2.4.2. Міжнародні розрахунки чеками

При міжнародних розрахунках можуть застосовуватися такі платіжні документи, як чеки (згідно з Уніфікованим законом про чеки, затвердженим Женевською конвенцією 1931 р.). Як передбачається у ст. 1 цього Закону чек повинен містити:

1) найменування «чек», вміщене в самий текст документа та зафіксоване мовою, якою цей документ складений;

2) просту та нічим не обумовлену пропозицію сплатити визначену суму;

3) найменування того, хто повинен платити (платника);

4) вказівку про місце, в якому повинен бути здійснений платіж;

5) вказівку про дату та місце складення чека;

6) підпис того, хто видає чек (чекодавця).

Чеки бувають такими, що можуть оплачуватися лише безготівково (платежі по них здійснюються виключно безготівковим шляхом на рахунок, зазначений на лицьовій стороні чека), або готівкою. Чеки можуть бути кросовані (перекреслені), що означає обмеження стосовно осіб, які отримують платіж за чеком, лише банком чи клієнтом платника. Підтверджені чеки містять штамп і підпис банку про платіж за рахунок попередньо зарезервованих котів. Чеки надсилаються до оплати через банки сторін або безпосередньо бенефіціару коштів. Іменні чеки можуть передаватися шляхом вчинення індосаменту (іменного чи бланкового), а також можуть авалюватися.