угоди (в якій указується номер угоди, дата підписання) між заставником і заставоутримувачем. Довідка відповідного органу державної влади про те, що предмет застави не занесено у Державний реєстр націо­ нального культурного надбання. Документ про вартісну оцінку предмета застави.

Копія страхового полісу (свідоцтва) на заставлене майно.

Копія документа, який підтверджує право власності заставника на заставлене майно (свідоцтво, видане нотарі­альною конторою, бюро технічної експертизи, договір купівлі-продажу майна та інші документи).

6. Довідка нотаріальної контори або іншого органу про те шо предмет застави не знаходиться під арештом.

7. Опис майна, що передається у заставу.

Перелік може включати й інші документи.

Договір застави вважається укладеним з моменту під­писання його сторонами, а у випадку застави нерухомого майна, транспортних засобів, товарів в обороті або у пере­робці - з моменту нотаріального посвідчення.

З моменту нотаріального посвідчення вважається укла­дений договір і стосовно майна, на яке відповідно до закону не вимагається обов'язкового посвідчення у нотаріуса, але це повинно бути передбачено в самому договорі застави.