7.2. Класична кількісна теорія грошей
Кількісна теорія грошей - це не якась окрема концепція, а загальнометодологічний підхід в економічній теорії, згідно з яким гроші впливають на економіку лише своєю кількістю і тому функціонування економічних систем вивчається у взаємозв'язку зі зміною маси грошей в обороті (кількісним фактором).
Перші ідеї щодо залежності цін від кількості грошей з’являються в ХVІ ст. Вважається, що першим сказав про це французький філософ Ж.Боден (1530-1596 рр.), який констатував, що збільшення цін є наслідком збільшення кількості золота і срібла. Але засновниками кількісної теорії грошей стали француз Ш. Монтеск’є, англійці Дж.Локк і Д.Юм.
Появі кількісної теорії грошей сприяли два суттєвих явища, що відбулися в ХVІ ст. По-перше, це великий потік золота і срібла в Європу, що стало наслідком відкриття Америки і масового пограбування європейськими колонізаторами місцевого населення. Саме в цей період у Європі відбувається суттєве зростання цін на товари (в 3-5 разів). По-друге, саме в цей період посилюється процес становлення номіналістичної теорії, згідно з якою гроші – це тільки умовний знак, що не має своєї внутрішньої вартості.
Залежно від того, як прибічники кількісної теорії пояснюють механізм впливу маси грошей на сферу реальної економіки, виділяється кілька її напрямів:
* класична кількісна теорія;
* неокласична кількісна теорія;
* кейнсіанський напрям;
* сучасний монетаризм.
Класична кількісна теорія грошей послужила методологічною основою всього подальшого розвитку монетаристської теорії, включаючи і сучасні її напрями. Ця теорія зміну цін пояснює лише зміною кількості грошей в обігу. При цьому вплив кількості грошей на ціни є безпосереднім, прямо пропорційним і загальним, тобто однаково дійсним для всіх товарів. Сам механізм впливу кількості грошей на ціни та наслідки зміни цін у сфері виробництва ця теорія не вивчає.
Представники класичного напрямку кількісної теорії грошей вважали, що всі гроші знаходяться у сфері обігу. По суті, вони не враховували функцію грошей як засіб нагромадження й ігнорували той факт, що на кількість грошей в обігу впливають такі чинники, як швидкість руху грошей, наявність безготівкових платежів і кредиту.
Важливий вклад у кількісну теорію вніс англійський економіст Дж.Локк, який дійшов висновку, що вирішальним фактором, який регулює і визначає вартість грошей (у даному випадку золота і срібла), є їх кількість. Цей висновок Дж.Локка був використаний ідеологами промислової буржуазії, що почала розвиватися, для критики меркантилізму. Вони протиставляли прибічникам останнього твердження, що нагромадження золота і срібла не може зробити націю багатшою, тому що результатом такого нагромадження буде знецінення дорогоцінних металів і зростання товарних цін. На їх думку, дійсне багатство нації міститься не в мертвих запасах золота і срібла, а в створенні мануфактур, у використанні в них живої праці. Тим самим ідеї кількісної теорії сприяли розвінчанню меркантилізму, металістичної концепції грошей, згідно якої золото та срібло вже по природі своїй є гроші.
У період становлення капіталістичних відносин основні ідеї кількісної теорії найбільш чітко виразив англійський філософ Д.Юм. У своїй науковій праці «Про гроші» він висунув і обґрунтував принцип, який у сучасній літературі називається «постулатом однорідності»: подвоєння кількості грошей призводить до подвоєння абсолютного рівня всіх цін, виражених у грошах, але не зачіпає відносних мінових співвідношень окремих товарів. Своїм постулатом Д.Юм дав поштовх до формування концепцій «нейтральності грошей» у ринковій економіці та екзогенного, нав’язаного ззовні характеру зміни грошової маси в обігу, які ввійшли до арсеналу сутнісних ідей монетаристської теорії взагалі.
Особливу позицію в тлумаченні кількісної теорії грошей зайняв Д.Рікардо. Він зробив спробу пов’язати цю теорію з теорією трудової вартості, доводячи, що гроші – це товар і вони мають свою внутрішню вартість. При цьому він висунув ідею автоматичного регулювання кількості золота, а відтак, і її впливу на ціни. За уявленням Д.Рікардо, при збільшенні кількості золота в країні вартість грошей падає, що створює умови для його вивозу з країни. Цей відтік золота призводить до автоматичного падіння цін на товари і, відповідно, зростання ціни золота.
