5.2. Соціально-економічні наслідки інфляції

Інфляція здійснює негативний вплив на суспільство в цілому. Погіршується економічне становище:

• знижуються обсяги виробництва, оскільки коливання та зростання цін роблять непевними перспективи розвитку виробництва;

• ціни на вироблені товари швидко зростають, при цьому нерівномірно, що спричиняє порушення сформованих в економіці пропорцій;

• відбувається перелив капіталу з виробництва в торгівлю та посередницькі операції, де швидший обіг капіталу та більше прибуток, а також легше ухилитися від сплати податків;

• розширюється спекуляція в результаті різкої зміни цін;

• обмежуються кредитні операції;

• нестійкість грошової одиниці значно збільшує підприємницький ризик і знижує ділову активність;

• зменшуються фінансові ресурси держави;

• порушуються сформовані міжнародні відносини.

Виникає соціальне напруження в зв'язку з тим, що інфляція перерозподіляє національний дохід не на користь найменш забезпечених верств суспільства. Вона знижує реальні доходи (кількість товарів та послуг, які можна придбати за номінальний дохід), а отже і загальний рівень життя населення, якщо номінальний дохід буде відставати від росту цін. Особливо важкою є інфляція для осіб з фіксованими доходами: пенсіями, стипендіями, заробітною платою працівників бюджетної сфери. Крім того, інфляція знецінює заощадження громадян. В зв'язку з цим, щоб стримати різке падіння життєвого рівня, держава здійснює індексацію доходів, та податкових пільг. Розгортання інфляційних процесів призводить до такого загострення економічних та соціальних суперечностей, що держави починають вживати заходів для подолання інфляції та стабілізації грошового обігу.

Якщо інфляція триває досить довго, то сукупність усіх її негативних наслідків призводить до різкого розладу фінансової системи держави і до важкого стану всієї економіки.

Але наслідки, причиною яких стає інфляція, різноманітні і аж ніяк не односпрямовані. За певних умов інфляція вигідна окремим верствам підприємців і державі:

- держава за рахунок інфляції покриває свої, як правило, непродуктивні витрати і фінансує державний сектор економіки (тобто держава оподатковує все населення «емісійним податком», практично безкоштовно вилучає кошти у свого населення);

- на початковому етапі інфляції попит на товари підвищується, а це збільшує ділову активність, що вигідно підприємцям (але ця вигода має місце тільки за умови, що збільшення прибутку випереджає інфляційне зростання цін);

- серед підприємців особливо виграють ті, хто займається експортом своєї продукції, бо витрати на виробництво продукції в умовах інфляції зменшуються (за рахунок зменшення реальної заробітної плати робітників) і це дає можливість знизити ціни на свої товари і зміцнити свої позиції на зовнішньому ринку;

- значні вигоди від інфляції одержують боржники.

Зрозуміло, що позитивний економічний ефект інфляції для окремих верств населення і для держави досягається за рахунок втрат іншої частини громадян.