1.6. Випадки, коли банку слід одержати індивідуальну ліцензію на здійснення валютної операції
Як зазначається у Декреті КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції. Маючи генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій, банки, як правило, не мають необхідності одержувати індивідуальні ліцензії. Однак в деяких ситуаціях це робити необхідно. Зокрема, індивідуальної ліцензії потребують такі операції банків, як:
- надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі (зараз законодавством такі межі не встановлені, а тому подібні операції банків не ліцензуються, хоча в деяких випадках банки проходять процедуру реєстрації в НБУ кредитів, одержаних від нерезидентів). Правомірність надання банками кредитів в іноземній валюті без отримання індивідуальної ліцензії обґрунтована у листі НБУ від 7 грудня 2009 р. № 13-210/7871-22612. Поява цього листа зумовлена розповсюдженням практики визнання судами недійсними кредитних договорів щодо надання українськими банками кредитів в іноземній валюті1;
- використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави. Видаються індивідуальні ліцензії резидентам і нерезидентам на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу відповідно до «Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу», що було затверджене постановою Правління НБУ від 14 жовтня 2004 р. № 483. Стосовно ліцензування застави валюти, то згідно з п. 6.5 глави 6 «Правил використання готівкової іноземної валюти на території України», затверджених постановою Правління НБУ від 30 травня 2007 р. № 200 використання готівкової іноземної валюти на території України як застави дозволяється за умови отримання індивідуальної ліцензії, яка надається виключно на підставі окремої постанови Правління НБУ;
- розміщення валютних цінностей на рахунках і у вкладах за межами України, за винятком відкриття кореспондентських рахунків уповноваженими банками. Надаються такі індивідуальні ліцензії відповідно до «Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на розміщення резидентами (юридичними та фізичними особами) валютних цінностей на рахунках за межами України», що затверджене постановою Правління НБУ від 14 жовтня 2004 р. № 485. В п 1.4 глави 1 цього Положення вказано, що без ліцензії з дотриманням законодавства України розміщують валютні цінності та здійснюють інші операції через рахунки такі резиденти, як уповноважений банк (якщо зазначені рахунки є кореспондентськими), фізична особа під час її перебування за кордоном, дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва України за кордоном, які користуються імунітетом і дипломатичними привілеями. Строк дії такої ліцензії не може перевищувати одного року;
- здійснення інвестицій за кордон, у тому числі шляхом придбання цінних паперів (одержання ліцензій на такі інвестиційні операції регулюється «Інструкцією про порядок видачі індивідуальних ліцензій на здійснення інвестицій за кордон», затвердженою постановою Правління НБУ від 16 березня 1999 р. № 122).
Відмова у видачі НБУ ліцензії може бути оскаржена в суді.
- Тема 10. Правове регулювання операцій банків з валютними цінностями
- 1. Загальні засади правового регулювання валютних операцій банків
- 1.1. Для чого у країні впроваджується валютний режим?
- 1.2.Поняття резидента та нерезидента
- 1.3. Поняття валютних цінностей
- 1.3. Поняття валютних операцій
- 1.4. Поняття уповноваженого банку
- 1.5. Види операцій банків з валютними цінностями
- 1.6. Випадки, коли банку слід одержати індивідуальну ліцензію на здійснення валютної операції
- 2. Правове регулювання основних валютних операцій банків
- 2.1. Неторговельні операції банків з валютними цінностями
- 2.1.1. Здійснення операцій з купівлі та продажу готівкової іноземної валюти і дорожніх чеків
- 2.1.2. Здійснення операцій з конвертації готівкової іноземної валюти однієї іноземної держави на готівкову іноземну валюту іншої іноземної держави
- 2.1.3. Здійснення операцій з приймання на інкасо банкнот іноземних держав та іменних чеків
- 2.2. Ведення рахунків клієнтів (резидентів та нерезидентів) в іноземній валюті та клієнтів-нерезидентів у грошовій одиниці України
- 2.3. Обслуговування банками операцій з використання готівкової іноземної валюти на території України при здійсненні розрахунків
- 2.4. Правове регулювання відкриття та функціонування в уповноважених банках України кореспондентських рахунків банків-нерезидентів в іноземній валюті та в гривнях
- 2.4. Міжнародні розрахунки через уповноважені банки
- 2.4.1. Міжнародні розрахунки шляхом інкасо
- 2.4.2. Міжнародні розрахунки чеками
- 2.4.3. Міжнародні розрахунки з використанням акредитивів
- 2.4.4. Міжнародні розрахунки банківськими переказами
- 2.5. Залучення та розміщення іноземної валюти
- 2.5.1. Залучення валютних вкладів (депозитів) резидентів
- 2.5.2. Розміщення коштів в іноземній валюті у вигляді кредитів
- 2.6. Здійснення операцій з іноземною валютою та банківськими металами на міжбанківському валютному ринку
- 2.6.1. Купівля-продаж уповноваженими банками валюти на міжбанківському валютному ринку
- 2.6.2. Правила торгівлі банківськими металами
- 2.6.3. Офіційний курс іноземної валюти та банківських металів
- 2.7. Залучення та розміщення іноземної валюти на міжнародних ринках
- 2.7.1. Залучення позик і кредитів нерезидентів та їх обслуговування
- 3. Правила здійснення банками валютного контролю
- 3.1. Органи валютного контролю та їх повноваження
- 4. Відповідальність за порушення банками вимог валютного законодавства
- 4.1. Фінансова відповідальність за порушення банками вимог валютного законодавства
- 4.2. Адміністративна відповідальність осіб за порушення вимог валютного законодавства
- 4.3. Кримінальна відповідальність осіб за порушення вимог валютного законодавства