Ідеї Д.Рікардо цікаві й відбивають реальні явища та залежності, хоча говорити про автоматичне регулювання цін шляхом ввозу або вивозу золота можна тільки з певними застереженнями. Справа в тому, що в реальній ситуації рух золота, який впливає на ціни, не обмежується його ввозом чи вивозом за межі країни. Частина золота в певних межах його кількісного надлишку над товарною масою переходить у стан скарбу, тобто тезаврується, що пояснюється дією закону грошового обігу.
Отже, класична кількісна теорія грошей приблизно в кінці ХІХ ст. вичерпала себе. Її головні вади були пов’язані з певним догматизмом у тлумаченні взаємозв’язку між грішми і цінами та в ігноруванні впливу на ціни багатьох інших чинників. Подальший розвиток цієї теорії полягав у подоланні вказаних недоліків і в більш повному пристосуванні кількісної теорії до реалій постійного ускладнення товарного виробництва й усіх пов’язаних з ним явищ.
Yandex.RTB R-A-252273-3
- Міністерство освіти і науки україни
- Змістовий модуль і
- 1.2. Суть, функції та роль грошей в ринковій економіці
- 1.3. Види грошей
- Тема 2. Грошовий обіг і грошові потоки
- 2.1. Грошовий обіг і його структура
- 2.2. Загальна схема грошового обігу і грошові потоки
- 2.3. Готівкові та безготівкові грошові розрахунки
- 2.4. Грошова маса та її структура. Закон грошового обігу
- Тема 3. Грошовий ринок
- 3.1.Суть та особливості функціонування грошового ринку
- 3.2. Попит на гроші та його загальна характеристика
- 3.3. Пропозиція грошей і механізм її формування
- 3.4. Рівновага на грошовому ринку
- Тема 4. Грошові системи
- 4.1. Поняття, структура й типи грошових систем
- 4.2. Види металевих грошових систем
- 4.3. Паперово-грошові системи
- 4.4. Створення грошової системи України
- 1. Побудова власного емісійного механізму:
- 4.5. Грошово-кредитна політика, її цілі та інструменти
- Тема 5. Інфляція і грошові реформи
- 5.1. Сутність, види і причини інфляції
- 5.2. Соціально-економічні наслідки інфляції
- 5.3. Інфляція в Україні та її особливості
- 5.4. Грошові реформи
- 5.5. Антиінфляційне регулювання
- Тема 6. Валютний ринок і валютні системи
- 6.1. Поняття валюти. Валютний курс і способи його визначення
- 6.2. Валютний ринок та валютні операції
- 6.3. Поняття валютної системи. Міжнародні валютні системи
- 6.4. Валютне регулювання. Валютна політика нбу
- Тема 7. Кількісна теорія грошей і сучасний монетаризм
- 7.1. Металістична і номіналістична теорії грошей
- 7.2. Класична кількісна теорія грошей
- 7.3. Неокласичний варіант розвитку кількісної теорії
- 7.4. Дж.Кейнс і його внесок у кількісну теорію грошей
- 7.5. Монетаризм як сучасна теорія грошей
- 7.6. Грошова політика України у світлі монетаризму
- Тема 8. Кредит у ринковій економіці
- 8.1. Необхідність та сутність кредиту
- 8.2. Позичковий капітал і позичковий відсоток
- 8.3. Форми, види та функції кредиту
- 8.4. Поняття кредитної системи та її побудова
- 8.5. Роль кредитної системи в розвитку економіки
- Тема 9.Фінансові посередники грошового ринку
- 9.1. Сутність і основні функції небанківських кредитних установ
- 9.2. Інвестиційні фонди
- 9.3. Пенсійні фонди
- 9.4. Кредитні спілки у системі пара банків
- 9.5. Страхові компанії та ломбарди
- Тема 10. Центральні банки
- 10.1. Походження центральних банків. Національний банк України
- 10.2. Функції центрального банку
- 10.3. Грошово-кредитна політика нбу
- Тема 11. Комерційні банки
- 11.1. Основи організації діяльності комерційних банків
- 11.2. Ресурси комерційного банку.
- 11.3. Організація і форми банківського кредитування.
- 11.4. Контроль і регулювання діяльності комерційних банків з боку центрального банку
- Тема 12. Міжнародні валютно-кредитні установи та форми їх співробітництва з україною
- 12.1. Світовий ринок позичкового капіталу і його структура
- 12.2. Міжнародний валютний фонд і його діяльність в Україні
- 12.2. Світовий банк
- 12.4. Європейський банк реконструкції та розвитку
- Глосарій